Постанова 4823 № 740/2322/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 07 червня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 740/2322/19 Головуючий у першій інстанції - Пантелієнко В. Г. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/854/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, служба у справах дітей Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 квітня 2021 року (місце ухвалення - м. Ніжин, дата складання повного тексту - 15.04.2021) про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано, В С Т А Н О В И В : У травні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано. У позові позивачка просила ухвалити рішення, яким повернути дитину їй - матері ОСОБА_1 , яку у неї тимчасово раніше було відібрано - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду справи судом першої інстанції 15.04.2021 представник відповідача ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 740/1273/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, мотивуючи тим що, рішення по зазначеній справі вплине на прийняття рішення по даній справі. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 15.04.2021 провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та служба у справах дітей Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів (справа № 740/1273/21, провадження № 2/740/686/21). Ухвала суду обґрунтована тим, що для вирішення позову про повернення дитини матері має значення місце проживання дитини, визначене судом. Оскільки з цього приводу мається спір, провадження у даній справі у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, доцільно зупинити до його вирішення. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.04.2021 про зупинення провадження у справі, та постановити нову, якою відмовити представнику відповідача ОСОБА_4 в зупиненні провадженні у справі № 740/2322/19. За доводами апеляційної скарги, оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права. У скарзі заявниця посилається на те, що цивільні справи нічого спільного між собою не мають, адже місце поживання дитини - ОСОБА_2 , визначено рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 25.11.2011 з матір`ю ОСОБА_1 , вказане рішення залишено в силі апеляційним судом від 26.12.2011. В обгрунтування незаконності ухвали суду першої інстанції заявниця зазначає, що судом у порушення вимог норм процесуального законодавства розглянуто та задоволено клопотання представника відповідача про зупинення, клопотання подано без додержання вимог ч. 1-2 ст. 183 ЦПК України, копія клопотання не була надіслана іншим учасникам справи. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що у травні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано. У позові позивачка просила ухвалити рішення, яким повернути дитину їй - матері ОСОБА_1 , яку у неї тимчасово раніше було відібрано - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 15.04.2021 провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області та служба у справах дітей Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів (справа № 740/1273/21, провадження № 2/740/686/21). Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що для вирішення позову про повернення дитини матері має значення місце проживання дитини, визначене судом. Оскільки з цього приводу мається спір, провадження у даній справі у відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, доцільно зупинити до його вирішення. Висновки суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі є обґрунтованими та доводами апеляційної скарги не спростовуються враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду даної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 25.03.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів (справа № 740/1273/21, провадження № 2/740/686/21). Судом встановлено, на час розгляду клопотання про зупинення провадження справа № 740/1273/21 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів не розглянута. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону. Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене). Ураховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі. Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо. Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 33 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі. У даній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 предметом спору є позовна вимога про повернення дитини матері, яку у неї раніше було відібрано. Підставою для зупинення провадження у цій справі є розгляд судом позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів (справа № 740/1273/21, провадження № 2/740/686/21), тобто за позовом батька з яким після відібрання дитини у матері і проживає дитина. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок, що «відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи». Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. З врахуванням викладеного вище, доводи апеляційної скарги, що цивільні справи нічого спільного між собою не мають, є необґрунтованими, та не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Посилання заявника в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування ухвали про зупинення провадження у справі, що судом у порушення норм процесуального законодавства клопотання подано без додержання вимог ч. 1-2 ст. 183 ЦПК України, копія клопотання не була надіслана іншим учасникам справи, не є обґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що вказана заява містить всі вимоги встановлені ч. 1 ст. 183 ЦПК України, зазначена заява була оголошена у судовому засіданні 15.04.2021 (а.с. 222), і з врахуванням думки учасників справи було вирішено дане клопотання, крім того згідно протоколу судового засідання вбачається, що представник позивача не заперечував проти зупинення провадження по справі. Інші доводи викладені в апеляційні скарзі не можуть бути підставою для скасування правильного рішення суду першої інстанції. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, порушень норм процесуального чи матеріального права, які є підставою для скасування ухвали, не допущено. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 07.06.2021. Головуючий Судді: