Постанова 4851 № 520/14505/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2020 р. Справа № 520/14505/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чалого І.С., суддів: П`янової Я.В. , Зеленського В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. (головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.02.2020 р.) по справі № 520/14505/19 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Комунального підприємства Харківської районної ради "КОМУНЕНЕРГО" про стягнення штрафу,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення штрафу у сумі 3400 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 р. позов Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Комунального підприємства Харківської районної ради "КОМУНЕНЕРГО" про стягнення штрафу було залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не вірно застосував вимоги ч. 2 ст. 122 КАС України , а саме не врахував, що зазначена норма передбачає можливість встановлення інших строків для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень іншим законам Відповідно до приписів ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження в межах доводів апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, позов подано з порушенням встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з огляду на таке. Так, як вбачається зі встановлених судом першої інстанції обставин, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем рішення позивача № 6.0-01 від 14.01.2019 року про накладення штрафу 3400 грн. Вказане рішення було направлено відповідачеві рекомендованим листом та отримано ним 18.01.2019 року. У рішенні зазначено строк його виконання 15 календарних днів з дня його отримання. Відтак, кінцевим строком виконання рішення є, з урахуванням того, що 15 день припадає на вихідний день - 04.02.2019 року. Визначаючись із висновком про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції вказував приписи частини ч.1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного суду викладену в постанові від 14.02.2019 р. по справі №813/4921/17. Так, ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України, встановлено що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Згідно з п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Аналіз вищевказаних норм права вказує на те, що для позовів про стягнення штрафу, як адміністративно-господарської санкції, у даному випадку, застосовується позовна давність в один рік. Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є стягнення саме адміністративно-господарських санкцій в сфері здійснення господарської діяльності, а саме застосування штрафу до відповідача . За таких обставин, колегія суддів вважає, оскільки позов суб`єктом владних повноважень було подано у грудні 2019 р. (кінцевим строком виконання рішення позивача № 6.0-01 від 14.01.2019 року про накладення штрафу 3400 грн. є 04.02.2019 року) та відповідно до норм п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позивачем не було порушено строки звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду . На підставі викладеного, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції зазначені обставини враховані не були, що призвело до невірного вирішення справи, а тому ухвала про залишення без розгляду позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 312, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 по справі № 520/14505/19 скасувати. Адміністративну справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Я.В. П`янова В.В. Зеленський