Постанова 4857 № 380/142/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/142/20 пров. № А/857/6090/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 380/142/20 за адміністративним позовом Львівської обласної організації Національної спілки художників України, Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС) до Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» про визнання протиправною та скасування ухвали, В С Т А Н О В И В: 05 лютого 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» звернулося до суду з позовом у якому просить суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення витрат на правничу професійну допомогу. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування судових витрат понесених третьою особою у справі, якщо вона виступала на стороні відповідача і заперечувала позовні вимоги. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржило товариство з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості», подавши апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні заяви. Таку позицію товариство пояснює тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що судові витрати, понесені третьою особою у справі, стягуються на її користь залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Оскільки товариство заперечувало позовні вимоги, то судові витрати, на думку товариства, мають бути стягнуті з позивачів. Позиція позивачів щодо стягнення витрат на правничу допомогу, які понесло товариство зводиться до того, що товариство не довело вартість понесених витрат та кількість затраченого адвокатом часу. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 2 ст. 139 КАС України, установлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Згідно з ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Виходячи з тлумачення цих норм, право на відшкодування судових витрат понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа. Оскільки, третя особа виступала на стороні відповідача, який є суб`єктом владних повноважень і заперечувала позовні вимоги, то судові витрати третьої особи не підлягають відшкодуванню на її користь, якби не підлягали відшкодуванню судові витрати понесені відповідачем, незалежно від того як суд вирішив адміністративний позов. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 821/410/17. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 380/142/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повний текст постанови складений 07.06.2021 року