Постанова 4857 № 380/142/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/142/20 пров. № А/857/5732/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської обласної організації Національної спілки художників України, Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, ухвалене суддею Лунь З.І. у м. Львові о 14 год. 44 хв. у справі № 380/142/20 за адміністративним позовом Львівської обласної організації Національної спілки художників України, Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) до Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» про визнання протиправною та скасування ухвали, В С Т А Н О В И В: Позивачі звернулися до суду з позовом у якому просять суд визнати протиправним та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 19.09.2019 року № 5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» в частині затвердження детального плану території, що стосується АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовано тим, що ухвалою Львівської міської ради від 19.09.2019 року № 5476 затверджено детальний план території пл. Ринок, в тому числі АДРЕСА_1 . Позивачі вважають це рішення протиправним, оскільки відповідач не дотримався вимог щодо проведення громадських слухань, зокрема, в частині недотримання процедури їх оголошення; відповідач не врахував того, що об`єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є пам`яткою культурної спадщини, відтак, відповідач повинен був повідомити про затвердження детального плану території як Міністерство культури, так і Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки означений об`єкт знаходиться в межах зони, охоронюваної ЮНЕСКО. Позивачі вважають, що як неурядова організація Український національний комітет міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) має право на звернення з цим позовом для захисту культурної спадщини, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Позиція відповідача у справі зводиться до того, що оскаржена ухвала не порушує жодні права позивачів; створення погоджувальної комісії за результатами громадських слухань є правом, а не обов`язком відповідача; на час розроблення проекту детального плану території об`єкт (будинок) на АДРЕСА_1 був відсутній, а цільове призначення земельної ділянки за цією адресою узгоджується з Генеральним планом забудови м. Львова. Позиція третьої особи у цій справі зводиться до того, що відповідач дотримався порядку та процедури повідомлення про проведення громадських слухань; детальний план території не належить до документації, що може та має погоджуватися Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО чи іншими органами охорони культурної спадщини; покликання позивачів на розташування в межах земельної ділянки на АДРЕСА_1 об`єкта нерухомості, пам`ятки культури національного значення, заборонних приписів щодо виконання робіт на зазначеній земельній ділянці не відповідають фактичним обставинам справи та не стосуються предмета спору цій справі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржили позивачі, подавши апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачі зазначають те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову. Таку позицію позивачі пояснюють тим, що суд першої інстанції не надав належної уваги тому, що позивачів було позбавлено можливості подати пропозиції та зауваження до змін до детального плану території; відсутній висновок погодження органом управління об`єктом всесвітньої культурної спадщини; члени Львівської обласної організації Національної спілки художників України є членами територіальної громади міста Львова, а тому вправі оскаржити будь-яке рішення, яке стосується територіальної громади міста Львова. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2018 року № 542 «Про розроблення детального плану території у районі площі Ринок» вирішено дозволити розроблення детального плану території у районі пл. Ринок відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, генерального плану м. Львова та положень затвердженої містобудівної документації (схема додається). Проектом детального плану було враховано попередні містобудівні рішення щодо території за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, видані містобудівні умови та обмеження, затверджені рішенням виконавчого комітету від 21.12.2018 року № 1414 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» готелю з адміністративно-торговими приміщеннями з підземним паркінгом та даховою котельнею на АДРЕСА_1 ». Державним інститутом проектування міст «Містопроект» розроблено детальний план території. З 01.04.2019 року по 10.05.2019 року тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території в районі площі Ринок у м. Львові. 22.04.2019 року відбулося громадське слухання згаданого проекту детального плану території. Ухвалою Львівської міської ради від 19.09.2019 року № 5476 «Про затвердження детального плану території у районі пл. Ринок» затверджено детальний план території у районі площі Ринок у складі з розробленою планувальною структурою забудови території планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, під час прийняття оскарженого рішення, дотримався пам`яткоохоронного законодавства та норм, які визначають порядок проведення громадських слухань проекту детального плану території. Крім цього, суд зробив висновок про те, що права позивачів оскарженим рішенням не порушені. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (далі Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території. Відповідно частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. За правилами частини восьмої наведеної вище норми Закону № 3038-VI детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.. Статтею 21 Закону № 3038-VI регламентовано процедуру громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у розробленні, зокрема, детальних планів територій. Частиною 2 цієї статті Закону визначено, що затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. Відповідно до статті 21 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 року № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердив Порядок № 555, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій. Згідно із пунктом 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування. Пунктом 9 Порядку № 555 визначено, що пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Відповідно до пунктом 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії. При цьому, частиною сьомою статті 19 Закону № 3038-VI визначено, що загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування. Суд першої інстанції вірно встановив, що з 1 квітня по 10 травня 2019 року тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території у районі пл. Ринок. Оголошення щодо проведення громадського обговорення було розміщено на сайті Львівської міської ради у рубриці «Громадські слухання» та опубліковано у газеті «Львівська пошта» від 3 квітня 2019 року № 26 (2141). З відповідною проектною документацією детального плану території в районі площі Ринок у м. Львові можна було ознайомитись на сайті Львівської міської ради та у відділі містобудівної документації управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1, каб.449б. 22 квітня 2019 року о 18 год. 00 хв. відбулося громадське слухання з головним архітектором проекту у великій сесійній залі Львівської міської ради. До участі зареєструвались 215 осіб. В ході громадського обговорення щодо розроблення детального плану території у районі площі Ринок у м. Львові не надходило пропозицій та зауважень. Отже, відповідач в ході затвердження детального плану території не порушив норму частини 2 статті 21 Закону № 3038-VI щодо проведення громадських слухань. При цьому, суд першої інстанції правильно вказав, що, відповідно до норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», детальний план території не є частиною проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, а лише визначає планувальну організацію та розвиток території, а тому не потребує погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Львівська міська рада, ухвалюючи оспорюване у цій справі, розпорядження діяла на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Відтак воно не підлягає скасуванню. При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Позивачі є громадськими організаціями, які пов`язують порушення своїх прав оскарженим рішенням з тим, що на території, яка охоплена детальним планом, а саме на АДРЕСА_1 є об`єкт культурної спадщини та земельна ділянка, яка знаходиться у власності Львівської обласної організації Національної спілки художників України. Проте, позивачі так і не пояснили, яким чином детальний план території порушує їх індивідуально визначені права, як такий, що лише визначає планувальну організацію та розвиток території. Отже, апеляційний суд вважає, що оскаржене рішення не порушує прав позивачів на які вони посилаються, а тому суд першої інстанції зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позову. При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що громадська організація не є членом територіальної громади, а тому може оскаржити рішення органу місцевого самоврядування лише у разі порушення її прав, що тісно пов`язані з діяльністю громадської організації. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Львівської обласної організації Національної спілки художників України, Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 380/142/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повний текст постанови складений 07.06.2021 року