Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/4/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4653-13, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4653-13 від 30.06.2016 р. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вартість автомобіля позивача станом на 2016 рік становить більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, що підтверджується долученим ним до матеріалів справи листом Мінекономрозвитку. Так апелянтом зазначено, що Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 22.02.2016 р. № 3252-08/4797-03 надано відповідачу інформацію (перелік транспортних засобів), що оподатковуються транспортним податком на 2016 рік. Крім того, як вказує апелянт, листом від 05.06.2019 р. № 3805-05/23632-06 підтверджено, що станом на 2016 рік вартість транспортного засобу позивача становила 1090335, 72 грн. Виходячи з наведеного, апелянт зауважує, що контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2016 р. № 4653-13 (податковий період - 2016 рік) на підставі інформації, яка надана листом Мінекономіки від 22.02.2016 р. № 3252-08/4797-03. Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є власником автомобіля марки Mersedes-Benz моделі GLE 350D4MATIC з об`ємом двигуна 2987 см3, дата реєстрації транспортного засобу - 23 грудня 2015 року. Згідно листа Мінекономрозвитку від 22.02.2016 р. № 3252-08/4797-03 на виконання пункту 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 р. № 66, Мінекономрозвитку надало податковому органу інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року. Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві 30 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №4653-13, яким відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України ОСОБА_1 нараховано суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000, 00 грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 ПК України, відповідно до якої платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Згідно із приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015 р. (набрав чинності з 01.01.2016 р.) підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України викладено наступним чином: об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідно до п.п.13, 14 якої Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. В свою чергу, згідно п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою КМ України від 10 квітня 2013 р. № 403, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком

2. Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378, 00 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500, 00 грн. Відтак об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500, 00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). У справі № 810/1004/17 Верховний Суд у постанові від 05.06.2018 р. зазначив, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача. Колегія суддів звертає увагу на наявність в матеріалах справи листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 22.02.2016 р. № 3252-08/4797-03, де наявна інформація, в тому числі, щодо автомобіля позивача. З огляду на наявність вказаного листа уповноваженого органу суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з підстав порушення визначення середньоринкової вартості автомобіля позивача, оскільки обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Мінекономрозвитку), натомість межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році. При цьому, необхідно зазначити, що позивач не вказував і про те, що він звертався до контролюючого органу в порядку передбаченому пп. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України з метою звірки даних щодо нарахованої суми податку з відповідними документами, зокрема щодо фактичного пробігу автомобіля, які впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля. Також колегія суддів зазначає, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а отже твердження позивача що положення щодо транспортного податку мають застосовуватись контролюючим органом не раніше 2017 року є безпідставним. Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові від 06.03.2020 р. у справі № 826/19397/16. Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його зміни. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4653-13 задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 09.04.2020 р.)