Постанова Запорізький апеляційний суд № 315/1648/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №315/1648/20 Головуючий в 1 інст.Телегуз С.М. Провадження №33/807/185/21 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.173-4КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2021року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Говорова А.В., законних представників малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Вишнякової І.О., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останньої на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора КЗ «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Гуляйпільської райради, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, та накладено на неї штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454,00 грн. Згідно з постановою суду, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №286904, складеного 03 листопада 2020 року інспектором з ЮПСП Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції Дерев`янко А.В., вбачається, що протягом 2020-2021 навчального року вчитель англійської мови КЗ «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Гуляйпільської райради, гр. ОСОБА_1 систематично скоювала булінг (цькування) відносно учасника освітнього процесу - учня 5-го класу гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме здійснювала психологічне приниження честі та гідності останнього в присутності інших учасників освітнього процесу, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 173-4 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану постанову суду скасувати через порушення матеріального та процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, незаконність та необґрунтованість, та справу закрити. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що суд неповністю з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, приділив увагу одним доказам, незважаючи на інші, які унеможливлювали застосування всіх інших доказів, підійшов формально до вивчення обставин справи, що спричинило необґрунтоване застосування стягнення як вид покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розглядові, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою через такі причини: згідно з положеннями ст.254 КУнАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, суд першої інстанції, ігноруючи клопотання її захисника щодо порушення під час підготовки протоколу щодо недотримання строків його складання протягом 24 годин з моменту виявлення правопорушника, (протокол складено 03 листопада 2020 року, тоді як виявлення особи - правопорушника відбулося фактично при відібранні пояснень від апелянта 13 жовтня 2020 року) неправомірно не врахував цю обставину, допустив протокол до розгляду як належний та допустимий доказ, чим порушив вимоги ст.245 КУпАП щодо завдань провадження у справі про адміністративні правопорушення. З вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачалося, що суть адміністративного правопорушення була викладена в загальних рисах без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КпАП, зокрема, в протоколі не зазначено, які саме насильницькі дії були вчинені порушником по відношенню до потерпілого, у який саме час, які наслідки викликали вказані дії у потерпілого і чи були вони взагалі, чи мало діяння систематичний характер, якщо так, то в який період часу, з конкретною вказівкою на час кожної події, у протоколі відсутнє посилання на суб`єктивну сторону вчиненого апелянтом правопорушення, що є обов`язковою ознакою його складу. Щодо оцінки судом показань допитаних свідків, то ОСОБА_1 вважає, що суд дав невірну правову оцінку цим доказам, допустивши необ`єктивну їх оцінку та верховенство одних доказів над іншими, а саме: описані методи відібрання пояснень у дітей для суду першої інстанції повинно було бути зрозумілим, чого саме такі висновки зробили члени комісії, та не приймати їх як докази у цій справі, як отримані в порушення порядку отримання доказів, що самі по собі є необ`єктивним. Щодо доказу у справі - висновку психолога ОСОБА_5 , то цей висновок не мав бути врахований судом як належний, допустимий та достатній доказ встановлення психічного розладу здоров`я ОСОБА_2 з таких підстав: у висновках не встановлено причинно-наслідковий зв`язок у зміні поведінки дитини та поводження з дитиною з її боку, зазначено, що у ОСОБА_2 виявлені наслідки цькування (булінгу), що відбулося з боку директорки школи ОСОБА_1 . Висновки, що зміна у поведінці ОСОБА_2 спричинена саме булінгом саме з її боку, так саме не може відноситися до компетенції спеціаліста у галузі психології, а встановлюється у ході розгляду справи у суді. Копія свідоцтва про підвищення кваліфікації та диплому про підвищення кваліфікації видано та посвідчено на території іншої держави (Російської Федерації), доказів щодо акредитації цього вузу та суб`єкту підвищення кваліфікації у справі відсутні. Також якщо психолог має намір проводити діяльність з психологічної допомоги, то згідно п.9 та п.10 ліцензійних умов провадження медичної практики, такий вид діяльності є видом медичної практики (паліативної допомоги), тому потребує ліцензування. Жодних ліцензій до матеріалів справи не додано. Очевидно, що такий психолог не є експертом, у розумінні ст.273 КУпАП щодо порядку призначення експерта, тому даний висновок суд першої інстанції не повинен був приймати до розгляду, але вій прийняв його, чим повторно порушив вимоги щодо доказів. Щодо листів, що підтверджують факт звернення до спеціаліста лікаря-консультанта ОСОБА_6 , то ці листи лише підтверджують факт звернення до лікаря, але у жодному разі не відповідають на питання чи був булінг по відношенню до ОСОБА_2 з її сторони, чи у результаті цькування було таке звернення та чи було взагалі цькування, а тим більш чи винна саме вона у його такому психоемоційному стані. Але суд першої інстанції у своїй Постанові на стор.4 також згадує ці листи як підтвердження факту того, що ОСОБА_2 перебував у стані цькування, не приділивши жодної уваги питанню належного дослідження цього доказу. Враховуючи все вищезазначене, суд першої інстанції допустив до розгляду та побудував свої висновки на підставі неналежних, недопустимих та недостатніх доказів, що у свою чергу стало підставою для прийняття завідомо незаконного та необґрунтованого рішення. Заслухавши ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Говорова А.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, законних представників малолітнього потерпілого ОСОБА_2 , представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Вишнякової І.О., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Вказані вимоги закону судом першої інстанції враховані не в повній мірі при розгляді цієї справи. Так, згідно з матеріалами справи, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАБ №286904 від 03 листопада 2020 року, у якому зазначено, що протягом 2020-2021 навчального року вчитель англійської мови КЗ «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Гуляйпільської райради, гр. ОСОБА_1 систематично скоювала булінг (цькування) відносно учасника освітнього процесу - учня 5-го класу гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме здійснювала психологічне приниження честі та гідності останнього в присутності інших учасників освітнього процесу. До протоколу додано: рапорт помічника чергового СРПП №2 Гуляйпільського ПВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Штепи Є.О., згідно з яким, 13 жовтня 2020 року о 13:30 годині до Гуляйпільського ПВ Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області через секретаріат надійшло звернення від Вишнякової І.О. про те, що учень 5-го класу КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів`Гуляйпільської районної ради ОСОБА_2 є жертвою булінгу зі сторони директора цього навчального закладу ОСОБА_1 ; депутатське звернення депутата Запорізької обласної ради Вишнякової І.О. від 08 жовтня 2020 року; протокол прийняття заяви ОСОБА_3 від 13 жовтня 2020 року; письмові пояснення ОСОБА_3 від 13 жовтня 2020 року, у яких остання зазначила, що її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі. ЇЇ сина систематично принижує у школі директор ОСОБА_1 на уроці англійської мови та на перерві, яка дозволяє собі висловлюватись нецензурною лайкою, а саме, говорить, що її син «собака та тварина», застосовувати фізичну силу, а саме, на перерві хапає його за руки та одяг, чинить психологічний тиск у бік її сина, погрожує, що він навчатись в школі не буде. В наслідок чого її син відвідує психолога; письмові пояснення ОСОБА_2 від 28 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що він навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі, на уроці англійської мови директор школі ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року по теперішній час принижувала його декілька разів, а саме: казала образливі слова, тому що забув підручник з англійської мови, та казала, що він двієчник, закрий рота, щоб його більше не чула. Також коли були перерви вона казала, що він « гадюка ». 29 вересня 2020 року він катався на велосипеді біля школи разом зі своїм однокласником ОСОБА_8 , після чого до них вийшла директор школи ОСОБА_1 , зробила зауваження, та щоб вони зайшли до класної кімнати. Після того, як вони зайшли до класної кімнати до них зайшла вчителька англійської мови ОСОБА_1 та почала при усьому класі кричати на нього, говорила образливі слова «скотиняка» та те, що йому не місце у цій школі. Після чого він плакав, так як йому було образливо, що про нього сказали; письмові пояснення ОСОБА_8 від 28 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що він є учнем 5-го класу КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради, навчається разом з ОСОБА_2 у одному класі. На уроках англійської мови ОСОБА_1 упереджено ставиться до його однокласника, а саме на одному із уроків на ОСОБА_2 сказала, що йому треба сидіти в клітці, що йому не місце в школі, на кожному уроці робить йому зауваження, здійснює моральний тиск. 29 вересня 2020 року його однокласник ОСОБА_2 катався на велосипеді біля школи. Після чого директор школи зайшла до класної кімнати та почала кричати, говорити образливі слова у бік ОСОБА_2 та що йому місце в клітці. Також на уроці англійської мови говорила, що ОСОБА_2 « баран , вибіг із лісу»; письмові пояснення ОСОБА_9 від 28 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що він є учнем 5-го класу КУ «Пологівська загальноосвітня школи 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради, навчається разом з ОСОБА_2 у одному класі. На уроках англійської мови вчитель ОСОБА_1 з 01 вересня 2020 року упереджено ставиться до його однокласника ОСОБА_2 . На одному із уроків англійської мови вчитель говорила на ОСОБА_2 образливі слова «скотиняка». 29 вересня 2020 року коли його однокласник ОСОБА_2 катався на велосипеді, директор зайшла до їх класної кімнати та почала говорити образливі слова на ОСОБА_2 , що він «баран та безсоромний». На одній із перерв директор школи ОСОБА_1 схопила ОСОБА_2 за рукав, що було далі він не знає, так як зайшов до класу; письмові пояснення ОСОБА_10 від 15 жовтня 2020 року, відповідно до яких, він навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі, разом з ОСОБА_2 . На уроці англійської мови вчитель ОСОБА_1 , за те що вони порушують поведінку, підвищує голос, а саме кричить на них, говорить образливі слова. Вчитель англійської мови ОСОБА_1 не застосовувала щодо ОСОБА_2 фізичної сили, не хапала за руки та одяг. Коли ОСОБА_2 не виконував завдання, вчитель могла сказати на нього образливі слова «скотиняка та баран »; письмові пояснення ОСОБА_11 від 28 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що вона навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі, разом з ОСОБА_2 . На уроках англійської мови вчитель ОСОБА_1 упереджено ставиться до її однокласника ОСОБА_2 , а саме: на одному із уроків казала, що він «баран та собака». Коли вони порушують поведінку на уроках, то вчителька каже, що вони «бездарні». письмові пояснення ОСОБА_12 від 28 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що вона навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі, разом з ОСОБА_2 . На уроках англійської мови вчитель ОСОБА_1 упереджено ставиться до її однокласника ОСОБА_2 , а саме, коли останній порушує дисципліну, на декількох уроках вчителька його ображає образливими словами. 29 вересня 2020 року, коли її однокласник ОСОБА_2 катався на велосипеді біля школи, після чого зайшов до класної кімнати разом із директором школи ОСОБА_1 , яка почала кричати та ображати ОСОБА_2 , а саме говорила, що він « баран , скотиняка, що йому не місце у цій школі, що останньому місце в клітці»; письмові пояснення ОСОБА_13 від 13 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що вона навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі, разом з ОСОБА_2 . На уроках англійської мови вчитель ОСОБА_1 не висловлюється нецензурною лайкою, упереджено не ставиться щодо її однокласника ОСОБА_2 , психологічного тиску не застосовує, на уроках не цькує його, фізичну силу щодо учнів не застосовує, а саме до її однокласника. ОСОБА_2 заважає на уроках, його поведінка не задовільна, іноді останній висловлюється нецензурною лайкою; письмові пояснення ОСОБА_14 від 13 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що вона навчається в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради у 5-му класі, разом з ОСОБА_2 . Вчитель англійської мови ОСОБА_1 на уроках не висловлюється нецензурною лайкою, упереджено не ставиться щодо її однокласника ОСОБА_2 , психологічного тиску не застосовує, на уроках не цькує його, фізичну силу не застосовує щодо учнів; письмові пояснення ОСОБА_1 від 13 жовтня 2020 року, у яких остання зазначила, що вона працює директором школи в КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради. У зазначеній школі в 5-му класі навчається ОСОБА_2 , де остання викладає англійську мову. Щодо ОСОБА_2 вона не застосовує морального тиску, принизливих слів, нецензурну лайку, учнів на уроках не цькує, щодо учнів не застосовує фізичної сили, а саме не хапає за одяг, руки, не виявляє упередженого ставлення до учнів класу, а намагається бути толерантною та справедливою до всіх учнів, завжди допомагає та йде на зустріч у навчанні. Булінгу щодо ОСОБА_2 вона не застосовувала, з її боку погроз відносно його рідних та самої дитини не застосовує. На уроках ОСОБА_2 веде себе спокійно, врівноважено, поведінку не порушує, всі завдання на уроці виконує, конфліктів з ОСОБА_2 не має; письмові пояснення ОСОБА_15 від 13 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради працює вчителем молодших класів, до четвертого класу. Остання працювала класним керівником у ОСОБА_2 Щодо останнього директор школи ОСОБА_1 не виявляє фізичного та морального тиску, не виявляє упередженого ставлення до учнів та ОСОБА_2 . Директор намагається бути толерантною та справедливою до всіх учнів; письмові пояснення ОСОБА_16 від 28 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради працює вчителем початкових класів. Остання була класним керівником з 2 по 3 клас у ОСОБА_2 . Щодо останнього директор школи ОСОБА_1 не виявляє фізичного та морального тиску. В молодших класах проводились лінійки, на яких виставляли учнів, які порушують дисципліну. Неодноразово на цих лінійках був ОСОБА_2 , з яким проводились бесіди щодо недопущення порушень поведінки в школі; письмові пояснення ОСОБА_17 від 13 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем інформатики. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Директор школи ОСОБА_1 не виявляє фізичного насилля, психологічного тиску щодо учня ОСОБА_2 . Також зазначила, що ОСОБА_2 в класі порушує дисципліну, але виконує на уроці всі завдання; письмові пояснення ОСОБА_18 від 13 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної ради працює вчителем початкових класів та заступником директора. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Щодо останнього директор школи не виявляє морального та фізичного тиску, а саме - булінгу, не виявляє упередженого ставлення до учнів, намагається бути толерантною та справедливою до всіх учнів. Також зазначає, що ОСОБА_2 гіперактивна дитина, порушує дисципліну, але не завжди; письмові пояснення ОСОБА_19 від 13 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем української мови та літератури. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Відносно останнього директор школи ОСОБА_1 не виявляє фізичного насилля, а саме не хапає за одяг, за руки, не дозволяє собі морального тиску щодо учнів та ОСОБА_2 , не цькує, не виявляє упередженого ставлення до учня, намагається бути толерантною та справедливою до всіх учнів. Також зазначає, що ОСОБА_2 на уроках української мови та літератури веде себе по-різному, переважно позитивно, на уроках порушує дисципліну; письмові пояснення ОСОБА_20 від 13 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем історії та права. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Директор школи ОСОБА_1 щодо учня ОСОБА_2 не вчиняє фізичного насилля, морального тиску, в спілкуванні з учнями та колегами толерантно та справедливо ставиться, має педагогічний підхід до учнів школи. Також зазначає, що ОСОБА_2 є її учнем, на уроці історії не заважає, часто відмовляється виконувати завдання, ображає своїх однолітків та вчителя; письмові пояснення ОСОБА_21 від 15 жовтня 2020 року, у яких зазначено, що він в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем фізкультури. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Директор школи ОСОБА_1 щодо учня ОСОБА_2 не вчиняє фізичного насилля, морального тиску, а саме висловлювання нецензурною лайкою, або принизливих слів. Зі сторони директора не було фізичного насилля, а саме хапання за одяг та руки. Також зазначає, що ОСОБА_2 на уроці активний, завдання виконує; письмові пояснення ОСОБА_22 від 15 жовтня 2020 року, з яких вбачається, що він в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем музичного мистецтва. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Директор школи ОСОБА_1 щодо учня ОСОБА_2 не вчиняє морального тиску, а саме не висловлюється нецензурною лайкою, образливими словами, які б принижували чи ображали дитину. Також директор не вчиняє фізичної сили, а саме не хапає за одяг, руки. Крім того зазначає, що ОСОБА_2 на уроках порушує дисципліну, заважає дітям навчатися, відносно своїх однокласників застосовує нецензурну лайку, штовхав дітей та кричав; письмові пояснення ОСОБА_23 від 15 жовтня 2020 року, у яких остання зазначила, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем трудового навчання. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . Директор школи ОСОБА_1 щодо учня ОСОБА_2 не вчиняє морального тиску, принизливих та образливих слів не говорить, фізичну силу не застосовує, а саме не хапає за одяг та руки, булінг стосовно дитини не вчиняє. Крім того, ОСОБА_2 на уроці порушує дисципліну, не дає проводити уроки, заважає іншим учням на уроці; письмові пояснення ОСОБА_24 від 15 жовтня 2020 року, у яких остання зазначила, що вона в школі КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної працює вчителем біології та хімії, в 5-му класі викладає основи здоров`я та природознавства. У 5-му класі зазначеної школи навчається ОСОБА_2 . У цьому навчальному 2020 році щодо останнього директор школи ОСОБА_1 не вчиняла морального тиску, а саме не говорила принизливих та образливих слів стосовно учня. Фізичну силу не застосовує у неї на уроці. Також зазначає, що у неї на уроці ОСОБА_2 виконує всі завдання за рівнем своїх можливостей. Крім того, в минулому навчальному році кожного понеділка проходили лінійки, на яких часто виставляли ОСОБА_2 за порушення поведінки та щодо нього проводились виховні бесіди прямо на лінійці; характеристика ОСОБА_2 надана директором школи ОСОБА_1 та класним керівником ОСОБА_25 КУ «Пологівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів» Гуляйпільської районної, згідно з якою ОСОБА_2 окрім іншого потребує підвищеної педагогічної уваги; позитивна характеристика щодо ОСОБА_1 , надана начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_26 ; висновок психолога-психоаналітика щодо психологічного аналізу стану дитини ОСОБА_2 від 24 жовтня 2020 року; копія дипломів психолога ОСОБА_5 ; копія протоколу №1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відділу освіти, культури, молоді та спорту Гуляйпілької районної державної адміністрації Запорізької області від 03 листопада 2020 року; копія паспорту ОСОБА_1 ; довідка з «АРМОР» щодо ОСОБА_1 . При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення за обставин, викладених у протоколі, не визнала, свої дії булінгом не вважає, та пояснила, що працює вчителем англійської мови та обіймає посаду директора КЗ «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів» Гуляйпільської райради. ОСОБА_2 навчається в 5-му класі. Ніяких конфліктів у неї з учнями, тим паче з ОСОБА_2 , не було. Зауваження з приводу поведінки ОСОБА_2 робила, оскільки він енергійний хлопчик, велись також розмови з класним керівником з приводу його поведінки. Ніяких грубих висловлювань до учня вона не застосовувала. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Говоров А.В. в судовому засіданні суду першої інстанції та в письмовому клопотанні прохав закрити провадження в справі, з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, оскільки наявні в матеріалах справи письмові пояснення учнів 5-го класу Полтавської ЗОШ I-III ступенів мають взаємовиключний характер, які, на його переконання, по різному описують відносини між директором школи ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 . Крім цього, зазначив, що психологічний висновок є суб`єктивною думкою окремо взятого спеціаліста, що прослухав курс лекцій з психології, який не має будь-якої доказової сили, та який, серед іншого, не доводить причинно - наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та психоемоційним станом потерпілогоОСОБА_2 . Окрім цього, вказує, що в порушення вимог КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення був складений більш ніж через два тижні від подій, а повинен був складений протягом 24 годин. Пояснення, додані до протоколу носять неінформативний характер. У протоколі не зазначено про системність порушення, не зазначено про завдану шкоду. На підставі викладеного, захисник вважав, що провадження в справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_3 , як законний представник неповнолітнього потерпілого, при розгляді справи зазначила, що з початку 2020 року відносно її сина ОСОБА_2 з боку директора школи ОСОБА_1 вчиняються дії, що мають ознаки «Булінгу». Дії мають тривалий характер та нанесли шкоду психічному здоров`ю сина. Також пояснила, що висловлювання директора школи на адресу сина носили принизливий та образливий характер. Це вкрай негативно вплинуло на дитину, яка не хотіла відвідувати школу, замкнулася в собі. Директор ОСОБА_1 влаштовує шкільні лінійки, під час яких публічно принижує ОСОБА_2 , дозволяє собі схопити його за одяг, руку, тобто застосовує щодо нього фізичну силу. Крім того, говорить учням та іншим батькам про те, що він не буде навчатися у цьому навчальному закладі, при цьому ОСОБА_1 зверталась до неї із проханням забрати дитину зі школи, погрожуючи тим, що вона «не дасть дитині життя». Син навчається у 5-укласі, і до цих подій ніяких ознак неприязних стосунків у нього з однокласниками і іншими учнями не було. Однак, після цих подій, до знущань почали приєднуватися і учні. Вони з чоловіком були змушені звернутися до психолога, яка працювала з дитиною певний час, після чого надала свій висновок на підтвердження того, що булінг мав місце. Тому вони були змушені звернутися до поліції, подавши заяву. Малолітній ОСОБА_2 підтвердив ці факти і вказав, що дійсно директор школи ОСОБА_1 називала його образливими словами, а саме: « баран », «тебе треба закрити в клітці», та через таке ставлення до нього з боку вчителя він не хотів ходити до школи. Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що є класним керівником учнів 5-го класу Полтавської ЗОШ. Щодо конфліктної ситуації, яка виникла між директором школи ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 , повідомила, що булінг був, та підтвердила, що по відношенню до ОСОБА_2 директор школи підвищувала голос і була роздратована його поведінкою, висловлювалась на його адресу образливими словами. Підтвердила також, що неодноразово на лінійках директор школи критикувала поведінку ОСОБА_2 , називала образливими словами. В зв`язку з цим в класі також виникали конфліктні ситуації. На прикладі директора інші діти також почали зверхньо ставитись до ОСОБА_2 . В класі також проводилось анонімне опитування учнів. Доповнила також, що інші діти теж мають певні недоліки поведінки, однак зауваження та претензії з боку ОСОБА_1 надходили тільки щодо ОСОБА_2 . Крім того, вказала, що вказана конфліктна ситуація виникла ще з початку 2020 року. Вчинення булінгу з боку ОСОБА_1 по відношенню до малолітнього ОСОБА_2 в суді першої інстанції також підтвердили свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , які були членами комісії по заяві ОСОБА_3 з приводу конфлікту за участю директора школи ОСОБА_1 , які чітко та послідовно вказували на протиправність дій останньої, тобто вчинення булінгу відносно учня 5-го класу ОСОБА_2 . Також при розгляді справи судом першої інстанції допитані в присутності батьків учні 5-го класу Полтавської ЗОШ ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , які в наданих ними письмових поясненнях кожен окремо показали, що директор школи ОСОБА_1 недобре ставилась до ОСОБА_2 , систематично ображала його словесно, тобто фактично підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Також судом заслухано інспектора ЮПСП Гуляйпільського ВП Дерев`янко А.В., якою складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 Дерев`янко А.В. вказала на те, що протокол щодо ОСОБА_1 нею складений на підставі отриманих матеріалів - пояснень дітей, висновків комісії Гуляйпільської райдержадміністрації, висновку психолога. Після того, як вона опитала дітей. Окрім цього, судом першої інстанції досліджені такі докази: рішення комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Гуляйпільської райдержадміністрації з розгляду випадків булінгу (цькування), яким дії ОСОБА_1 оцінено як булінг (а.с.39-43); висновок психолога ОСОБА_5 від 24 жовтня 2021 року (а.с.28-32), згідно з яким, ОСОБА_2 тривалий час перебував у стадії цькування, яка відрізняється від конфлікту тим, що жертва через нерівність сил неспроможна захиститись від фізичного, морального та емоційного гоніння. ( ОСОБА_5 через незначний проміжок часу після подій, які відбулися, за запитом мами - ОСОБА_3 вивчала психоемоційний стан її сина ОСОБА_2 ); консультативні висновки спеціаліста - лікаря консультанта ОСОБА_6 (а.с.54-56); Суд першої інстанції, проаналізувавши досліджені докази, дійшов правильного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.173-4 КУпАП, доведена. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи. Так, частиною 1 статті 173-4 КУпАП передбачено відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Згідно з положеннями п.3-1 Закону України «Про освіту», типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. При апеляційному розгляді ОСОБА_1 свою вину також не визнала та зазначила, що булінгу з її боку по відношенню до учня ОСОБА_2 не було. Як керівник навчального закладу вона належним чином виконує свої обов`язки. З 2013 року вона працює директором школи та вчителем, має грамоти та подяки, ніколи на неї ніхто не скаржився. В школі проводять антибулінгову програму. В своїй роботі вона керується статутом школи та посадовою інструкцією. Вона працює над грантом, щоб замінити кришу в школі, розвиває школу, вчителі також розвиваються, підвищують кваліфікацію. З першого по четвертий клас від батьків хлопчика ( ОСОБА_2 ) претензій не було. ОСОБА_2 постійно порушує поведінку. У неї на уроках поведінку не порушує. Інші вчителі постійно скаржаться на ОСОБА_2 , з цього приводу були зустрічі та бесіди з його батьками. Вона ніколи ОСОБА_2 не чіпала ні за одяг, ні за руки. ОСОБА_2 гіперактивний хлопчик, з ним важко, він не слухається, з ним потрібно працювати та розмовляти. Ніколи на дітей вона не казала образливих слів, може тільки сказати «хам, безсовісний». Інші діти, коли їм робиш зауваження, - заспокоюються, але ОСОБА_2 - ні, не слухається, переговорюється. На своєму уроці англійської мови аркуш паперу ОСОБА_2 вона ніколи не рвала, коли він забув зошит. Вона ніколи дітям не ставить поганих оцінок (двійок). ОСОБА_33 прийшла та поскаржилась на ОСОБА_2 , що той катався на велосипеді на крильці школи. Він був з ОСОБА_8 . Вона не бачила чи він катався. Вони побігли за куток школи, це далека відстань. ОСОБА_2 виглядав за кутка, дражнився, вона голосно гукнула їх та сказала йти на урок. Вони поставили велосипеди та пішли на урок. Вона подивилась на розклад уроків, це був урок російської мови, та пішла в той клас. ОСОБА_2 проблемний учень. ОСОБА_33 повинна була відреагувати на те, що учні були відсутні в класі. Вона сказала їй, щоб та зателефонувала батькам, остання відповіла, що вона нічого не може зробити з цим учнем. ОСОБА_2 катався на чужому велосипеді, ОСОБА_8 мовчав, а ОСОБА_2 перемовлявся та гнівався. Вона сказала, що вони безсовісні, поступили по хамські, не можна брати чужі велосипеди. Вона не бачила, щоб ОСОБА_2 плакав, всі діти можуть це підтвердити. Мама ОСОБА_2 каже, що він боїться директора, але це неправда. ОСОБА_2 ділиться з нею мріями, розповідає різні речі. У всіх вчителів є претензії до ОСОБА_2 . На її думку, те, що батьки ОСОБА_2 поскаржились саме на неї, то це було сплановано. Класний керівник ОСОБА_25 бажає бути директором школи. Батьки використовують дитину в своїх корисливих цілях, налаштовують його. Мати ОСОБА_2 хотіла працювати в школі бухгалтером, проте вона їй відмовила. З першого по четвертий клас батьків ОСОБА_2 до школи ні разу не викликала. Він ображає дівчат. Коли ОСОБА_2 образив дівчинку, тоді вона викликала батьків до школи. ОСОБА_33 у судовому засіданні суду першої інстанції сказала неправду. На педагогічній раді вони обговорюють проблеми та вирішують їх. Вона не казала на педагогічній раді, що починаємо боротьбу з ОСОБА_2 , це неправда. Класний керівник зацікавлена, тому дала такі показання в суді. Вона вважає правильним те, що зайшла в клас та зробила зауваження, тому що, як би щось трапилось з ОСОБА_2 , то відповідала б вона. Після розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_2 став себе вести ще поганіше. ОСОБА_30 приїжджав один раз, її не допитував, протокол не складав, була тільки ювенальна служба, що там було, вона не знає. Вона ОСОБА_2 берегла від усіх негараздів. В матеріалах справи немає письмових пояснень ОСОБА_25 та характеристики ОСОБА_2 за четвертий клас. Вчителя ОСОБА_24 є кращими друзями родини ОСОБА_3 , цим можуть пояснюватися їх письмові показання. З нею ж ОСОБА_24 - просто колеги. Лінійки вели чергові класи. Остання лінійка була 24 лютого 2020 року, потім, з 13 березня 2020 року було дистанційне навчання, так як почався карантин. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Говоров А.В. при апеляційному розгляді підтримав свої доводи, наведені в суді першої інстанції, та зазначив, що діти у судовому засіданні спростували свої письмові пояснення та зазначили, що давали такі пояснення тому, що боялись поліцейську. Запитання, які їм були поставлені, є некоректними. Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 при апеляційному розгляді підтримала надані нею в суді першої інстанції пояснення та зазначила, що у жовтні 2020 року вона звернулась до депутата із заявою про вчинення директором школи ОСОБА_1 щодо її сина ОСОБА_2 булінгу, оскільки остання висловлювалась на адресу її сина принизливими та образливими словами, виказувала незадоволення, що він бігає, на перервах хапала його за одяг та руки. ЇЇ син по понеділкам не хотів ходити до школи, тому що проводились лінійки, на яких привселюдно директор школи ОСОБА_1 образливими словами називала ОСОБА_2 . На уроці фізкультури впала дівчинка, подумали що це ОСОБА_2 її штовхнув. Після чого класний керівник повідомила, що ОСОБА_2 хочуть виключити зі школи та директор ОСОБА_1 викликала їх до школи. 25 вересня 2020 року прийшли до кабінету директорки, яка казала, щоб вони забрали документи сина зі школи та ображала його. Також у вересні 2020 року її син на уроці писав на листочку, ОСОБА_1 забрала цей листок, порвала його та образила її сина двієчником. Крім того, 29 вересня 2020 року випадок з велосипедом довів її сина до сліз. З 13 березня 2020 року по травень 2020 року її син не ходив до школи, був карантин. Був у школі з вересня по жовтень 2020 року. В школі страждає не тільки ОСОБА_2 , а й інші діти. Вона особистої неприязні до директора школи ОСОБА_1 не має. Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав пояснення ОСОБА_3 та зазначив, що особистої неприязні до директора школи ОСОБА_1 він не має, бажає щоб до його дитини ставились добре та не ображали. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи учасників процесу та дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 , заявлені на свій захист, спростовуються цими матеріалами. Твердження апелянта про неповноту з`ясування обставин справи судом та про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, є безпідставними, суперечать матеріалам справи і змісту оскаржуваної постанови. Доводи сторони захисту про те, що не встановлена систематичність булінгу, спростовується матеріалами справи та показаннями вищевказаних свідків. Факт вчинення булінгу з боку ОСОБА_1 по відношенню до учня ОСОБА_2 підтверджується висновком комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відділу освіти, культури, молоді та спорту Гуляйпільської райдержадміністрації, у якому зазначено, що у поведінці директора КЗ «Полтавської ЗОШ І-ІІІ ступенів ГРР ОСОБА_1 виявлено та підтверджено ознаки булінгу щодо учня 5 класу зазначеної школи ОСОБА_2 . Зазначений висновок узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_28 , які були членами комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відділу освіти, культури, молоді та спорту Гуляйпільської райдержадміністрації за депутатським зверненням Вишнякової І.О . Доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що в школі проводились лінійки, на яких при інших учнях критикувалась поведінка ОСОБА_2 , підтверджується письмовими поясненнями вчителів школи ОСОБА_24 та ОСОБА_16 , які зазначили, що в минулому навчальному році кожного понеділка проходили лінійки, на яких часто виставляли ОСОБА_2 за порушення поведінки та щодо нього проводились виховні бесіди прямо на лінійці. Доводи ОСОБА_1 про те, що до вказаних лінійок вона не має жодного відношення, оскільки їх проводять чергові класи, не є переконливими, з огляду на те, що остання є директором школи. Більш того, класний керівник 5-В класу, у якому навчається ОСОБА_2 , - ОСОБА_25 при розгляді справи судом першої інстанції підтвердила, що неодноразово на лінійках директор школи критикувала поведінку ОСОБА_2 , називала образливими словами. Поясненнями ОСОБА_25 повністю підтверджуються доводи ОСОБА_3 щодо цькування її сина директором школи ОСОБА_1 , у наслідок чого діти також почали зверхньо ставитись до ОСОБА_2 . Твердження апелянта про те, що класний керівник ОСОБА_25 бажає бути директором школи, а сама ОСОБА_3 хотіла працювати в школі бухгалтером, але вона ( ОСОБА_1 ) їй відмовила, вчителі ОСОБА_24 є друзями сім`ї ОСОБА_3 , що може бути причиною їх пояснень, нічим не підтверджені, тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції. Сама ОСОБА_3 при апеляційному розгляді зазначила, що упереджене ставлення до її сина з боку директора школи мало місце з першого класу, але в п`ятому класі через це вже виникли проблеми зі здоров`ям сина, тому вона і вирішила звернутися до депутата із заявою. Доводи, зазначені в апеляційній скарзі про те, що висновок психолога ОСОБА_5 не міг бути врахований судом як належний, допустимий та достатній доказ, є необґрунтованими та суперечать положенням статті 251 КУпАП, відповідно до яких, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Більш того, вказаний висновок не є єдиним доказом в справі та оцінювався судом у сукупності з іншими доказами. Кваліфікація психолога ОСОБА_5 та її висновки ніким не спростовані у встановленому законом порядку. Доводи ОСОБА_1 при апеляційному розгляді про те, що ОСОБА_2 неспокійна дитина та у всіх вчителів є претензії до нього, жодним чином висновків суду не спростовують. Більш того, з зазначеного приводу пояснення самої ОСОБА_1 є суперечливими. Зокрема, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що на уроках ОСОБА_2 веде себе спокійно, врівноважено, всі завдання на уроці виконує, конфліктів з ОСОБА_2 немає. Звертає на себе увагу і той факт, що сам малолітній ОСОБА_2 на інших вчителів школи не вказує, а вказує тільки на директора школи ОСОБА_1 , як на особу, що його постійно ображає. При цьому, жоден свідок, в т.ч. і вчителі школи, де навчається ОСОБА_2 , не зазначають, що останній схильний говорити неправду чи до фантазування. Письмові характеристики щодо учня ОСОБА_2 такої інформації теж не містять. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції ставиться критично до доводів ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 налаштували проти неї батьки та останній її оговорює. На думку апеляційного суду, доказів, що містяться в матеріалах справи, які є належними та допустимими, достатньо для висновку про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення. Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що в протоколі суть адміністративного правопорушення була викладена в загальних рисах, без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-4 КпАП, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 , окрім іншого сформульована суть правопорушення, вказано період вчинення правопорушення та в чому саме полягає булінг з боку ОСОБА_1 по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 Р . Конкретизація в цьому випадку в протоколі з переліченням висловів на адресу малолітнього, на думку апеляційного суду, була б зайвою та не відповідала б вимогам, що висуваються до офіційного документу. Щодо доводів сторони захисту про суперечливість показань свідків, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Дійсно не всі учні та вчителі школи підтвердили у своїх поясненнях обставини, про які ідеться в протоколі. Це може пояснюватися тим, що не всі опитані особи обов`язково мали бути безпосередніми свідками таких подій. Те, що пояснення деяких малолітніх свідків у судовому засіданні дещо відрізняються від їх письмових пояснень (на що звертає увагу сторона захисту), може пояснюватися тим, що батьки всіх опитаних дітей ходили до кабінету директора школи - ОСОБА_1 перед судовим засіданням та питали як себе вести на суді, про що вказала свідок ОСОБА_31 . Тому, суд обґрунтовано взяв до уваги письмові пояснення дітей, які відібрані у присутності їх батьків. Жодний з батьків під час опитування дітей інспектором поліції не вказав на те, що на дітей з боку поліцейської чи інших осіб чиниться тиск, та не казали, що пояснення їх дітей відображені невірно. В свою чергу, свідок ОСОБА_27 , який є незацікавленою особою, у судовому засіданні вказав, що був присутній коли працівник поліції опитувала п`ятьох дітей, та з пояснень дітей було встановлено, що мав місце булінг з боку директора школи ОСОБА_1 по відношенню до учня ОСОБА_2 . При цьому діти розповідали про те, що такі випадки - образи та чіпляння з боку директора по відношенню до ОСОБА_2 мали місце у різний період часу. Показання свідка ОСОБА_30 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_28 , яка також проводила перевірку за депутатським зверненням Вишнякової І.О . Отже, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинами справи. Разом з цим, є слушними доводи сторони захисту про порушення при накладенні на ОСОБА_32. адміністративного стягнення строків, встановлених ст.38 КУпАП. Так, згідно з ч.2 цієї статті, якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення. Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо. Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи. Як зазначено вище, згідно з матеріалами справи, 13 жовтня 2020 року депутат обласної ради Вишнякова І.О. звернулась до поліції із заявою про вчинене правопорушення, а саме про те, що протягом усього періоду навчання у КЗ «Полтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів» ГРР ОСОБА_2 є жертвою боулінгу з боку директора цього навчального закладу - ОСОБА_1 . Тобто 13 жовтня 2020 року про вказане правопорушення стало відомо органу, який уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто правопорушення було виявлено. При апеляційному розгляді законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначила, що після її звернення до депутата фактів булінгу не було. Останній такий факт мав місце 29 вересня 2020 року. Викладене підтверджується і поясненнями свідків, вказаними вище. Протокол про адміністративне правопорушення складений 03 листопада 2020 року. Проте, вказана обставина не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП. Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією. Таким чином, на час розгляду справи судом першої інстанції (27 січня 2021 року) безумовно закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП, на що обґрунтовано вказав захисник - адвокат Говоров А.В. як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді. В своїй постанові на вказані доводи сторони захисту суд не надав відповіді, з цієї постанови не зрозуміло, від якої дати суд відраховував строки, передбачені ст.38 КУпАП. В свою чергу, відповідно до вимог п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в т.ч. через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку із закінченням на час розгляду справи судом першої інстанції (відповідно і на час апеляційного розгляду), строків, передбачених ст.38 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 27 січня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-4 КУпАП скасувати. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи судом першої інстанції (відповідно і на час апеляційного розгляду), строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 315/1648/20