Постанова 4851 № 520/5747/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 р.Справа № 520/5747/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків по справі № 520/5747/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі відповідач), в якому просив суд: - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.03.2020 року № 241, яким слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 30.06.2020 року по особовому складу № 178 о/с про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі № 520/5747/20 та прийняти постанову, якою позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що у висновку службового розслідування від 30.03.2020 року відомості про характер проступку ОСОБА_1 , обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби не зазначено, а судом першої інстанції помилково взято до уваги лише правову позицію відповідача, у зв`язку з чим на думку позивача суд першої інстанції не здійснив всебічного та повного аналізу висновку службового розслідування, та помилково визнав факт вчинення дисциплінарного проступку доведеним. Також зазначає, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з порушенням строків, передбачених Дисциплінарним статутом. Крім того, зазначає, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції було реалізовано відповідачем шляхом видання наказу № 178 о/с від 30.06.2020 у період знаходження позивача на лікарняному. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2020 до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов лист прокуратури Харківської області від 23.03.2020 №15/1-6535-19, який зареєстровано за вхідним № 3158 від 24.03.2020 року про те, що 30.09.2019 у ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №4201922000000386 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова Короткого І.П. було проведено обшук за місцем мешкання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: пакунок прозорого кольору з биркою ХНДКЦ, на якій вказано об`єкт № 1, висновок № 1628 від 13.09.2017, згорток з речовиною рослинного походження; пакунок з паперового аркушу, на якому вказано висновок №1768 від 05.10.2017. Крім того, 30.09.2019 на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова Кононенка Т.О. було проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , у ході якого вилучено: розірваний пакет № 0011070, в якому є мобільний телефон чорно-сірого кольору моделі «Samsung» з розбитим екраном; цілий паперовий конверт від 06.02.2018 на якому зазначено кримінальне провадження №1201822054000316; цілий пакет № 0002683; розірваний пустий пакет з написом МВС України №2814554; цілий пакет № 0011409; пакет пустий № 2360809 до якого прикріплений пакет з двома ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. За фактами викладеними у листі прокуратури Харківської області від 23.03.2020 № 15/1-6535-19 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.03.2020 року № 654 призначено службове розслідування. Зі змісту висновку службового розслідування за фактами, викладеними у листі прокуратури Харківської області від 23.03.2020 року №15/1-6535-19, затвердженого начальником ГУНП в Харківській області 30.03.2020 року, вбачається, що опитаний у ході службового розслідування слідчий СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 30.09.2019 за його місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , під процесуальним керівництвом прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_2 здійснювався обшук. Під час проведення зазначеного обшуку було вилучено пакунок прозорого кольору з биркою ХНДКЦ, на якій вказано об`єкт № 1, висновок № 1628 від 13.09.2017, згорток з речовиною рослинного походження та пакунок з паперового аркушу, на якому вказано висновок № 1768 від 05.10.2017. Пакунки були не пошкоджені, доступ до них було обмежено. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 збирався здати вказані речові докази на зберігання до УЛМТЗ ГУНП в Харківській області, перевозивши їх на автомобілі, проте не встиг це зробити до кінця робочого дня. Після цього, ОСОБА_1 направився до свого місця мешкання та забрав додому речові докази для зберігання та планував повернутись до УЛМТЗ ГУНП в Харківській області для їх здачі, проте зробити це він не зміг, оскільки за місцем його мешкання розпочався обшук. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що також ОСОБА_1 зазначив, що не пам`ятає коли саме забирав вказані речові докази з ХНДКЦ та в межах яких кримінальних проваджень вони були вилучені. Крім цього, у висновку службового розслідування вказано, що також було проведено обшук в автомобілі «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , де у багажному відділенні вилучили розірваний пакет № 0011070, в якому був мобільний телефон чорно-сірого кольору моделі «Samsung» з розбитим екраном; цілий паперовий конверт від 06.02.2018, на якому зазначено кримінальне провадження № 1201822054000316; цілий пакет № 0002683; розірваний пустий пакет з написом МВС України № 2814554; цілий пакет № 0011409 та пакет пустий № 2360809, до якого прикріплений пакет з двома ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що він відвозив кримінальні провадження разом із вказаними пакетами та речовими доказами до Харківської місцевої прокуратури № 5 для погодження різних процесуальних рішень. Коли це було та до якого саме процесуального керівника він їхав, ОСОБА_1 не пам`ятає. Крім цього, супровідні листи на речові докази відкріпились від матеріалів проваджень. Також, ОСОБА_1 зазначив, що про факт обшуку та про вилучені у нього речові докази він того ж дня повідомив на той час заступникові начальника Слобідського ВП - начальнику СВ підполковнику поліції ОСОБА_3 . Проте які саме речові докази були вилучені, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 останньому не повідомляв. У ході проведення службового розслідування з`ясовано, що на теперішній час наказом ГУНП в Харківській області від 09.12.2019 № 415 о/с на підполковника поліції ОСОБА_3 покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою начальника Первомайського ВП ГУНП в Харківській області. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що опитаний т.в.о. начальника Первомайського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 пояснив, що 30.09.2019 йому зателефонував його підлеглий старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та повідомив, що за місцем мешкання останнього проводиться обшук. Через деякий час ОСОБА_1 повторно зателефонував та повідомив, що у ході обшуку були виявлені і вилучені речові докази, однак які саме речові докази були вилучені та по яким кримінальним провадженням старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не повідомив. Також, в ході проведення службового розслідування була опитана т.в.о. заступника начальника Слобідського ВП - начальника СВ підполковник поліції ОСОБА_4 , яка пояснила, що за час виконання нею тимчасово покладених обов`язків начальника слідчого відділу тобто з 17.12.2019, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 порушень службової дисципліни не допускав. Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що опитаний поліцейський з обліку та зберігання речових доказів та озброєння СЛМТЗ Слобідського ВП старший сержант поліції ОСОБА_5 пояснив, що згідно журналу обліку речових доказів інв. № 2519, речові докази по кримінальному провадженню № 1201822054000316 на обліку не перебувають. Облік паперових пакетів без зазначеного номеру ЄРДР не здійснюється. Також, під час проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018220540000316, розпочатому 06.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. В рамках зазначеного кримінального провадження 07.02.2018 ОСОБА_1 винесено постанову про призначення хімічної експертизи. Згідно отриманого висновку експерта ХНДЕКЦ № 340 від 27.02.2018 встановлено, що надана на дослідження порошкоподібна речовина, змиви з внутрішніх поверхонь двох скляних трубок, містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2піролідін-1-іл-пентан-1-он). В складі змивів з внутрішній поверхні трубки (без видимих нашарувань) наркотичних, психотропних речовин, прекурсорів не виявлено. Загальна маса РVР в речовині (в перерахування на масу представленої речовини) становить: 0,0011 г; 0,0003 г. Масу РVР в змивах визначити не є можливим у зв`язку з незначною кількістю речовини. Також, в рамках зазначеного кримінального провадження 07.02.2018 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова направлено клопотання про накладення арешту на вилучене 06.02.2018 біля буд. АДРЕСА_2 майно, а саме на два полімерних пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору у середині та на три піпетки, які були упаковані в паперовий конверт білого кольору, на якому маються підписи особи, у якої вилучено вищевказану речовину, понятих, спеціаліста та слідчого та 09.02.2018 слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова Ариничевою С.А. винесено ухвалу про задоволення клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на арешт майна в кримінальному провадженні № 12018220540000316. При цьому, вказано, що 07.03.2018 ОСОБА_1 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018220540000316 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України. У постанові слідчий зазначив про виділення матеріалів з кримінального провадження та направлення начальникові Слобідського ВП ГУНП в Харківській області для вирішення питання щодо притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, про що свідчить супровідний лист від 07.03.2018 за вих. № 62/0316/114-д. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до вимог пункту 17 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, які є речовими доказами, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 №422 ( далі - Порядок № 422). Відповідно до вимог підпункту 4 пункту 3 розділу XI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, слідчий після отримання експертного висновку речові докази впродовж трьох діб направляє на зберігання відповідно до Порядку зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 №

422. Згідно вимог частини 3 Порядку № 422, для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів органи Національної поліції, СБУ і Держмитслужби виділяють приміщення, що відповідають вимогам, установленим МВС України. Відповідно до вимог Інструкції з організації прийому, зберігання та видачі наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на складі УЛМТЗ ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.08.2019 № 1332 наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори приймаються, зберігаються та видаються на складі УЛМТЗ ГУНП в Харківській області. Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 за № 2337-VIIІ. Положеннями ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. За змістом п. п. 2, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. З аналізу вищевказаних положень Дисциплінарного статуту слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно з ч. 1, ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Відповідно до ч. 1, ч. 11 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Згідно з ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. Пунктом 1, 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС України від 07.11.2018 за № 893 (надалі також Порядок № 893) передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п. п. 1 - 3 розділу 5 Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 24.03.2020 до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов лист прокуратури Харківської області від 23.03.2020 № 15/1-6535-19, який зареєстровано за вхідним № 3158 від 24.03.2020 року про те, що 30.09.2019 у ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 4201922000000386 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова Короткого І.П. було проведено обшук за місцем мешкання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено: пакунок прозорого кольору з биркою ХНДКЦ, на якій вказано об`єкт № 1, висновок № 1628 від 13.09.2017, згорток з речовиною рослинного походження; пакунок з паперового аркушу, на якому вказано висновок № 1768 від 05.10.2017. Крім того, 30.09.2019 на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова Кононенка Т.О. було проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , у ході якого вилучено: розірваний пакет № 0011070, в якому є мобільний телефон чорно-сірого кольору моделі «Samsung» з розбитим екраном; цілий паперовий конверт від 06.02.2018 на якому зазначено кримінальне провадження №1201822054000316; цілий пакет № 0002683; розірваний пустий пакет з написом МВС України №2814554; цілий пакет № 0011409; пакет пустий № 2360809 до якого прикріплений пакет з двома ключами та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. За фактами викладеними у листі прокуратури Харківської області від 23.03.2020 № 15/1-6535-19 наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 25.03.2020 року № 654 призначено службове розслідування. За наслідками службового розслідування 30.03.2020 начальником ГУНП в Харківській області був затверджений висновок, відповідно до якого за порушення вимог підпункту 4 пункту 3 розділу XI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, у частині не направлення станом на 30.09.2019 вилучених речових доказів, вилучених у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120182205540000316 для зберігання у приміщенні, яке відповідає вимогам МВС України, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у частині надання завідомо неправдивих пояснень, що виразилося в умисному не зазначенні 22.10.2019 у своєму поясненні, наданому в рамках службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 01.10.2019 №1642, про факт вилучення речових доказів, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності до слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. 30.03.2020 в ГУНП в Харківській області за № 241 був виданий наказ Про застосування дисциплінарного стягнення та ч. 11 ст. 9 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилися у порушенні вимог 4 пункту 3 розділу XI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, у частині не направлення станом на 30.09.2019 вилучених речових доказів, вилучених у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120182205540000316 для зберігання у приміщенні, яке відповідає вимогам МВС України, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у частині надання завідомо неправдивих пояснень, що виразилося в умисному не зазначенні 22.10.2019 у своєму поясненні, наданому в рамках службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 01.10.2019 №1642, про факт вилучення речових доказів, з метою уникнення дисциплінарної відповідальності до слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби Наказом ГУНП в Харківській області від 30.06.2020 № 178 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Слобідського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 03.07.2020 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України Про Національну поліцію. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що під час проведення службового розслідування встановлено, що старший слідчий СВ Слобідського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який є не сумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно того, що висновок службового розслідування від 30.03.2020 року не містить в собі оцінки та аналізу відомостей про характер проступку позивача, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, колегія суддів зазначає наступне. Так, висновок службового розслідування за фактами, викладеними листі прокуратури Харківської області від 23.03.2020 року №15/1-6535-19 від 30.03.2020 року містить в собі відомості про позивача, відсутність у нього дисциплінарних стягнень, характеризування його позитивно. Також, зі змісту зазначеного висновку вбачається, що дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлені. Крім того, суд зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання. Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 №2240/2329/16. На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє вищевказані доводи апеляційної скарги. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача з порушенням строків, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, колегія суддів зазначає наступне. Так, представник позивач зазначає, що про допущене позивачем порушення відповідачу було відомо ще під час проведення службового розслідування, призначеного наказом начальника ГУНП в Харківській області від 01.10.2019 року №1642, проте позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до положень ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Колегією суддів встановлено, згідно висновку за наслідками службового розслідування від 30.03.2020 позивачем станом на 30.09.2019 не було вчинено належних заходів із направлення на зберігання протягом трьох днів після отримання експертного висновку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсори на склад УЛМТЗ ГУНП в Харківській області, які були вилучені у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120182205540000316. При цьому, постанову про закриття кримінального провадження № 12018220540000316 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України згідно висновку, було винесено ОСОБА_1 ще 07.03.2018. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 1642 від 01.10.2019 було призначене службове розслідування на інформацією, викладеною у доповідній записці т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. (№ 6709/119-12/02-2019 від 01.10.2019) за фактом внесення відомостей до ЄРДР № 4201922000000386, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України відносно оперуповноваженого ВКП Слобідського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Рождественського Дениса Сергійовича та слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Мілюкова Романа Сергійовича у яких 30.09.2019 проводився обшук. Зі змісту висновку службового розслідування за фактами, викладеними викладеною у доповідній записці т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. (№ 6709/119-12/02-2019 від 01.10.2019) позивачем у поясненнях від 22.10.2019 року було повідомлено лише про вилучення в нього мобільного телефону та грошових коштів у розмірі 800,00 грн., а про вилучення за результатами проведення обшуку в його автомобілі «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , речових доказів (цілий паперовий конверт від 06.02.2018, на якому зазначено кримінальне провадження № 1201822054000316) повідомлено не було. Колегія суддів зазначає, що у висновку службового розслідування, призначеного наказом начальника ГУНІ1 в Харківській області від 01.10.2019 року №1642 не встановлення факту вилучення у позивача речових доказів вилучених у рамках кримінального провадження №1201822054000316. Будь-яких доказів в підтвердження обізнаності відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме порушення вимог 4 пункту 3 розділу XI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, у частині не направлення станом на 30.09.2019 вилучених речових доказів, вилучених у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120182205540000316 для зберігання у приміщенні, яке відповідає вимогам МВС України ще під час проведення службового розслідування, призначеного наказом начальника ГУНІ1 в Харківській області від 01.10.2019 року №1642 матеріали справи не містять та позивачем до суду не надано. Так, матеріалами справи підтверджено, що 24.03.2020 до Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов лист прокуратури Харківської області від 23.03.2020 № 15/1-6535-19, яким повідомлено відповідачу про те, що 30.09.2019 у ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 4201922000000386 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова Короткого І.П. було проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 , у ході якого вилучено речові докази (цілий паперовий конверт від 06.02.2018), який було вилучено у рамках кримінального провадження № 1201822054000316. При цьому, висновок службового розслідування за фактами, викладеними у листі прокуратури Харківської області від 23.03.2020 № 15/1-6535-19 затверджено 30.03.2020. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції притягнуто у межах строків, визначених ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а отже, доводи апеляційної скарги про порушення строків застосування дисциплінарного стягнення до позивача є необґрунтованими та недоведеними. Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції було реалізовано відповідачем шляхом видання наказу №178 о/с від 30.06.2020 у період знаходження позивача на лікарняному, колегія суддів зазначає наступне. Колегія суддів зазначає, що наказ відповідачем було видано з метою реалізації дисциплінарного стягнення накладеного на позивача відповідно до наказу від 30.03.2020 року №241. Водночас, позивач у період з 31.03.2020 року по 01.07.2020 року перебував на лікарняному, що підтверджується копіями листків непрацездатності №660138, № 660369, довідкою № 2397, №660663, довідкою № 2630, довідкою від 01.07.2020 (т. 1 а.с. 187-192). Положеннями ст. 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Матеріали справи підтверджено, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції було реалізовано відповідачем шляхом видання наказу №178 о/с від 30.06.2020 року, яким позивача звільнено зі служби в поліції з 03.07.2020 року. Таким чином, звільнення позивача зі служби в поліції відбулось після його виходу з лікарняного. Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про не підтвердження під час розгляду справи доводів позивача стосовно протиправності зазначеного наказу, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Водночас, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи, зокрема, позивача), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Згідно ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі №520/5747/2020 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 по справі №520/5747/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва З.О. Кононенко У зв`язку із перебуванням судді Мінаєвої О.М. у відпустці до 04.06.2021 та тимчасовою непрацездатністю судді Макаренко Я.М. у період з 02.06.2021 по 04.06.2021 повний текст постанови складено 07.06.2021 року