Постанова 4851 № 520/3124/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 р. Справа № 520/3124/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, по справі № 520/3124/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "МЕГА-ТРЕЙД" про стягнення штрафу, ВСТАНОВИВ Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "МЕГА-ТРЕЙД" (далі по тексту ТОВ "ТК "МЕГА-ТРЕЙД", відповідач), в якому просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "МЕГА-ТРЕЙД" штраф за рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 64 від 28.02.2019 у розмірі 5083,00 (п`ять тисяч вісімдесят три) гривні до державного бюджету для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106, в установі банку - Казначейство України (ЕАП), одержувач ГУК Харків обл/МТГ Харків, код одержувача 37874947, номер рахунку UA558999980313030106000020649. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протягом визначеного законом строку добровільно не оплатив суму штрафу, застосованого до нього за порушення вимог абз. 9 ч.3 та абз. 1 ч.7 ст.22 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим, позивач змушений був звернутись до суду з цим позовом про стягнення такого штрафу в судовому порядку. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 по справі №520/3124/21 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "МЕГА-ТРЕЙД" про стягнення штрафу - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску, оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 168,00 грн, копію листа Держпродспоживслужби віх. Д-154/5180-18 від 02.04.2018, зазначену у переліку додатків до позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 520/3124/21 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "МЕГА-ТРЕЙД" про стягнення штрафу - повернуто позивачу. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 520/3124/21 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Апеляційна скаргак мотивована тим, що в обґрунтування оскаржуваної ухвали судом першої інстанції покладено помилковий висновок щодо пропуску Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області тримісячного строку звернення до суду. Посилаючись на приписи ч.1 ст. 223 Господарського кодексу України та п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, стверджує, що для позовів про стягнення штрафу, як адміністративно-господарської санкції, у даному випадку, застосовується позовна давність в один рік. Такий висновок підтверджується правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 17.04.2020 по справі № 520/14505/19, Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.05.2016 у справі № 6-474цс16, від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі №6-113 8цс

15. Крім того вказує, що відповідно до пункту 3 Закону України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19)", який набрав чинності 17.07.2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. З огляду на викладене, враховуючи дію карантину на території України до теперішнього часу, вимоги чинного законодавства щодо права звернення до суду з відповідним позовом на протязі одного року, а також факт того, що для працівників Головного управління Держпродспоживслжужби в Харківській області збільшено навантаження у зв`язку із дією карантину, зумовлене тим, що територіальні органи Держпродспоживслужби активно задіяні в заходах щодо боротьби з коронавірусною інфекцією, просить суд поновити Головному управлінню пропущений процесуальний строк для подачі адміністративного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мега-Трейд» про стягнення штрафів за рішенням № 64 від 28.02.2019. Відповідач, в надісланих до суду письмових поясненнях зазначив, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 є законною та обгрунтованою, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню Пояснив, що згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 10.12.2020 року по справі № 360/276/19 за результатами розгляду позову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до суб`єкта господарювання про стягнення штрафу за порушення Закону України «Про рекламу», строк звернення до суду з даним позовом встановлено ч.2 ст. 122 КАС України та становить три місяці. Вказує, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Крім того, посилаючись на висновки Другого апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 24 травня 2021 по справі №520/2065/21, вказує, що норми цивільного законодавства в питаннях визначення процесуального строку звернення до суду адміністративної юрисдикції не мають переваги перед нормами КАС України. Посилання позивача на практику Верховного Суду України у справах №6-474цс16, №6-300цс15 та №6-1138цс15 вважає неприйнятними, оскільки вказані справи розглядалися Верховним Судом України у складі Судової палати у цивільних справах, і сторонами у вказаних справах виступали фізичні особи та юридичні особи приватного права, а отже дані висновки суду стосовно строків стягнення неустойки (штрафу, пені) не стосуються позовних заяв суб`єкта владних повноважень. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги позивача. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою судді від 02.03.2021 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску, оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 168,00 грн, копію листа Держпродспоживслужби віх. Д-154/5180-18 від 02.04.2018, зазначену у переліку додатків до позовної заяви. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 12.03.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. 22.03.2021 представник позивача подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, квитанцію про сплату судового збору у розмірі 168,00 грн та копію листа Держпродспоживслужби віх. Д-154/5180-18 від 02.04.2018, зазначену у переліку додатків до позовної заяви. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на частину 1 статті 223 Господарського кодексу України зазначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Враховуючи, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), стверджує, що для позовів про стягнення штрафу, як адміністративно-господарської санкції, строк звернення до суду становить один рік. Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, як суб`єкт владних повноважень, звернувся до адміністративного суду з позовом 25.02.2021, в якому просило вирішити публічно-правовий спір (стягнути грошові кошти з відповідача на підставі рішення № 64 від 28.02.2019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу), тобто поза межами тримісячного строку, встановленого ч.ч 1,3 ст. 120 КАС України, однак будь-яких поважних причин такого пропуску суду не повідомив, оскільки не виконав вимоги ухвали суду від 02.03.2021 про залишення позову без руху. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з частинами першої, другою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з ч.1ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За приписами п.1, п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. В силу положень ч.ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. На даний час питання сплати штрафів у межах спірних правовідносин врегульоване Законом України «Про рекламу», яким не встановлено спеціальних строків для звернення суб`єктом владних повноважень з відповідним адміністративним позовом до суду. За змістом ч. 3 ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку. Системний аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає змогу дійти висновку, що позов про стягнення штрафних санкцій, який ґрунтується на підставі рішення органів Держпродспоживслужби, може бути поданий до адміністративного суду у тримісячний строк з дня спливу п`ятнадцятиденного терміну після отримання боржником рішення про накладення штрафу. Так, з наявної в матеріалах справи копії рішення № 64 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 28.02. 2019, яким на ТОВ «ТК «МЕГА-ТРЕЙД» накладено стягнення у вигляді штрафу, вбачається, що примірник такого рішення отримано боржником 05.03.2019, що підтверджується особистим підписом останнього у відповідній графі вказаного рішення. Тобто, враховуючи, що наступним днем після закінчення 15-ти денного строку для добровільного відшкодування витрат відповідачем є 20.03.2019 року, останнім днем тримісячного строку для звернення до суду з цим позовом є 20.06.2019 року. Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме відтиску поштового штампу на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду першої інстанції, з позовом позивач звернувся лише 25.02.2021, тобто більш як через три місяці після закінчення вказаного строку. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на приписи ч.1 ст. 223 Господарського кодексу України, відповідно до якої при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом та п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, згідно з яким позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), стверджує, що для позовів про стягнення штрафу, як адміністративно-господарської санкції, у даному випадку, застосовується позовна давність в один рік. При цьому вказує, що такий висновок відповідає правовій позиції Другого апеляційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 17.04.2020 по справі № 520/14505/19, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 18.05.2016 у справі № 6-474цс16, від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі №6-113 8цс

15. Колегія суддів вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на звернення до суду, оскільки норми цивільного законодавства в питаннях визначення процесуального строку звернення до суду адміністративної юрисдикції не мають переваги перед нормами КАС України. Посилання позивача на практику Верховного Суду України у справах №6-474цс16, №6-300цс15 та №6-1138цс15 суд не приймає, оскільки вказані справи розглядалися Верховним Судом України у складі Судової палати у цивільних справах, і сторонами у вказаних справах виступали фізичні особи та юридичні особи приватного права, а отже дані висновки суду стосовно строків стягнення неустойки (штрафу, пені) не стосуються позовних заяв суб`єкта владних повноважень. Стосовно посилань на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2020 у справі № 520/14505/19 слід зазначити, що за правилами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Винятків вказана норма не містить. Крім того, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на звернення до суду з цим позовом, позивач посилається на положення пункту 3 Закону України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020 року, яким пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення". Разом з цим, як зазначалось вище, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив 20.06.2019 року, тобто за рік до набрання чинності вказаними положеннями та за більш ніж півроку до впровадження на території України карантину. У зв`язку з чим, недоречними є посилання позивача на вказані норми в обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з цим позовом, оскільки лише строк, який триває, може бути продовжений законом або судом. Колегія суддів зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини. Колегія суддів зазначає, що встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків. Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі. Матеріали справи, за наявності відомостей про обізнаність позивача щонайменше з червня 2019 року про обставини, з якими він пов`язує підстави для звернення до суду з цим позовом, не містять доказів наявності у нього непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами, не наведено будь-яких інших обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, а тому наявні підстави для застосування до позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області положень ч.2 ст.123 КАС України. Відповідно до статті 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії"). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33). При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду або доказів поважності пропуску цього строку, у відповідь на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.123 КАС України) є окремою підставою для повернення позовної заяви, що вірно було враховано судом першої інстанції та повернуто адміністративний позов ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст.122, 123, ч.4 ст. 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 по справі № 520/3124/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова