Постанова 4872 № 916/3253/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/3253/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Разюк Г.П., Без виклику представників учасників апеляційного провадження. розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоком сервіс про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 20 січня 2021 року (повний текст складено 27.01.2021р.) по справі № 916/3253/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоком сервіс до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса про стягнення 211 583,25 грн.,- ВСТАНОВИВ: Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021р. рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2021р. у справі №916/3253/20 залишено без змін, апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса залишено без задоволення. 31.05.2021р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоком сервіс до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., понесених позивачем при розгляді апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2021р. у справі №916/3253/20. Розглянувши заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо її задоволення з огляду на наступне. Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 Господарського процесуального кодексу України. За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Як вказує позивач, у зв`язку із переглядом судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Одеської області від 20.01.2021р. у справі №916/3253/20, ТОВ Енергоком сервіс були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. Порядок розподілу судових витрат визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Пунктом 2 ч. 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15ц). За приписами ч.ч. 4 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18. Як вбачається з матеріалів справи, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса не надав клопотання щодо зменшення заявленої представником позивача суми на оплату правничої допомоги адвоката. Частина 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. Приймаючи до уваги те, що заява про розподіл судових витрат та відповідні докази надані представником ТОВ Енергоком сервіс до суду разом із відзивом на апеляційну скаргу (з урахуванням розгляду справи апеляційним судом у порядку письмового провадження), тобто до моменту винесення постанови, колегія суддів зазначає про дотримання строків подання вказаної заяви, встановлених ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, судова колегія зазначає, що виходячи із вищенаведених приписів чинного законодавства, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №910/8682/18). Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19). На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020р. у справі №520/9408/18. З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Оплачко В.О. на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до відзиву долучено: - Договір про надання правової допомоги від 05.04.2021р. №0504/23-ЕС (а.с. 132); - Акт здачі-приймання наданих послуг від 07.04.2021р. до Договору про надання правових послуг від 05.04.2021р. №0504/23-ЕС (а.с. 134); - платіжне доручення від 06.04.2021р. №593 на суму 4 000,00 грн. (а.с. 135). При цьому, вказане платіжне доручення не містить жодної відмитки щодо проведення відповідного платежу зі сторони банківської установи, підпису платника або відбитку печатки останнього вказане платіжне доручення також не має. Таким чином, судова колегія не враховує платіжне доручення від 06.04.2021р. №593 на суму 4 000,00 грн. в якості доказу сплати з боку ТОВ Енергоком сервіс визначеної суми на користь адвоката Оплачко В.О. Однак, діючим законодавством України встановлено, що витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України). Ця позиція відображена також у постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, де зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, але за умовою підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу Кодексу). Отже, наявність або відсутність у матеріалах справи платіжного доручення (квитанції) щодо сплати адвокатського гонорару не має значення, якщо понесені витрати підтверджені належними та допустимими доказами. Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021р. між адвокатом Оплачко В.О. (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергоком сервіс (Замовник) укладено Договір №0504/23-ЕС про надання правової допомоги (адвокатських послуг). Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику правову допомогу (адвокатські послуги) щодо стягнення заборгованості за виконанні роботи (надані послуги) з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси за договором №23 від 01.04.2019р. та представництва інтересів Замовника в якості Позивача в Південно-західному апеляційному господарському суді, а Замовник зобов`язується оплатити такі послуги. Пунктом 1.2. сторони погодили, що на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт здачі-приймання наданих послуг, який підписується сторонами протягом 3 (трьох) діб. Послуги надаються Виконавцем Замовнику шляхом усного та письмового консультування; складання необхідних процесуальних документів, заяв, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів (представництва) Замовника в органах судової влади з правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України Позивачу, з правом підпису відповідних процесуальних документів, без права відморви від позову. За умовами п. 4.1. Договору за надані послуги Замовник сплачує Виконавцеві плату в розмірі 4 000 (чотири тисячі ) гривень без ПДВ. Відповідно до п. 4.2. договору Замовник сплачує Виконавцеві плату у вигляді авансу. Згідно із п. 4.3. Договору розрахунок наданих послуг складається з: опрацювання матеріалів, підготовки та подачі процесуальних документів до суду - 4000 грн. Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Замовник здійснює прийняття наданих послуг, шляхом підписання Акту здачі-приймання наданих послуг. Вказаний Договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками Замовника та Виконавця. Як зазначалось вище, у матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, відповідно до якого гонорар адвоката за супровід справи №916/3253/20 у Південно-західному апеляційному господарському суді складає 4 000,00 грн. Підписанням вказаного Акту сторони зазначили, що адвокатом надано, а позивачем прийнято відповідну правову допомогу. Крім того, у матеріалах справи наявні оригінал ордеру серія КС №817035 від 07.04.2021р., на підставі якого адвокатом Оплачко В.О. здійснювалось представництво позивача у справі №916/3253/20 в суді апеляційної інстанції. Також, адвокатом Оплачко В.О. надані копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 27.03.2003р. №2213/10 та копія посвідчення адвоката. Отже, колегія суддів зазначає, що ТОВ Енергоком сервіс надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката в сумі 4000,00 грн., які є пропорційним до предмета спору, враховуючи ціну позову. Положеннями статті 128 Господарського процесуального кодексу України іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката. Як зазначалось вище, таке заперечення від відповідача не надійшло, а відсутність клопотання сторони про зменшення витрат на професійну правову допомогу виключає можливість суду самостійно зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Така правова позиція викладена також в Постанові Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №904/65/18. З огляду на вказане, заява ТОВ Енергоком сервіс щодо стягнення з КЕВ м. Одеса судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., пов`язаних з апеляційним переглядом справи №916/3253/20, підлягає задоволенню. При цьому, з огляду на те, що в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 р. у справі №916/3253/20 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову у даній справі. Керуючись статтями 126, 129, 233, 244, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоком сервіс про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2021р. у справі №916/3253/20 задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоком сервіс (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 24-А, код ЄДРПОУ 40555913) 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду Одеської області на виконання даної додаткової постанови видати відповідний наказ. Додаткова постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк. Головуючий суддя Я.Ф. Савицький Суддя В.М. Головей Суддя Г.П. Разюк У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції у Південно-західному апеляційному господарському суді, копію додаткової постанови у справі №916/3253/20 поштою не надсилаються. Надіслати копію цієї додаткової постанови на електронні адреси, зазначені учасниками справи.