Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1160/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1160/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (суддя Брегей Р.І.) по справі №340/1160/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - в с т а н о в и В: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0047253-5306-1122 від 02.04.2019 на суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 22916,67 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є власником транспортного засобу автомобіля Land Rover Discovery-Sport 2.0 Diesel AWD 5 Door Pure вартістю 1114894 грн. Відповідно до приписів п.267.2.1 ст.267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду. Позивач вказував на те, що вартість належного йому транспортного засобу не перевищувала 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а отже транспортний засіб не є об`єктом оподаткування транспортним податком. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року позов задоволено. Рішення суду фактично мотивовано тим, що транспортний засіб позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році, оскільки його вартість є меншою, ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року. При цьому суд виходив з того, що відповідач не надав жодного доказу вартості транспортного засобу, якою він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення, а згідно інформації на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вартість такого ж автомобіля, однак з бензиновим двигуном, становить 1278843,53грн.; вартість іншої моделі цього ж виробника з таким же дизельним двигуном складає 1436571грн. В той же час програмне забезпечення електронного калькулятора, який розміщений на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не дає можливості встановити вартість автомобіля, який належить позивачу. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для справляння транспортного податку у 2019 році з урахуванням об`єкту оподаткування цим податком, який визначений пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що оскільки транспортний засіб позивача є об`єктом оподаткування таким податком, контролюючим органом обґрунтовано визначено суму грошового зобов`язання за 2019 рік. При цьому, відповідач зазначає, що інформацію про вартість транспортного засобу ним було отримано за допомогою програмного забезпечення ІС «Податковий блок». Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 19 лютого 2019 року позивач (покупець) та ТОВ ВіДі-Пауер (продавець) уклали договір купівлі-продажу автомобіля Land Rover Discovery-Sport 2.0 Diesel AWD 5 Door Pure, 2018 року випуску, вартістю 1114894 грн. (а.с.5-6). Того ж дня ОСОБА_1 сплатив кошти, що підтверджується прибутковим касовим ордером банківської установи (а.с.7). 02.04.2019р. ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0047253-5306-1122 від 02.04.2019, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 22916,67 грн. Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об`єктами оподаткування. Пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Отже вказаними нормами права визначено як об`єкт оподаткування транспортним податком у 2019 році так і порядок визначення об`єкта оподаткування. При цьому повноваженнями щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, а межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобіль. Об`єктом оподаткування у 2019 році, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений Законом України про Державний бюджет України на 2019 рік на 1 січня 4173грн., є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 564 875 грн. (375 х 4173,00) та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Відповідачем, як під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не було надано доказів вартості транспортного засобу, яка б була визначена уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) та яка б свідчила про те, що належний позивачу транспортний засіб був об`єктом оподаткування у 2019 році. З огляду на ненадання таких доказів відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано скористався офіційною інформацією, яка розміщена на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Так згідно розрахунку електронного калькулятора вартості транспортного засобу, яким суд скористався на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі Міністерство), вартість такого ж автомобіля, однак з бензиновим двигуном, становить 1278843,53 грн. (а.с.28). Вартість іншої моделі цього ж виробника з таким же дизельним двигуном складає 1436571 грн. (а.с.29). При цьому, програмне забезпечення електронного калькулятора не дає можливості встановити вартість автомобіля, який придбав позивач. Отже враховуючи відсутність інформації, яка б дозволяла стверджувати про те, що вартість належного позивачу транспортного засобу перевищувала 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а також враховуючи не надання відповідачем доказів того, що на час прийняття оскаржуваного рішення у контролюючого органу була наявна інформація про вартість транспортного засобу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що інформацію про вартість транспортного засобу ним було отримано за допомогою програмного забезпечення ІС «Податковий блок», але доказів того, що контролюючий орган мав таку інформацію і те, що така інформація була наявна саме на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суду апеляційної інстанції надано не було. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 по справі №340/1160/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступна та резолютивна частини проголошені 12.03.2020р. Повне судове рішення складено 13.03.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк