Постанова 4873 № 910/5808/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" червня 2021 р. Справа№ 910/5808/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Полякова Б.М. суддів: Буравльова С.І. Куксова В.В. за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г. перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 справа № 910/5808/20 (суддя Омельченко Л.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрщеббуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи № 910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрщеббуд» про банкрутство за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 02.06.2021 ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТзОВ "Укрщеббуд"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТзОВ "Укрщеббуд"; оприлюднено на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Укрщеббуд"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (далі - арбітражний керуючий Реверук П. К.); визначено дату проведення попереднього судового засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 визнано кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Укрщеббуд". Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/8428/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, ТзОВ "Укрщеббуд" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру ТзОВ "Укрщеббуд", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Реверука П. К. ТзОВ «Укрщеббуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння у межах справи № 910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрщеббуд» про банкрутство та просило суд витребувати у власність ТОВ «Укрщеббуд» наступне нерухоме майно: - земельну ділянку площею 2,4045 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ; - земельну ділянку площею 4,6549 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ; - земельну ділянку площею 5,772 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ; - земельну ділянку площею 4,9367 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_2 ; - земельну ділянку площею 3,6307 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_1 ; - земельну ділянку площею 2,408 га, розташовану за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка, яка перебуває у володінні ОСОБА_1 . За твердженням позивача, вищезазначене спірне нерухоме майно вибуло з його володіння поза його волею, а тому підлягає поверненню шляхом витребування у відповідачів. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 позов задоволено. Ключовим мотивом рішення є: - земельні ділянки вибули з володіння ТОВ «Укрщеббуд» поза його волею, а тому в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України підлягають поверненню. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Ключовим аргументом скарги є: - ОСОБА_1 набула право власності на спірні земельні ділянки на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 справі № 369/5812/19. Від третьої особи ОСОБА_3 та ліквідатора ТОВ «Укрщеббуд» надійшли відзиви на апеляційну скаргу. Ключовим мотивом відзивів є: - законним власником спірних земельних ділянок є ТОВ «Укрщеббуд». Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 06.01.2021 справа № 910/5808/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Буравльов С.І., Куксов В.В. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019. Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 910/5808/20, справу призначено до розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 розгляд справи №910/5808/20 відкладено на 08.04.2021. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Полякова Б.М. на лікарняному, розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі № 910/5808/20, призначений на 08.04.2021 - не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/5808/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 справа № 910/5808/20 на 02.06.2021. В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387 та 388 ЦК України. Право власника згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Й однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що позивач був власником зазначених земельних ділянок, право власності на які були зареєстровані за ТОВ «Укрщеббуд» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Спірні земельні ділянки перебували в іпотеці у ПАТ «Банк національний кредит» на підставі Договору іпотеки № 04-589/1-1 від 06.12.2010, укладеного між ПАТ «Банк національний кредит» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Тайсон Інвестмент Групп» (Іпотекодавець), який є майновим поручителем за зобов`язаннями ОСОБА_4 по Договору кредиту № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010, укладеному між ПАТ «Банк національний кредит» та ОСОБА_4 . Земельні ділянки були предметом забезпечення грошових вимог кредитора - ПАТ «Банк національний кредит» у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ «Укрщеббуд» за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010. 19.07.2019 між ПАТ «Банк національний кредит» та ОСОБА_3 були укладені договори про відступлення прав вимоги за Договором про надання невідновлюваної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010 та Іпотечним договором № 04589/1-1 від 06.12.2010. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2020 залучено ОСОБА_3 в якості правонаступника ПАТ «Банк національний кредит» у справі № 910/8428/18 про банкрутство ТОВ «Укрщеббуд» в частині кредиторських вимог на суму 27 251 353,76 грн за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010. Отже, спірні земельні ділянки є предметом забезпечення грошових вимог кредитора - ОСОБА_3 у справі № 910/8428/18. У подальшому, додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц в рахунок погашення заборгованості за Договором позики від 01.09.2010, укладеним між ТОВ науково-виробничий центр «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС» та ТОВ «Тайсон Інвестмент Групп» на суму 6 000 000 грн, на підставі п. 5 Договору позики від 01.09.2010 звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за ТОВ науково-виробничий центр «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС» на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131. 27.07.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права приватної власності за ТОВ науково-виробничий центр «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС» на вказані земельні ділянки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, земельні ділянки вибули з володіння позивача на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц та були зареєстровані на праві власності за ТОВ науково-виробничий центр «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС». Як вбачається з наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, всі земельні ділянки були передані фізичній особі - ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу під час виконавчого провадження № 56880854. 03.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за фізичною особою - ОСОБА_5 . Також з матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 09.08.2018 Товарною біржею «Січеславська правова» був складений Протокол № 1 про проведення аукціону, відповідно до якого переможцем аукціону став ОСОБА_2 , який придбав лот № 5 (земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131) за 26 000 000,00 грн, з ПДВ. 09.08.2018 між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) був підписаний Договір купівлі-продажу майна, предметом якого є лот № 5: земельні ділянки (кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131), які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка. 10.08.2018 між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) був складений та підписаний Акт приймання-передачі майна. 10.08.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за фізичною особою - ОСОБА_2 . Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 у справі № 369/5812/19 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та поряд з іншим визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126; визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131. 26.07.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені зміни щодо права власності на земельні ділянки та підстав виникнення права власності. Крім того, з наявних матеріалів вбачається та встановлено судом першої інстанції, що останнім набувачем земельних ділянок кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131 є відповідач 1 - ОСОБА_2 , а останнім набувачем земельних ділянок кадастрові номери: 3222480400:05:004:0125 та 3222480400:05:004:0126 є відповідач 2 - ОСОБА_1 . Водночас, постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 було скасовано, відмовлено у задоволенні позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами - ТОВ науково-виробничого центру «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС» про звернення стягнення на предмет застави. При цьому, постанова Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц набрала законної сили. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 202/2234/16-ц відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020. З тексту постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц вбачається, що договір позики не посвідчувався нотаріально, отже жодних прав іпотекодержателя (в тому числі права звернення стягнення на заставлене майно у будь-який спосіб) за таким договором ТОВ НВЦ «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС» не набувало; докази державної реєстрації іпотеки на користь ТОВ НВЦ «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС», як іпотекодержателя, у матеріалах справи відсутні. Отже, переважного права на задоволення своїх вимог за рахунок земельних ділянок ТОВ НВЦ «ЕНЕРГІЯ-СЕРВІС» не набувало. Таким чином, оскільки, як було зазначено вище, позивач був власником спірних земельних ділянок, які вибули з його володіння на підставі додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 у справі № 202/2234/16-ц, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.01.2020 у справі № 202/2234/16-ц, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що земельні ділянки вибули з володіння ТОВ «Укрщеббуд» поза його волею, а тому в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, земельні ділянки підлягають витребуванню у відповідачів. Крім того, колегія суддів зазначає, що ефективність наведеного вище способу захисту права власника підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, де вказано: «

144. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

146. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

147. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника». Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Беручи до уваги зазначене вище, для витребування майна від особи, яка є останнім його набувачем відповідно до положень ст. ст. 387 і 388 ЦК України, оспорювання наступних рішень, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Виходячи з викладеного вище, Договір купівлі-продажу майна від 09.08.2018, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 у справі № 369/5812/19 не потребують окремого оспорювання. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 набула право власності на спірні земельні ділянки на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2019 справі № 369/5812/19 спростовуються зазначеним вище та не узгоджується з вказаними позиціями ВС. Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі «Проніна проти України» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/5808/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 у справі №910/5808/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/5808/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Головуючий суддя Б.М. Поляков Судді С.І. Буравльов В.В. Куксов