Постанова 4852 № 160/9941/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9941/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТЛАЙФ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №160/9941/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТЛАЙФ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: ТОВ "ФРУТЛАЙФ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС, в якій викладено вимоги щодо: - визнання протиправними та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100030/2019/000123/1 від 07.10.2019р.; - визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100030/2019/00445. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам ст.ст.53-55 Митного кодексу України. Так, не зважаючи на те, що позивачем з метою підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом (ціною договору) за МД №UA100030/2019/410352 митному органу було надано повний пакет документів, передбачених ст.53 Митного кодексу України та всі необхідні додаткові документи, які містять достовірні відомості про визначення митної вартості, відповідачем було відкориговано заявлену позивачем митну вартість у бік збільшення із застосуванням резервного методу, при цьому обґрунтування неможливості застосувати інших методів визначення митної вартості в рішенні не наведено, а також не зазначено обґрунтовані причини неможливості застосування заявленої позивачем митної вартості товару. Отже, на думку позивача, спірні рішення про коригування митної вартості та картка відмови у митному оформленні є протиправними та суперечать вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивачем на рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій позивач зазначає, що рішення не відповідає вимогам законності та обгрунтованості. Так, судом не враховано надані позивачем пояснення та відповідні докази щодо вартості транспортно-експедиційних послуг, тобто суд не вжив заходів щодо реалізації принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, та дійшовши висновку щодо законності оскаржуваних рішень відповідача не вжив жодних заходів щодо з`ясування змісту митних декларацій, на які посилається митниця, зокрема, який саме товар задекларований в цих деклараціях, чи дійсно митна вартість цього товару становить визначений позивачу розмір 1,21 долар США за 1 кг. Щодо порушень норм матеріального права, позивач послався на приписи Митного кодексу України, практику Верховного суду у подібних справах, та вважаючи, що подані ним з метою митного оформлення документи відповідали вимогам ст. 53 Митного кодексу України, зазначив щодо відсутності обґрунтованих підстав для витребування митним органом додаткових документів, а також для застосування другорядних методів визначення митної вартості. В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги. Відповідач не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні та надав суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апелянта та зазначивши наведені у оскаржуваному рішенні підстави для його прийняття. Також відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони у зв`язку з реорганізацією Київської міської митниці ДФС шляхом її приєднання до Київської митниці Держмитслужби, за результатами розгляду якого судом у відповідності до вимог ст. 52 КАС України здійснено заміну відповідача його правонаступником - Київською митницею Держмитслужби. Оскільки відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у належний спосіб та своєчасно, що підтверджено наявним у справі поштовим повідомленням про вручення судової повістки, то у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України справу розглянуто без участі представника відповідача. Заслухавши пояснення представників позивача та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегією суддів зазначається наступне. Судом першої інстанції було встановлено, що 23.09.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРУТЛАЙФ" (далі - покупець) та фірмою Frupaks-Vernooij B.V (далі - продавець) укладено Міжнародний договір поставки №230919 від 23.09.2019р., за яким продавець продає, а покупець - купує товар (фрукти та овочі) на умовах цього контракту по номенклатурі, кількості і цінам, вказаним в інвойсі, який є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно з п.1.2 цього Договору умови поставки оговорюються та фіксуються в інвойсі згідно з правилами Інкотермс 2010. Відповідно до п.2.1 - п.2.2 Договору №230919 від 23.09.2019р. загальна вартість контракту складається з сум інвойсів до цього контракту та орієнтовно складає 450000дол.США. Загальна кількість товару, що постачається, буде складати 500 тон. Пунктом 2.4 Договору №230919 від 23.09.2019р. визначено, що ціни на товар, вказані в інвойсі до цього контракту, включають в себе вартість тари, упаковки і маркування, навантаження на транспортний засіб. Згідно з п.3.1, п.3.4, п.3.6 Договору №230919 від 23.09.2019р. поставка товару здійснюється автомобільним чи морським транспортом на умовах, вказаних в кожному окремому інвойсі, які є додатком до цього контракту, відповідно до правил Інкотермс-2010. Перехід права власності на товар відбувається в момент навантаження товару зі складу продавця на транспорт для відправки покупцю. Датою оплати по даному договору є дата надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця. Відповідно до п.4.2, п.4.3, п.5.1 вказаного Договору товар постачається продавцем і сплачується покупцем партіями на підставі передплати. Всі податки, мито та інші збори, у зв`язку із укладанням та виконанням цього контракту на митній території продавця, проводяться за рахунок продавця, а податки, мито та інші збори, у зв`язку із укладанням та виконанням цього контракту за межами митної території продавця, проводяться за рахунок покупця. Товар вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем на підставі наступних документів: інвойсу, фітосанітарного сертифікату, міжнародної транспортної накладної (СМR), сертифікату походження на товар, інших документів відповідно до вимог законодавства країни продавця або покупця. Згідно з інвойсом №30.952 від 27.09.2019р. фірмою Frupaks-Vernooij B.V. здійснено поставку ТОВ "ФРУТЛАЙФ" партії груш - Pears Conference 55/65, class I, загальною вагою нетто - 19200кг за ціною 0,632дол.США/кг, на загальну суму 12134,40дол.США., на умовах FCA-Vleuten. 05.10.2019р. ТОВ "ФРУТЛАЙФ" подано до Київської міської митниці ДФС електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA100030/2019/410352 для здійснення митного оформлення товару:

1. "Груші свіжі, врожаю 2019 року - Pears Conference 55/65, class I.", загальною вагою 19200кг. У графі 42 МД №UA100030/2019/410352 декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 12134,40дол.США, тобто 0,63 доларів США за 1 кг. Згідно з графою 43 МД №UA100030/2019/410352 декларантом визначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України. Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (графа 31 МД), а саме: Міжнародний договір поставки №230919 від 23.09.2019р., інвойс №30.952 від 27.09.2019р., автотранспортну накладну СМR від 27.09.2019р. №С19-080, довідку про транспортні витрати від 05.10.2019р. №69, сертифікат Y20181718. За результатом опрацювання поданих декларантом документів на виконання приписів статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі - МК України) Київська міська митниця ДФС дійшла висновку, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до інвойсу від 27.09.2019 року №30.952 умови поставки товарів FCA-Vleuten (термін FCA "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці, та якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження) - відповідно до пункту 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати на навантаження; 2) декларантом не подано відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на навантаження, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування); 4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України та відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 року №1955-ІV "Про транспортно-експедиторську діяльність" документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. До митного оформлення подано довідку про транспортні витрати ТОВ "Транс Логістик Плюс" від 05.10.2019р. №69, тоді як перевізником відповідно до графи 22 СМR від 27.09.2019р. №С19-080 є Frupaks-Vernooij B.V. Враховуючи виявлене та керуючись положеннями частин 2 та 3 статті 53 МК України митним органом направлено декларанту електронне повідомлення, в якому пропонувалось надати наступні документи: 1) відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України заявку на перевезення; 2) відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599 рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 3) для підтвердження витрат на транспортування не подано відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МК України та статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-ІV "Про транспортно-експедиторську діяльність" документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 4) відповідно до пункту 8 частини 2 статті 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 7) каталоги, специфікації виробника товару, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МК України; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларантом на вимогу митного органу додатково надано прайс-лист виробника товару; копію митної декларації країни відправлення (без перекладу); банківський платіжний документ - SWIFT. Також 07.10.2019р. декларантом надіслано повідомлення про те, що інших документів для підтвердження заявленої митної вартості надати немає можливості. Враховуючи наведене та за результатами розгляду додатково наданих декларантом документів, митний орган дійшов висновку, що декларантом не виконано у повному обсязі вимоги щодо надання документів відповідно до ч.2 ст.53 МК України та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України, оскільки декларантом не подано всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрат на навантаження, витрат на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України та витрат на страхування), через що декларантом не підтверджено складові митної вартості. 07.10.2019 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000123/1, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2r - резервний метод. Резервний метод було застосовано у зв`язку із тим, що у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тому застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2r - резервний метод, відповідно до наявної інформації щодо вартості оцінюваних товарів у максимально наближений до митного оформлення час, а саме: за МД від 09.06.2019р. №UA205020/2019/15642 та МД від 21.07.2019р. №UA408150/2019/17269 - митну вартість товару скориговано до рівня 1,2100дол.США за кг. У зв`язку із прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості №UA100030/2019/000123/1 від 07.10.2019р., Київською міською митницею ДФС прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00445, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям вищевказаного рішення про коригування митної вартості та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості. На підставі ч.7 ст.55 МК України товар випущений у вільний обіг за ЕМД №UA100030/2019/410467 під гарантійні зобов`язання. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності зауважень митного органу, викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів, щодо не надання декларантом до ціни товару витрат на навантаження та відомостей про страхування, оскільки відповідні умови не передбачені Міжнародним договором поставки №230919 від 23.09.2019р., на підставі якого поставлявся товар на митну територію України. Разом з тим, суд погодився з доводами відповідача щодо необхідності включення до митної вартості імпортованого товару витрат на її транспортування до місця ввезення на митну територію України, враховуючи умови поставки партії товару за Іnvoice №30.952 від 27.09.2019р., та зважаючи на подані позивачем документи на підтвердження вартості перевезення, дійшов висновку щодо наявності в них суперечностей стосовно перевізника та вартості відповідних послуг. При цьому суд зауважив, що з додатково наданих суду документів слідує та представниками позивача визнається, що ТОВ "ФРУТЛАЙФ" фактично було понесено витрати на транспортування у розмірі більшому, ніж заявлено до митного оформлення, оскільки відповідно до наданої до митного оформлення довідки про вартість транспортно-експедиційних послуг №69 від 05.10.2019р. транспортні витрати щодо перевезення вантажу за маршрутом: Vluten, Утрехт, Нідерланди - м. Київ (Україна) складає 62755,50грн, з яких: транспортні витрати від Vluten, Утрехт, Нідерланди до п.п. Яготин - 45204,40грн., по території України від п.п. Яготин до м. Києва (Україна) - 17551,10грн. При цьому, відповідно до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.10.2019р. до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №Ф2809 від 28.09.2019р., укладеному з ФОП ОСОБА_1 , вартість транспортних витрат з міжнародного транспортного перевезення за маршрутом: м. Влеутен (Нідерланди) - м/Ягодин - м. Київ (Україна), а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 складає 71000,00грн., а організація перевезення вантажу, а/м НОМЕР_1 НОМЕР_2 - 1700,00грн., тому загальна вартість наданих послуг становить - 72700,00грн. Згідно з довідкою №2 від 04.10.2019р., виданою ФОП ОСОБА_1 , транспортні витрати по перевезенню вантажу автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м. Влеутен (Нідерланди) - м/Ягодин - м. Київ (Україна) складають 72700,00рн., у тому числі: вартість перевезення до кордону України - 50000,00грн.; вартість перевезення по території України - 22700,00грн. Отже, додатково надані позивачем документи не підтверджують розмір транспортної складової митної вартості, первинно заявленої декларантом при митному оформленні. Сума транспортних витрат, вказана у наданій до митного оформлення довідці про вартість транспортно-експедиційних послуг №69 від 05.10.2019р. не узгоджується із вартістю цих послуг, вказаною у заявці №2809 від 28.09.2019р., акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.10.2019р. та платіжному дорученню №1849 від 08.10.2019р., а відтак, не може належним чином підтвердити числові значення складових заявленої митної вартості. Крім того, надана позивачем до митного оформлення довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг №69 від 05.10.2019р. видана іншою особою, яка відповідно до інших товаросупровідних документів не була перевізником товару, а саме: ТОВ "Транс Логістик Плюс". Водночас, позивачем не надано доказів укладання угод з ТОВ "Транс Логістик Плюс" щодо здійснення перевезення оцінюваного товару. Отже, за висновком суду, у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості оцінюваного товару через відсутність належного документального підтвердження такої складової митної вартості як транспортні витрати. Крім того, суд зауважив, що з додатково наданих позивачем документів слідує, що ФОП ОСОБА_1 була експедитором, при цьому жодного документального підтвердження вартості витрат на послуги експедитора позивачем надано не було. Також суд вказав на те, що позивачем жодним чином не обґрунтовано неможливість надання до митного оформлення Договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом №Ф2809 від 28.09.2019р., укладеного ТОВ "ФРУТЛАЙФ", як замовником, з ФОП ОСОБА_1 , як перевізником, заявки та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) до цього договору, як і не надано пояснень щодо виявлених розбіжностей в товаросупровідних документах про витрати на транспортування оцінюваних товарів. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки відомості, що підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості, містять суттєві розбіжності, тому через ненадання декларантом додаткових документів, які б могли усунути ці розбіжності, митний орган правомірно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості від 07.10.2019р. №UA100030/2019/000123/1, а на його підставі - картку відмови №UA100030/2019/00445, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за ЕМД №UA100030/2019/410352 від 05.10.2019р. у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості. Скоригована митна вартість товару була визначена за резервним методом та ґрунтується на інформації, яка міститься в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України та митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснене: МД від 09.06.2019р. №UA205020/2019/15642 та МД від 21.07.2019р. №UA408150/2019/17269. Резервний метод відповідачем було застосовано у зв`язку із тим, що у митного органу була відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тому застосувати методи 2а) та 2б) визначення митної вартості видалося неможливим. Методи на основі віднімання та додавання вартості також неможливо було застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Тому відповідачем було застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2r - резервний метод, відповідно до наявної інформації щодо вартості оцінюваних товарів у максимально наближений до митного оформлення час, а саме: за МД від 09.06.2019р. №UA205020/2019/15642 та МД від 21.07.2019р. №UA408150/2019/17269 - митну вартість товару скориговано до рівня 1,2100дол.США за кг. Суд дійшов висновку, що відповідачем дотримане правило послідовності застосування методів визначення митної вартості, встановлене Митним кодексом України. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції лише частково: щодо безпідставності зауважень митного органу стосовно не надання декларантом до ціни товару витрат на навантаження та відомостей про страхування. В цій частині на рішення суду відповідачем не було надано апеляційної скарги та відповідно вважається, що з такими висновками суду відповідач погодився. В іншій частині, щодо не підтвердження транспортних витрат, колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом. Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю за правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст. ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. ч. 1,2, 5, 6, 7 ст. 54 Кодексу). Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Аналогічні вимоги містить і наказ Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" щодо того, що рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Нормою ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. З наведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Окремо слід зазначити, з метою визначення достовірної митної ціни товару витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Отже, митний орган має право здійснювати контроль за правильністю обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості зумовлює виникнення підстав для витребовування додаткових документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у декларанта, та надає органу доходів і зборів право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Таким чином, в рішенні про коригування митної вартості товарів мають бути наведені належні обґрунтування щодо недостатності, сумнівності чи недостовірності поданих декларантом документів для митного оформлення товару, та відсутність таких аргуметованих висновків свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Як зазначалось вище, в даному випадку підставою для здійснення коригування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за ЕМД №UA100030/2019/410352 від 05.10.2019р. в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (резервного), стали висновки митного органу щодо наявності розбіжностей у документах, поданих разом із МД, та недоведеності у поданих документах числових значень складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Зокрема це стосувалось відомостей, що підтверджують витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також зауваження митного органу стовувались поданої позивачем під час митного оформлення довідки про транспортні витрати ТОВ "Транс Логістик Плюс" від 05.10.2019р. №69, а також запису у графі 22 СМR від 27.09.2019р. №С19-080, згідно якого перевізником є Frupaks-Vernooij B.V. Тобто митниця зауважила щодо розбіжностей у супровідних документах у визначенні перевізника та вартості транспортування товару. Крім того, митнецею було взято до уваги наявну у митного органу інформацію щодо рівня митної вартості товару, митне оформлення якого вже було здійснено за більш вищим рівнем митної вартості. З цього приводу колегією суддів враховується, що п.3.1 Міжнародного договору поставки № 230919 від 23.09.2019 визначено, що умови поставки товару зазначаються в кожному окремому інвойсі. В данному випадку поставка здійснювалась на підставі інвойсу 30.952 від 27.09.2019, згідно якого відправником товару є продавець згідно Міжнародного договору поставки - Frupaks-Vernooij B.V., умови поставки: FCА Vleuten, умови оплати: передоплата, загальна вартість 12.134,40 доларів США. Умови поставки FCА передбачають, що контрактна (інвойсова або митна) ціна за товар включає суму вартості товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортного мита та інших зборів, без вартості доставки (фрахта) до покупця. Оплата за товар у відповідному розмірі підтверджена банківським платіжним документом. Згідно транспортної накладної С19-080 поставка товару здійснена автомобілем НОМЕР_1/ НОМЕР_2 , перевізник ОСОБА_2, водій ОСОБА_2 Довідкою, виданою ТОВ «Транс-Логістік Плюс» №69 від 05.10.2019 до митного органу, підтверджено вартість доставки вантажу автомобілем НОМЕР_2 / НОМЕР_2 по маршруту: Нидерланди - Київ, в тому числі транспортні витрати від Vluten, Утрехт, Нидерланди до пп. Яготин - 45 204,4 грн. Наведені документи позивачем надавались під час митного оформлення та підтверджували як вартість товару так і вартість доставки вантажу на митну територію України. Оскаржуване рішення відповідача не містить доводів щодо неврахування з тих чи інших підстав наданих позивачем документів, та лише зазначено, що позивачем не подано всіх відомостей, що підтверджують, в тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Доводи відповідача щодо розбіжностей у поданих документах стосовно перевізника не є аргументованими, оскільки як вбачається з пояснень позивача та підтверджується відповідними доказами особа ОСОБА_2 був залучений в якості перевізника на підставі договору, укладеного з ФОП ОСОБА_1 , та останньою на підставі договору від 28.09.2019, а також заявки на виконання міжнародного перевезення позивачеві надавались послуги міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом. Оскільки на час митного оформлення інші документи крім тих, що були надані митному органу, не були оформлені, на підтвердження вартості транспортування позивач зміг надати лише довідку митного брокера - ТОВ «Транс-Логістік Плюс» № 69 від 05.10.2019. Зауваження суду першої інстанції щодо змісту додатково наданих позивачем документів, отриманих ним після митного оформлення товару, щодо вартості перевезення товару (ар.с.61-69), розмір якої не узгоджується з даними довідки ТОВ «Транс-Логістік Плюс» № 69 від 05.10.2019, колегія суддів розцінює критично, оскільки ці документи не були предметом вивчення митним органом під час митного оформлення, а відповідно не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, колегією суддів враховується, що згідно проаналізованих судом додатково наданих доказів (договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №Ф2809 від 28.09.2019р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.10.2019р. до цього Договору, платіжне доручення №1849 від 08.10.2019р. щодо оплати наданих за цим договором послуг, довідка №2 від 04.10.2019р. про транспортні витрати, видана ФОП ОСОБА_1 ) вартість транспортування товару до митного кордону України складала 50000 грн., та невідповідність даних щодо вартості перевезення товару у довідках, що видані ТОВ «Транс-Логістік Плюс» та ФОП ОСОБА_1 судом враховано під час прийняття рішення. Проте, судом апеляційної інстанції взято до уваги пояснення представників позивача з приводу того, що ФОП ОСОБА_1 була залучена для виконання договору на перевезення як експедитор, в той час, як перевезення здійснював ФОП ОСОБА_3 на підставі укладеного з ФОП ОСОБА_1 договору. У зв`язку з неможливістю своєчасного отримання інформації щодо вартості транспортування, довідка про транспортно-експедиторські послуги на перевезення автомобільним транспортом була видана митним брокером - ТОВ «Транс-Логістік Плюс». Окремо колегія суддів зауважує, що визначений позивачем у митній декларації розмір транспортних витрат (1817 доларів США), з урахуванням курсу валют на час заявлення товару до митного оформлення, не є нижчою ніж зазначено у вказаних довідках, а відповідно це не є підставою для здійснення коригування митної вартості у бік збільшення. Також визнається слушним зауваження позивача з приводу безпідставності застосування відповідачем під час прийняття рішення про коригування митної вартості товару даних МД від 09.06.2019 №UA205020|2019|15642 та МД від 21.07.2019 №UA408150/2019/17269 щодо ціни товару, оскільки ці митні декларації відповідачем суду надані не були та судом не досліджувалось який саме товар, з урахуванням його якісних характеристик, підлягав розмитненню на підставі цих митних декларацій. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що подані позивачем для митного оформлення документи відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України, тобто подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей та в цих документах наявні всі необхідні відомості про складові митної вартості товарну, а факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів на підтвердження митної вартості товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. На переконання колегії суддів є цілком доведеною протиправність спірних рішень відповідача, оскільки ці рішення не ґрунтуються на об`єктивно встановлених обставинах та містять доводи суб`єкта владних повноважень, не підтверджені належними та допустимими доказами, які б узгоджувались з приписами митного законодавства. Рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає ухваленим з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а відповідно з урахуванням ст. 317 КАС України таке рішення підлягає скасуванню. Вирішуючи питання щодо прийняття нового рішення, колегією суддів враховуються вищенаведені висновки, з огляду на які позовні вимоги ТОВ "ФРУТЛАЙФ" підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТЛАЙФ"- задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №160/9941/19- скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТЛАЙФ" - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості №UA100030/2019/000123/1 від 07.10.2019р.; Визнати протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100030/2019/00445. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко