Ухвала КЦС ВС № 661/4908/19

Ухвала 07 червня 2021 року м. Київ справа № 661/4908/19 провадження № 61-8315ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Новокаховського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Тищенко Яни Альбертівни, заінтересована особа, - ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: 14 травня 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень. Посилається на те, що зазначений строк нею пропущений з поважних причин, оскільки участі у судовому засіданні, яке відбулось 09 червня 2020 року вона не брала, постанову Херсонського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у встановлений законом термін не отримувала, була позбавлена технічної можливості ознайомлення з копією оскаржуваної постанови суду апеляційного інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень у зв`язку з відсутністю обладнання для підключення до мережі інтернет, а про існування оскаржуваного рішення дізналась шляхом ознайомлення з матеріалами справи іншою особою. Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Оскільки повний текст постанови Херсонського апеляційного суду від 09 червня 2020 року складено 15 червня 2020 року, то останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги є 15 липня 2020 року. Заявниця звернулась із касаційною скаргою 14 травня 2021 року. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою. Наведені у клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявниця не надавала будь-яких належних доказів отримання копії судового рішення та доказів на підтвердження факту невиконання апеляційним судом положень статті 272 ЦПК України щодо направлення учасниками справи копії оскаржуваного судового рішення та вжиття заявником невідкладних заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення. Посилання заявниці на те, що копію постанови Херсонського апеляційного суду від 09 червня 2020 року вона не отримала не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження цього вона доказів не подала. Постанова Херсонського апеляційного суду від 09 червня 2020 року оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 липня 2020 року. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. З огляду на викладене, зазначені заявницею підстави пропущення процесуального строку на оскарження судових рішень у конкретному випадку не можуть розглядатися як поважні. Таким чином, заявниці необхідно надати докази порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) їй копії постанови, об`єктивної неможливості у розумний строк вжиття заходів для прискорення процедури касаційного оскарження, а не лише формально зазначати про неотримання нею копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб встановлений у розмірі 2 270 грн. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,2 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, за подання касаційної скарги заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків. На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 червня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо необхідності зазначення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення або якщо наведені підстави для поновлення цього строку будуть визнані судом неповажними, - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання вимог щодо сплати судового збору, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко