Постанова 4824 № 359/8942/19

Головуючий у І інстанції Борець Є.О. Провадження №22-ц/824/5322/2021 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Матвієнко Ю.О., суддів: Мельника Я.С., Гуля В.В., при секретарі: Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації садового товариства «Масив Кийлівський» про визнання недійсними та скасування акта про порушення та протоколу засідання правління садового товариства, В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГО СТ «Масив Кийлівський» про визнання недійсними та скасування акта про порушення та протоколу засідання правління садового товариствата просила про його задоволення, посилаючись на те, що вона є власником садового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки під будинком площею 0,0593 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Постачання електроенергії за вказаною адресою здійснюється на підставі договору №148 про користування електричною енергією, укладеного 01.08.2018 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ГО СТ «Масив Кийлівський». 16 лютого 2019 року голова правління ГО СТ «Масив Кийлівський» Грушка І.Г. склав Акт про порушення №1, з якого вбачається, що при перевірці приладу обліку електроенергії, облаштованого в ящику на фасаді садового будинку позивача, було виявлено приєднання проводу до вхідної клеми лічильника №3 (правої крайньої) та до вихідного контакту вхідного автомата, що свідчить про використання електроенергії поза приладом обліку енергії. Даний акт було вручено під підпис позивачу лише 03.08.2019 року. 20 липня 2019 року правління ГО СТ «Масив Кийлівський» за наслідками розгляду Акту від 16 лютого 2019 року прийняло рішення про притягнення позивача до відповідальності та стягнення з неї плати за користування електроенергією поза лічильником в розмірі 19 210 грн. На даний час позивач сплачує відповідачу кожного місяця по 1 610 грн., оскільки відповідач погрожує відключити будинок від електропостачання та зобов`язав її підписати договір про реструктуризацію боргу без дати укладення, в якому зазначено, що вона, ОСОБА_1 , начебто визнає борг перед ГО СТ «Масив Кийлівський» у розмірі 19 210,00 грн. Позивач у позові зазначила, що Акт про порушення №1 є незаконним, оскільки садове товариство «Масив Кийлівський» в контексті Закону України «Про ринок електричної енергії» є колективним побутовим споживачем, відтак відповідно до закону має право на отримання універсальних послуг. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №

312. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Таким чином, колективний побутовий споживач, а в даному випадку Садове товариство, може здійснювати закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами Садового товариства для задоволення власних побутових потреб споживачів, на підставі договору про постачання електричної енергії, укладеного з постачальником універсальної послуги. Відповідно до Постанови № 312 від 14.03.2018 року національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», а саме п. 10.2., оператор малої системи розподілу виконує функції, має права та обов`язки оператора системи розподілу щодо користувачів малої системи розподілу, електроустановки та/або мережі яких приєднані до мереж малої системи розподілу з урахуванням особливостей, визначених цими Правилами, без отримання ліцензії на провадження господарськоїдіяльності з розподілу електричної енергії. По відношенню до інших учасників роздрібного ринку оператор малої системи розподілу має права та обов`язки споживача електричної енергії. Згідно п. 10.3 Правил, набуття статусу оператора малої системи розподілу відбувається після відповідної реєстрації такого суб`єкта Регулятором та повідомлення оператора малої системи розподілу про дату, з якої оператор малої системи розподілу може розпочати виконання відповідних функцій. Згідно пункту 10.5. Правил, оператор системи розподілу може на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу постачати електричну енергію споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж малої системи розподілу. Разом з тим, жодного з перелічених документів, який би відповідав вимогам закону, у відповідача немає, натомість є Типовий договір про користування електричною енергією № 148 від 01.08.2018 року, який не відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, на думку позивача, законних підстав у відповідача здійснювати як постачання електроенергії, як це зазначено в п. 1 Типового договору № 148 від 01.08.2018 року, так і проводити перевірки лічильниківспоживачів, у садового товариства не було. Крім того, позивач не була присутня при складанні Акту, що є обов`язковим згідно п.8.2.5. Постанови № 312 від 14.03.2018 року національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», згідно якого у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. При цьому, Акт про порушення № 1 був складений не повноважними представниками постачальника електричної енергії, у відсутність споживача (власника будинку ОСОБА_1 ) та вручений їй під підпис лише 03.08.2019 року, в той час як його було складено 16.02.2019 року. Крім того, позивач не була присутня на засіданні правління, коли було складено протокол від 20.07.2019 року, яким позивача було притягнуто до відповідальності на суму 19 210,0 грн. Відповідно до п. 8.2.6. Постанови № 312 від 14.03.2018 року національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Відповідачем були порушені вимоги чинного законодавства щодо розгляду акту про порушення, оскільки акт було розглянуто неповноважними представниками, членами правління садового товариства, а не представниками оператора системи; засідання правління було проведене за відсутності ОСОБА_1 , яка не отримала повідомлення за 7 календарних днів до дати його проведення; акт про порушення розглянутий після спливу 60-ти денного строку від дня його складення, а тому вважається недійсним та підлягає скасуванню. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визнати недійсним та скасувати Акт про порушення №1 від 16 лютого 2019 року, а також визнати недійсним та скасувати протокол засідання правління ГО СТ «Масив Кийлівський» від 20 липня 2019 року в частині притягнення позивача до відповідальності та стягнення з неї грошових коштів в розмірі 19 210 грн. Рішенням Бориспільськогоміськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її вимог у повному обсязі. Обгрунтовуючи скаргу, позивачкапосилалась на те, що суд при ухваленні рішення послався лише на покази свідка ОСОБА_2 , який не є ні представником постачальника електричної енергії, ні дипломованим спеціалістом в галузі енергопостачання, а є лише членом садового товариства «Масив Кийлівський». При цьому суд безпідставно відхилив покази іншого свідка - електрика ОСОБА_3 , який пояснив, що він не бачив використання електроенергії поза приладом обліку. Також апелянт посилалась на те, що суд помилково зазначив у рішенні про обрання нею неналежного способу захисту порушеного права в частині вимоги про визнання недійсним та скасування протоколу у зв`язку із тим, що позивачу належало заявити вимогу про визнання недійсним та скасування рішення, прийнятого правлінням та оформленого протоколом. Заперечуючи проти цього, апелянт у скарзі зазначила, що ГО СТ «Масив Кийлівський» не приймав та не оформляв рішення, не присвоював цьому рішенню ні дати, ні номеру, і саме протоколом засідання правління від 20.07.2019 року було вирішено притягнути її до відповідальності за використання електроенергії поза приладом обліку електроенергії. Тому визнання недійсним та скасування протоколу є належним способом захисту порушених прав позивача, оскільки вищенаведене рішення не може бути скасованим без скасування протоколу засідання ГО СТ «Масив Кийлівський» від 20.07.2019 року. Крім того, апелянт у скарзі посилалась на необґрунтованість висновку суду щодо того, що вона користувалась електроенергією поза приладом обліку, оскільки акт, який це зафіксував, складений не представниками енергопостачальника, які володіють спеціальними знаннями та мають відповідні повноваження, а членами садового товариства, за відсутності власника ОСОБА_1 . При цьому, поза увагою суду залишилась та обставина, що акт про порушення від 16.02.2019 року був розглянутий на засіданні правління 20.07.2019 року, тобто з моменту складення акту і до його розгляду пройшло більше 60 календарних днів, що не відповідає п.8.2.6 Постанови № 312 від 14.03.2018 року національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». Також у Акті про порушення не зазначено посилання на пункти Правил роздрібного ринку електроенергії та методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, які порушено. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Михайлюк О.В.апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав. Представник відповідача ГО СТ «Масив Кийлівський» - адвокат Грушка В.І., в апеляційному суді заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 та просив рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власницею садового будинку НОМЕР_1 в СТ «Масив Кийлівський» на території Головурівської сільської ради Бориспільського району, що підтверджується копією договору дарування від 9 жовтня 2009 року (а.с.21) та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24113334 від 13 жовтня 2009 року (а.с.20). 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ГО СТ «Масив Кийлівський» типовий договір №148 (а.с.13-16), за яким ГО СТ «Масив Кийлівський» зобов`язався постачати електричну енергію до садового будинку позивача, а ОСОБА_1 зобов`язалась оплачувати спожиту нею електричну енергію. Згідно з пунктом 17 вказаного договору за несанкціоноване (самовільне) підключення до електричної мережі ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити на користь ГО СТ «Масив Кийлівський» 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на дату виявлення несанкціонованого (самовільного) підключення до технологічних електричних мереж Електропостачальника та складання відповідного Акту представниками Електропостачальника. 16 лютого 2019 року голова правління ГО СТ «Масив Кийлівський» Грушка І.Г. склав Акт про порушення №1 (а.с.10-11), з якого вбачається, що при перевірці приладу обліку електроенергії, облаштованого в ящику на фасаді садового будинку позивача, було встановлено приєднання проводу до вхідної клеми лічильника №3 (права крайня) та до вихідного контакту вхідного автомату, що свідчить про використання електроенергії поза приладом обліку електроенергії. 20 липня 2019 року правління ГО СТ «Масив Кийлівський» прийняло рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та стягнення з неї плати за користування електроенергією поза лічильником в розмірі 19 210 гривень, що підтверджується витягом з протоколу засідання правління ГО СТ «Масив Кийлівський» від 20 липня 2019 року (а.с.12). Також встановлено, що у 2019 році ГО СТ «Масив Кийлівський» уклав з ОСОБА_1 договір про реструктуризацію заборгованості з оплати за несанкціоноване підключення до технологічних електричних мереж. За цим договором ОСОБА_1 зобов`язалась сплатити ГО СТ «Масив Кийлівський» грошові кошти в розмірі 19 210 гривень за таким графіком: у вересні 2019 року - в розмірі 1 610 гривень, в жовтні 2019 року - в розмірі 1 600 гривень, в листопаді 2019 року - в розмірі 1 600 гривень, в грудні 2019 року - в розмірі 1 600 гривень, в січні 2020 року - в розмірі 1 600 гривень, в лютому 2020 року - в розмірі 1 600 гривень, в березні 2020 року - в розмірі 1 600 гривень, в квітні 2020 року - в розмірі 1 600 гривень, в червні 2020 року - в розмірі 1 600 гривень, в липні 2020 року - в розмірі 1 600 гривень, в серпні 2020 року - 1 600 гривень. Типовий договір №148 від 1 серпня 2018 року та договір про реструктуризацію заборгованості з оплати за несанкціоноване підключення до технологічних електричних мереж ГО СТ «Масив Кийлівський» не є нікчемними та не визнані судом недійсними. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного. З наявних у матеріалах справи доказів, долучених представником відповідача та не спростованих позивачем, вбачається, що постачання електричної енергії до СТ «Масив Кийлівський» здійснюється на підставі публічного договору з ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про постачання електричної енергії споживачу (в редакції 01 січня 2019 року) (а.с.49-54). Згідно умов цього Договору ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» продає електричну енергію СТ «Масив Кийлівський» для забезпечення потреб його електроустановок, а СТ «Масив Кийлівський» оплачує ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Згідно акту розмежування балансової належності електромереж, постачання електричної енергії здійснюється до трансформаторної підстанції СТ «Масив Кийлівський» (єдиної на НОМЕР_1 ділянок, які підключені до електромережі товариства). Відповідно до п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку. Пунктом 1.1.2 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила) визначено, що побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). При цьому п. 1.1.2. Правил встановлює, що учасники роздрібного ринку електричної енергії (учасники роздрібного ринку) - електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3220882900:05:008:0005, яка розташована в садовому товаристві «Масив Кийлівський» і на якій побудовано приватний будинок. Тобто, в контексті чинного законодавства України, що регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії СТ «Масив Кийлівський» є колективним побутовим споживачем, оскільки створено шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, а ОСОБА_1 є побутовим споживачем. Відповідно до п. 10.2.1. Правил колективний побутовий споживач має право на вибір постачальника електричної енергії, у тому числі постачальника універсальних послуг. Пункт 10.2.2. Правил встановлює, що точка розподілу електричної енергії колективному побутовому споживачу встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього колективного побутового споживача. Згідно п. 10.2.3. Правил для забезпечення розподілу електричної енергії до межі балансової належності електроустановок колективного побутового споживача між колективним побутовим споживачем та оператором системи у передбаченому цими Правилами порядку укладається договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 3 до цих Правил. Відповідно до п. 10.2.4. Правил колективний побутовий споживач на підставідоговору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленоїелектричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору. Пунктом 10.2.5. визначено, що закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача. Відповідно до п. 10.2.11. Правил, електроустановки споживачів колективного побутового споживача та споживачів на території колективного побутового споживача, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача. 01 серпня 2018 року, на виконання п. 10.2.5. Правил, між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 148 про користування електричною енергією (а.с.13-16), за яким відповідач бере на себе зобов`язання надійно постачати електричну енергію на об`єкт позивача (індивідуальний (садибний) житловий будинок/садовий/дачний будинок) у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,5 кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а позивач зобов`язується оплачувати спожиту електричну енергію за тарифами, встановленими НКРЕКП, у строки, передбачені цим Договором. Відповідно до п. 10.2. Договору СТ «Масив Кийлівський» має право перевіряти стан приладів обліку та знімати показання відповідно до умов договору. Пункт 10.4. Договору встановлює, що СТ «Масив Кийлівський» має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією. В порядку, встановленому вищенаведеними положеннями Договору, 16 лютого 2019 року була проведена перевірка лічильника електроенергії на ділянці № НОМЕР_1 . При перевірці було встановлено що у лічильнику встановлена перемичка між фазами, що дозволяло використовувати електроенергію поза обліком лічильника електроенергії, про що був складений Акт про порушення користування електроенергією №1 (а.с.10-11). Перевірка проводилась представниками постачальника електричної енергії (ГО СТ «Масив Кийлівський») в складі: голови правління ГО СТ «Масив Кийлівський» Грушки І.Г., електрика ГО СТ «Масив Кийлівський» ОСОБА_3 та представника ГО СТ «Масив Кийлівський» ОСОБА_2, в присутності уповноваженої особи споживача ОСОБА_5 (чоловіка позивачки), який від підписання та отримання Акту 16 лютого 2019 року відмовився. Згідно п. 17 Договору за несанкціоноване (самовільне) підключення до технологічних електричних мереж СТ «Масив Кийлівський» Споживач сплачує оплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на дату виявлення несанкціонованого (самовільного) підключення до технологічних електричних мереж СТ «Масив Кийлівський» та складання відповідного Акту представниками СТ «Масив Кийлівський». На підставі та у порядку, визначених п. 17 Договору, рішенням правління СТ «Масив Кийлівський» від 20 липня 2019 року вирішено притягнути до відповідальності власника земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за використання електричної енергії поза обліком лічильника електроенергії у розмірі 19 210,00 грн. (а.с.12). Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, діючи на підставі положень договору, укладеного між ним та позивачем, та згідно вимог діючого у даній сфері законодавства, в межах наявних у нього повноважень здійснив перевірку приладу обліку електроенергії, маючи на це право, та, встановивши факт використання позивачем електроенергії поза приладом обліку, склав Акт про порушення, після чого у визначеному договором порядку притягнув ОСОБА_1 до відповідальності, яка також передбачена положеннями укладеного між сторонами 01 серпня 2018 року договору №148 про користування електричною енергією (п. 17). За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки позивачем суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем при складанні Акту про порушення №1 від 16 лютого 2019 року та протоколу засідання правління від 20 липня 2019 року допущено порушення порядку їх складання, та що відповідач діяв поза межами повноважень, наданих йому договором, укладеним між сторонами, законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги позивача про незаконність рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання недійсним та скасування протоколу від 20 липня 2019 року колегією суддів відхиляються, оскільки така вимога не є належним способом захисту порушеного права позивача, зважаючи на те, що протокол є лише матеріальним носієм інформації, на якому зафіксовані рішення відповідача, законність прийняття яких і є належним та самостійним способом захисту порушеного права. Необгрунтованими є і доводи скарги про порушення, допущені при складанні Акту, зокрема, в частині складання його не уповноваженими особами та розгляду його з порушенням строків. Так, доводи апелянта про те, що Акт про порушення повинен бути складений представниками електропостачальника, які мають відповідні повноваження, що відповідачем дотримано не було, спростовуються Типовим договором №148 про користування електричною енергією, укладеним 01 серпня 2018 року між сторонами, згідно умов якого ГО СТ «Масив Кийлівський» і являється Електропостачальником, відповідно саме його представники можуть проводити перевірки приладів обліку електроенергії та складати відповідні Акти за наслідками таких перевірок. Безпідставними є і доводи скарги про недотримання строків розгляду Акту про порушення, оскільки вимога про розгляд Акту протягом 60 календарних днів з дати його складання міститься у п.8.2.6 Постанови № 312 від 14.03.2018 року національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії». Натомість між сторонами відносини з приводу користування електричною енергією врегульовані Типовим договором №148 від 01 серпня 2018 року, положення якого не містять жодних вказівок щодо строків розгляду складеного представниками електропостачальника Акту про порушення. Слід зазначити, що, укладаючи договір, сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому положення договору для його сторін мають вищу юридичну силу, ніж положення актів цивільного законодавства. При цьому, колегія суддів зауважує, що укладений між сторонами договір є чинним і сторонами його дійсність не заперечується. Відхиляються колегією суддів і доводи скарги про те, що при складанні Акту не була присутньою позивач, як власник, оскільки з матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки та складанні Акту був присутній її чоловік - ОСОБА_5 , як уповноважена особа споживача. Дана обставина позивачем в суді не заперечувалася. Доводи скарги про те, що в Акті про порушення має міститися посилання на пункти Правил роздрібного ринку електроенергії та Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки позивача було притягнуто до відповідальності згідно умов Типового договору, п. 17 якого передбачає обов`язок споживача сплатити електропостачальнику за самовільне підключення до технологічних електричних мереж суму - 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на дату виявлення несанкціонованого (самовільного) підключення. Така сума на момент складання акту дорівнювала 19 210,00 грн., і саме її відповідач поклав на позивача. Таким чином, у відповідача не було підстав зазначати у Акті про порушення пункти Правил роздрібного ринку електроенергії та Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, які встановлюють порядок визначення розміру та нарахування штрафних санкцій за користування споживачем електроенергією поза приладами обліку, оскільки це питання між сторонами врегульовано у договорі. Необгрунтованими є і доводи скарги про відсутність у відповідача законних підстав як для постачання електроенергії, так і для проведення перевірки лічильників побутових споживачів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ГО СТ «Масив Кийлівський», як колективний побутовий споживач, на підставі публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, купує у ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» електроенергію для потреб власних електроустановок, яку потім продає побутовим споживачам - членам садового товариства на підставі укладених з кожним із них типових договорів про користування електричною енергією, положення яких і передбачають право відповідача перевіряти стан приладів обліку та знімати показання відповідно до умов договорів. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_1 - без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: