Постанова 4852 № 160/12245/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12245/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (суддя Рищенко А.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено 10.02.2020 року) у справі № 160/12245/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, - в с т а н о в и в: 05.12.2019 року ТОВ «Фрутлайф» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205040/2019/000497/2 від 02.12.2019 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA205040/2019/03449. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року позовні вимоги ТОВ «Фрутлайф» задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, пов`язаних з транспортуванням та пакуванням товару, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запит ним недоліки не усунуто. Позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Судом було здійснено заміну відповідача у справі з Волинської митниці ДФС на її правонаступника Волинську митницю Держмитслужби. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Фрутлайф» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Волинська митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що умовами договору поставки витрати на пакування покладено на продавця, а отже витрати на пакування не є складовими митної вартості, вони є виключно частиною ціни, яку позивач не повинен доводити. Щодо витрат на страхування встановлено, що страхові документи не надавалися декларантом до митного оформлення, оскільки покупцем взагалі не здійснювалося страхування даної партії товару. Суд першої інстанції вказував, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Наявність технічної помилки у документі або відсутність певних відомостей у ньому не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься, відсутню інформацію митний орган може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Надані уповноваженою особою позивача до Волинської митниці для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсі). Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Матеріалами справи встановлено, що 23.09.2019 року між ТОВ «Фрутлайф» (покупець) та «Frupaks-Vernooij B.V.» (Королівство Нідерландів) (продавець) укладено міжнародний зовнішньоекономічний договір поставки (угоду) № 230919, за умовами якого продавець здійснює поставку товару згідно інвойсів, а покупець приймає та оплачує товар. Відповідно до пунктів контракту, ціна за партію і одиницю товару міститься в комерційних інвойсах які є невід`ємною частиною контракту. Ціна товару визначається сторонами на умовах поставки Інкотермс 2010. Відповідно умов договору загальна вартість товару складається з сум інвойсів до цього контракту та орієнтовно складає 450000 дол.США, загальна кількість товару, що постачається, буде складати 500 тон. Передбачено, що у ціні на товар, вказаній в інвойсі, включають вартість тари, упаковки і маркування, навантаження на транспортний засіб. Всі податки, мито та інші збори, у зв`язку із укладанням та виконанням цього контракту на митній території продавця, проводяться за рахунок продавця, а податки, мито та інші збори, у зв`язку із укладанням та виконанням цього контракту за межами митної території продавця, проводяться за рахунок покупця. Умовами договору передбачено, що товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем на підставі наступних документів: інвойсу, фітосанітарного сертифікату, міжнародної транспортної накладної (СМR), сертифікату походження на товар, інших документів відповідно до вимог законодавства країни продавця або покупця. На виконання умов контракту, між сторонами укладено комерційний інвойс № 32.851 від 25.11.2019 року, за яким фірмою «Frupaks-Vernooij B.V» здійснюється поставка ТОВ «Фрутлайф» партії груш - Pears Conference 55/65, class IІ, загальною вагою нетто 20160 кг за ціною 0,750 дол.США/кг, на загальну суму 15120 дол.США., на умовах CPT Medvegie Ushko Ukraine. Встановлено, що для здійснення митного оформлення товару 02.12.2019 року позивачем до митного підрозділу було подано електронну митну декларацію № UА205040/2019/056446, відповідно до якої було задекларовано товари до розмитнення товар Груші свіжі Конференція калібр 55/65, сорт ІІ, врожаю 2019 року в кількості 20160 кг в 1600 шт. ящиках розміщені на 26 шт. піддонах, загальною масою брутто 21840 кг, країна походження Нідерланди, ціна товару 15120,00 доларів США, на умовах поставки CPT UA Medvegie Ushko. Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість партії товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з ціни, встановленої сторонами у контракті на умовах поставки визначеної комерційним інвойсом 15120,00 доларів США. Встановлено, що разом з митною декларацією позивачем подано до митного органу: міжнародний договір поставки № 230919 від 23.09.2019 року, інвойс № 32.851 від 25.11.2019 року, платіжне доручення в іноземній валюті від 26.11.2019 Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, тому запропонував подати додаткові документи. Митницею запропоновано усунути неточності та надати прайс-лист виробника товару, вартість упаковки або пакувальних матеріалів, пов`язаних з пакуванням; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціальними експертними організаціями. ТОВ «Фрутлайф», отримавши повідомлення митниці про необхідність подання додаткових документів, надало: митну декларацію країни відправника № 19NLK3YC2WAJIKWD50 від 27.11.2019 року з перекладом на українську мову; CMR № NL C-190129; прайс-лист від 25.11.2019 року. Повідомлено, що інші документи надати не може, при поданні митної декларації було подано всі документи підтверджуючі заявлену митну вартість. 02.12.2019 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205040/2019/000497/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. На підставі цього рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205040/2019/03449 від 02.12.2019 року. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок, щодо товару ВМД № UA209180/2019/80461 від 30.11.2019 року, № UA205020/2019/27294 від 27.09.2019 року де ціна товару заявлена 1,21 дол. США/кг, Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, Волинська митниця зазначила, що в прайс-листі виробника вказано найменування товару груша konferencsia 55+мм ІІ клас по вартості 0,75 дол.США/кг, однак не надано окремо інформації про вартість пакувальних матеріалів; в описі 31 графи митної декларації вказана торгівельна марка: ОСОБА_1 , про що не відображено в товаросупровідних документах; при перевірці достовірності заповнення полів додаткової інформації та додаткових властивостей товару електронного інвойсу графи 31 МД в найменуванні «назва сорту» зазначено «немає даних», відсутні дані відомості і в фіто-санітарному сертифікаті PCNU 182702167 від 26.11.2019; в додатковій угоді № 1 до контракту № 230919 від 23.09.2019 зазначено, що вартість пакування, маркування, навантаження включена у вартість товару, однак не надані відомості про вартість страхування, що передбачено п. 5.1 вказаної угоди. Коригуючи митну вартість, митний орган змінив ціну товару, визначивши вартість за одиницю товару, відкоригована вартість за одиницю 1,2100 доларів США, загальна сума партії товару 24393,60 доларів США. Як було вказано, митниця використала наявну інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядними методами (шостим), оформленими іншими митними деклараціями. Товар випущений у вільний обіг на підставі поданої митної декларації № UA205040/2019/056488 під гарантійні зобов`язання, де митну поставку задекларовано за шостим методом враховуючи зауваження митниці. Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця, окрім поданих документів до митної декларації просила позивача надати додаткові підтвердження заявленої митної вартості. ТОВ «Фрутлайф» надано додаткові документи, які пояснюють та усувають наявні недоліки у митному оформленні. Отже, митний орган вимагав від позивача надати пояснення щодо пакування товару, оскільки в прайс-листі виробника вказано найменування товару груша konferencsia 55+мм ІІ клас по вартості 0,75 дол.США/кг, однак не надано окремо інформації про вартість пакувальних матеріалів. Умовами договору поставки № 230919 передбачено, що у ціні на товар, вказаній в інвойсі, включають вартість тари, упаковки і маркування, навантаження на транспортний засіб. Передбачено, що витрати на пакування покладено на продавця, витрати на пакування не є складовими митної вартості, вони є виключно частиною ціни. Отже, у суму вартості товару включено вартість його пакування. Отже, ТОВ «Фрутлайф» оплачуючи за товар, тим самим оплатив його пакування. Посилання митниці, що в описі 31 графи митної декларації вказана торгівельна марка: ОСОБА_1 , про що не відображено в товаросупровідних документах є хибними, оскільки з наданих до митної декларації супутніх документах, зокрема міжнародного договору поставки № 230919 від 23.09.2019 року, інвойсу № 32.851 від 25.11.2019 року, можливо встановити назву торгівельної марки. ТОВ «Фрутлайф» вказано у графі 31 декларації назву торгівельної марки «Frupaks-Vernooij B.V», оскільки «Frupaks-Vernooij B.V» є назвою виробника, що одночасно є торговою маркою. Волинська митниця ДФС вказує, що при перевірці достовірності заповнення полів додаткової інформації та додаткових властивостей товару електронного інвойсу графи 31 МД в найменуванні «назва сорту» зазначено «немає даних», відсутні дані відомості і в фіто-санітарному сертифікаті PCNU 182702167 від 26.11.2019 року. Проте, у інвойсі № 32.851 від 25.11.2019 року найменування товару (груша) вказано одночасно з найменуванням сорту Pears Conference 55/65 class II, де «Conference» є найменуванням сорту груш. Відсутність назви супорту груш у фіто-санітарному сертифікаті PCNU 182702167 від 26.11.2019 року, який виданий офіційним органом Королівства Нідерландів - Plant Protection Organization of the Netherlands, не може впливати на можливість ввезення на митну територію України ТОВ «Фрутлайф» товару груш. ТОВ «Фрутлайф» не є компетентним органом Королівства Нідерландів для впливу на зазначення чи не зазначення у фіто-санітарному сертифікаті назви сорту груш. Зауваження щодо визначення товару, який задекларований ТОВ «Фрутлайф», які вказані митним органом у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару є другорядними, не впливають на можливість ідентифікувати товар, його назву, сорт, виробника, торгівельну марку. Встановлено, що Волинською митницею ДФС при коригуванні митної вартості товарів за вантажно-митною декларацією від 02.12.2019 року № UА205040/2019/056446, було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним (шостим) методами згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема № UA209180/2019/80461 від 30.11.2019 року, № UA205020/2019/27294 від 27.09.2019 року. В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації № UA209180/2019/80461 від 30.11.2019 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: груші Pears Conference 55/65, class IІ. Декларацією підтверджується, що на територію України на умовах поставки CPT UA Львів, ввезено товар їстівні плоди - груші свіжі (не для сидру, а для вживання в їжу, 2-1 гатунок, роду «Pyrus domestica». Вартість товару зазначено у декларації визначено за шостим (резервним) методом, тобто також після коригування його вартості митним органом. За умовами поставки CPT Інкотермс 2010 (Фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення) термін означає, що продавець доставляє товар названому їм перевізнику. Продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати ушкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому чи організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 02.12.2019 року № UА205040/2019/056446, та декларації, яка була використана митницею UA209180/2019/80461 від 30.11.2019 року, колегія суддів зазначає, різними є умови транспортування, різними є товар, який брався до порівняння, оскільки не співпадають опис товару, торговельна марка та виробник. Тобто Волинська митниця неправомірно використала декларацію № UA209180/2019/80461 від 30.11.2019 року для співставлення характеристик товару груш та умов поставки та для коригування митної вартості. В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації № UA205020/2019/27294 від 27.09.2019 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів: груші Pears Conference 55/65, class IІ. Декларацією підтверджується, що на територію України з країни відправлення Польщі, на умовах поставки FCA PL Tomashev Lubelskii, ввезено товар груші свіжі, урожай 2019 року, не в первинній упаковці. Варто зазначити, що умови поставки товару FCA Інкотермс-2010, означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 02.12.2019 року № UА205040/2019/056446, та декларації, яка була використана, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, країна відправлення, товар, який брався до порівняння. Волинська митниця неправомірно використала декларацію № UA205020/2019/27294 від 27.09.2019 року для співставлення характеристик товару та умов поставки та для коригування митної вартості. Як вбачається з матеріалів справи, митниця використала інформацію щодо раніше задекларованих, не аналогічних товарів, поставлених на різних умовах, різними виробниками та імпортерами, що на думку суду, впливає на визначення митної вартості товару. Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом за ціною товару, чому саме вищевказані вантажно-митні декларації застосовані до спірних правовідносин. Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару. При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у справі № 160/12245/19 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова