Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/7088/21

Справа № 127/7088/21 Провадження № 33/801/475/2021 Категорія: 170 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л.О., розглянувши апеляційну скаргу Діденко Наталії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2021 року по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 140 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП та застосувано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн. на користь держави. Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_1 24 лютого 2021 об 11.45 год. в м. Вінниці, по вул. Маяковського, біля буд. 196, будучи власником будинку АДРЕСА_1 та власником водопровідного колодязю на проїзній частині, не вжив відповідних заходів, щодо належного утримання колодязю, при наїзді на який автомобілем «Mercedes-Vito» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_2 відбулося відкриття кришки люка, внаслідок чого вищезазначений транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги ДСТУ 3587-97 та п. 1.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження усіх обставин справи, просить скасувати постанову суду та винести нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 140 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції було порушено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, який передбачений статтею 269 КУпАП, адже судом не було заслухано думку сторін стосовно поданого клопотання про закриття провадження у справі, чим порушено право ОСОБА_1 на захист. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП ґрунтується на показаннях свідків : інспектора взводу № 1 роти № 3 БУПП у Вінницькій області лейтинанта поліції Поберезького С. Л., інспектора ВБДР у Вінницькій області капітана поліції Стасюка О. І., які були допитані в судовому засіданні, проте, суд першої інстанції безпідставно послався у постанові на показання свідка ОСОБА_4 , який був відсутній та не надавав показань в суді і не викликався судом. Тому, судом першої інстанції зазначено в постанові надуманого та неіснуючого свідка. Пояснення особи, яка склала адміністративний протокол, ОСОБА_5 не можуть бути доказами вчинення адміністративного правопорушення /постанова ВС КАС у справі № 161/5372/17 від 29 квітня 2020 року/. Свідок ОСОБА_6 є працівником поліції, а тому є зацікавленою особою, а тому зазначені показання не можуть бути допустимим доказом. Також судом першої інстанції не було досліджено об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП. Стаття 140 КУпАП передбачає відповідальність посадових осіб дорожньо експлуатаційних організацій, за порушення правил, норм і стандартів при утримання автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Кришка (люк) водопровідного колодязя є елементом автомобільної дороги, який дозволяє безперервний, безпечний і зручний рух транспортних засобів по проїзній частині і є елементом дорожнього об`єкта /постанова ВС КЦС у справі № 539/2132/18 від 30 жовтня 2019 року/. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі 639/2132/18 зазначено, що люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97). Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 розділу 2 «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил). Тому, відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30 березня 1994 року за дороги, які перебувають у комунальній власності відповідають комунальні дорожньо-експлуатаційні організації, тому в даному випадку обов`язок щодо належного контролю за експлуатаційним станом цього елемента дорожнього об`єкта та негайного усунення виявлених пошкоджень чи інших перешкод у дорожньому русі покладається на КП «Вінницьке шляхове управління». Та обставина, що ОСОБА_1 являється власником водопровідного колодязя, люк якого розташований на проїзній частині вулиці не звільняє КП «Вінницьке шляхове управління» від належного експлуатаційного управління автомобільних доріг м. Вінниці. ОСОБА_1 не являється суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням статті 256 КУпАП, у ньому наявні виправлення дати вчинення адміністративного правопорушення та з порушенням строків, передбачених статтею 254 КУпАП, адже подія мала місце 24 лютого 2021 року, а протокол було складено 03 березня 2021 року. Суть правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 не розкрита відповідно до диспозиції частини четвертої статті 140 КУпАП. У судовому засідання ОСОБА_1 та його адвокат підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його адвоката, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП зроблений судом першої інстанції за неповного з`ясування усіх обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Диспозиція частини четвертої статті 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. У частині першій статті 24 Закону від 30 червня 1993 року N 3353-XII "Про дорожній рух" передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні. Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", який чинним від 01 січня 1998 року (далі - ДСТУ 3587-97). Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими. Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів. Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97). Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів (пункт 11 розділу 2 «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил). Аналогічна правова позиція, викладена в постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі 639/2132/18. Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП, оскільки саме балансоутримувач дороги повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги. Кришка оглядового колодязя є елементом автомобільної дороги, який дозволяє безперервний, безпечний і зручний рух транспортних засобів. Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно копії акта від 21 червня 2012 року балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування, затвердженого начальником ВТВ КП «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_7 , комісія в складі представник КП «Вінницяоблводоканал»: інженер ВТВ ОСОБА_8 , від абонента житлового будинку АДРЕСА_1 представник ОСОБА_1 склали акт про те, що на балансі абонента знаходиться водопровід : Д-25. Вказані мережі є власністю абонента, ним експлуатуються та ремонтуються /а. с. 6/. Разом з тим, зазначений вище акт є недопустимим доказом, оскільки він не засвідчений належним чином. Крім цього, в ньому відсутній підпис абонента та представника ОСОБА_1 .. Доказів того, хто саме є абонентом житлового будинку АДРЕСА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення не додано. Крім цього, до протоколу про адміністративне правопорушення додано акт від 25 травня 2005 року балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і меж технічного обслуговування, затвердженого ОКВП ВКГ «Вінницяоблводоканал», згідно якого на балансі абонента ОСОБА_9 знаходяться мережі водопроводу Д-25 на житловий будинок АДРЕСА_2 /а. с. 7/, акт від 25 травня 2005 року, згідно якого на балансі абонента ОСОБА_10 знаходяться мережі водопроводу Д-25 на житловий будинок АДРЕСА_2 /а. с. 8/, акт від квітня 2007 року, згідно якого на балансі абонента ОСОБА_11 знаходяться мережі водопроводу Д-25 на житловий будинок АДРЕСА_3 /а. с. 9/. На звороті акту зазначено, що власником колодязя є ОСОБА_11 . Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з частиною другою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з частиною восьмою статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Виходячи з наведеного, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП. Керуючись статтями 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2021 року у даній справі скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 140 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота