Постанова 4824 № 755/9192/20

Справа № 755/9192/20 Головуючий в суді І інстанції - Левко В.Б. Провадження № 33/824/155/2021 Доповідач - Миколюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 16 вересня 2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Дніпровського районного суду м.Києва від 16 вересня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою суду, 18 червня 2020 року о 17 год 20 хв ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Honda Concerto», д/н НОМЕР_1 , по просп. Шухевича, 16, у м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Огляд на стан наркотичного сп`яніння, проводиться у встановленому законом порядку, зі згоди водія у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку, за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, у КМНКЛ «Соціотерапія». Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати та провадження по справі закрити, витребувати для огляду в судовому засіданні у працівників поліції повний запис з нагрудної камери, який був зроблений при його зупиненні, призначити по справі судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи належить зразок біологічного матеріалу (сечі), який був відібраний у ОСОБА_1 та який зберігається в КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_1 ; чи містить зразок біологічного матеріалу (сечі), який був відібраний у ОСОБА_1 сліди наркотичних речовин, зазначених у висновку КМНКЛ «Соціотерапія». В обґрунтуванні вказує, що він з працівниками поліції приїхав до КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження медичної експертизи, але там ніяких зразків біоматеріалів (сечі) у нього не відбирались, тому він не розуміє звідки взято та надано до суду працівниками поліції медичний висновок з визначенням наркотичного сп`яніння, оскільки ніколи таких речовин не вживав, вважає даний висновок неналежним доказом. Вказує також на порушення його прав судом першої інстанції у зв`язку з залишенням без розгляду клопотання про витребування у працівників поліції повного запису з нагрудної камери та призначення по справі судово-медичної експертизи. Звертає увагу, що відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення не можуть визнаватися належними і допустимими доказами, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП, положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС 09.11.2015 року №1452/735 та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту». Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 , котрий підтримав апеляційну скаргу та просив розгляд справи провести у відсутність захисника-адвоката Гайдай О.М., вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Як убачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об`єктивно оцінив добуті докази, з`ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку. Суддею враховано фактичні обставини справи та докази, які свідчать про те, що 18 червня 2020 року о 17 год 20 хв ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Honda Concerto», д/н НОМЕР_1 , по просп. Шухевича, 16, у м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Огляд на стан наркотичного сп`яніння, проводиться у встановленому законом порядку, зі згоди водія у лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. Запорожця, 20, у КМНКЛ «Соціотерапія». Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 135535 від 18.06.2020 року, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий черговим лікарем ОСОБА_2 , який виявив клінічно, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння, внаслідок вживання канабіноїдів, сечу здавати відмовився. Ставити під сумнів дані докази у суду немає підстав, оскільки вони отримані у відповідності до вимог закону. Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо клопотання апелянта про призначення по справі судово-медичної експертизи, то слід зазначити наступне. Як зазначається у п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Згідно наказу Департаменту охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 30 червня 2016 року №236 затверджено заклад охорони здоров`я - Київську міську наркологічну клінічну лікарню «Соціотерапія», якому надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зважаючи на те, що Київське міське клінічне бюро судово-медичних експертиз є не уповноваженим органом для встановлення стану сп`яніння, тому у задоволенні клопотання захисника у вказаній частині слід відмовити. Крім того, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінується відмова в проходженні огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння, а не перебування в стані наркотичного сп`яніння, тому питання про призначення судово-медичної експертизи по зразку біологічного матеріалу (сечі) та сумніви захисту в належності висновку про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння є недоречним. Щодо тверджень апелянта про те, що біологічне середовище ОСОБА_1 не досліджувалося, то слід зазначити, що відібрання біологічного середовища потрібно для уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, тобто не проведення лабораторних досліджень, не спростовує перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, а свідчить у невизначеності назві речовини, яка спричинила стан такого сп`яніння. Посилання ОСОБА_1 на те, що висновок складений з порушенням Інструкції та є неналежними доказами по справі, суддя вважає безпідставними, з огляду на відсутність в матеріалах справи даних про вимогу ОСОБА_1 взяти в нього інший аналіз, та розцінює їх способом захисту і спробою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки вони не підтверджуються наявними в справі про адміністративне правопорушення матеріалами. Крім того слід звернути увагу, що під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 було надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння не перебуває, даний огляд ОСОБА_1 пройшов при самостійному зверненні до лікарні, однак як вбачається з відповіді на запит Київського апеляційного суду, лікар ОСОБА_3 , якою було проведено огляд в КНП «ЛІЛ Боярської міської ради» не працює та не працювала, що ставить під сумнів належність та допустимість даного висновку вимогам норм Закону. Жодних інших доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, судді не надано. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м.Києва від 16 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Миколюк