Постанова Одеський апеляційний суд № 514/1702/20

Номер провадження: 33/813/300/21 Номер справи місцевого суду: 514/1702/20 Головуючий у першій інстанції Тончева Н.М. Доповідач Прібилов В. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.02.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Прібилов В.М., за участю: секретарів судового засідання Тьосової Я.В., Стоянової Л.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 її представника адвоката Озаринської В.В., представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 14.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП,- встановив: Постановою судді Тарутинського районного суду Одеської області від 14.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Євгенівка Тарутинського району Одеської області, яка в АДРЕСА_1 , громадянку України, тимчасового не працюючу не судимої, заміжньої, такої, що раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок. Згідно постанови, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №649900 від 09 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , яка працює на посаді вчителя Євгенівського НВК, з вересня по листопад 2020 навчального року вчинила булінг, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в тому, що вона систематично принижувала ученицю 5-го класу ОСОБА_2 , внаслідок чого остання боїться та відмовляється від відвідування школи, а саме уроків з історії та російської мови. На дану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 14.01.2021 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 закрити з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що : - протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. - їй не було надано копію протоколу про адміністративне правопорушення. - в суді не доведений факт тривалого та систематичного цькування (булінгу) потерпілої ОСОБА_4 , про що вказано в протоколі, оскільки мала місце одинична «конфліктна» ситуація. Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та її представника адвоката Озаринську В.В., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, опікуна неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_3 , методиста з психологічної служби районного методичного комітету ОСОБА_5 та директора Євгенівського НВК «ЗОШ I III ступенів шкільний навчальний заклад» - ОСОБА_6 , які заперечувати проти задоволення апеляційної скарги, надали пояснення та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. У відповідності до положень ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається з постанови місцевого суду, приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 , яка працює на посаді вчителя Євгенівського НВК, з вересня по листопад 2020 навчального року вчинила булінг, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в тому, що вона систематично принижувала ученицю 5-го класу ОСОБА_2 , внаслідок чого остання боїться та відмовляється від відвідування школи, а саме уроків з історії та російської мови. Однак, на думку апеляційного суду, цей висновок районного суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, є необґрунтованим з огляду на норми діючого законодавства та відсутності належних та допустимих доказів вчинення останньою інкримінованого правопорушення. Так в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. При цьому пояснила, що вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнає. Вона працює на посаді вчителя Євгенівського НВК вже 26 років, жодних нарікань з боку батьків та керівництва школи з приводу її поведінки у спілкуванні з дітьми не було. 08.04.2020 року надано позитивний атестаційний висновок, згідно якого вона відповідає займаній посаді та присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст I категорії». Однак в січні 2021 року її звільнили з займаної посади. Причиною звільнення став конфлікт з директором школи, яка вимагала робити ремонт в школі за рахунок батьків та особистих коштів, що стало причиною її звернення з заявою до поліції. На цей час існує три кримінальні провадження відносно директора школи ОСОБА_6 , які внесені до ЄРДР на підставі поданих нею заяв. Учениця ОСОБА_2 навчається не дуже добре, знання слабкі, має пропуски з уроків, систематично не готується до уроків. З цим питанням вона зверталася до директора школи та класного керівника. На початку навчального 2020 року вона запропонувала дітям завести та підписати зошити з російської мови, однак ОСОБА_2 не мала при собі зошита, тож їй прийшлося звернутися до класного керівника для того, щоб повідомити батькам, що дівчинка не має зошиту для російської мови. Ніякого тиску на дівчинку вона не чинила. В подальшому, 12.10.2020 року бабуся ОСОБА_2 вчинила на неї напад та побиття, нібито із-за того, щоб вона не перешкоджала роботі директора школи. Про те, що відносно неї були подані чисельні скарги щодо неналежної поведінки, їй стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи. При цьому акцентувала увагу на те, що ОСОБА_3 подала заяву про здійснення нею булінгу відносно онуки ОСОБА_2 20.10.2020 року, а саме під час її перебування на лікарняному з 13 по 22.10.2020 року. Представник ОСОБА_1 адвокат Озаринська В.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. При цьому звернула увагу на те,що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, які їй інкриміновані, а поясненнями учнів, якій містяться в матеріалах справи спростовуються викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові районного суду факт вчинення булінгу відносно ОСОБА_2 зі сторони вчителя ОСОБА_1 . При цьому зазначила, що пояснення учнів та інші матеріали справи підтверджують принциповість та вимогливість вчителя до учнів і також висвітлюють факт існування конфлікту між ОСОБА_1 та директором школи. Допитана в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції опікун неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_3 пояснила, що зі слів її онуки ОСОБА_7 їй стало відомо про те, що вчитель історії та російської мови ОСОБА_1 принижує та ображає її онуку, в результаті чого сталися зміни у поведінці онуки і дівчинка відмовляється відвідувати школу. При цьому на запитання апеляційного суду представник вказала, що їй відомо лише про існування єдиного факту вчинення таких дій, що мало місце у вересні 2020 року. Водночас заперечила факт нападу на ОСОБА_1 і спричинення останній тілесних ушкоджень. Свідок ОСОБА_5 як методист з психологічної роботи районного методичного комітету, будучи допитаною апеляційним судом в режимі відеоконференції пояснила, що вона працює на посаді практичного психолога. За результатами проведення бесіди з ученицею 5-го класу ОСОБА_8 , було встановлено, що дівчинка, незважаючи на низький рівень навчання, із задоволенням відвідує школу, крім днів, коли є предмети, які викладає ОСОБА_1 . На її думку вчитель історії та російської мови не знайшла правильного підходу до дитини та не врахувала психологічні особливості темпераменту учениці. За результатами проведення бесіди вона прийшла до висновку про те, що дитина потерпає від цькувань учителя. Директор Євгенівського НВК - ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції зазначила, що вважає прийняте районним судом рішення законним. При цьому пояснила, що ОСОБА_1 постійно допускає порушення в частині спілкування з дітьми та в роботі колективу школи, що мало наслідком проведення відповідної перевірки, підтвердження фактів наявності порушень та звільнення останньої з посади вчителя. При цьому свідок не заперечувала факту подання вчителем ОСОБА_1 до правоохоронних органів заяв, за результатами яких відносно неї були відкриті кримінальні провадження. Диспозицією ч.1 ст.173-4 КУпАП, булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. В теорії права, найбільш змістовним визначенням булінгу слід вважити - цькування, булінг (англ. «bully» - залякувати, цькувати, задирати) - різновид насильства, навмисне, що не носить характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб). Об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського (публічного) порядку під час здійснення освітнього процесу (громадський порядок та громадська безпека в освітньому середовищі). Додатковими об`єктами цього правопорушення є: психічне здоров`я, фізичне здоров`я, психологічна, фізична, економічна, сексуальна недоторканість малолітньої чи неповнолітньої особи; інших учасників освітнього процесу (якщо відносно них булінг вчиняється малолітньою чи неповнолітньою особою). Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, виражається у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій; наслідки у вигляді шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (яка могла бути чи була заподіяна); причинний зв`язок між діянням та наслідками. Суб`єкт адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний (булінг стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи може бути вчинено будь-якою особою (загальний суб`єкт), а стосовно «інших учасників освітнього процесу» - лише малолітньою або неповнолітньою особою (спеціальний суб`єкт)). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається у формі прямого умислу. Кривдник усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки та бажає настання цих наслідків. Відповідно до п.3-1 ст.1 Закону України «Про освіту», булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: - систематичність (повторюваність) діяння; - наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); - дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого. Враховуючи наведені вимоги Закону «Про освіту», апеляційний суд констатує, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-4 КУпАП обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є неодноразовість вчинення дій, передбачених даною нормою закону. Між тим, докази щодо існування факту неодноразовості вчинення дій, передбачених зазначеною нормою закону, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні. З матеріалів справи та показів, які були надані апеляційному суду як самою ОСОБА_1 так і бабусею неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_3 вбачається, що конфлікт між ОСОБА_1 та неповнолітньою ОСОБА_2 був одиничним та раптовим, з приводу учбового процесу, тож, у даному випадку, не може йти мова про систематичність цькування або знущання, як визначається поняттям «булінг». Також апеляційний суд враховує, що наявні в матеріалах справи як у письмовому вигляді, так і зафіксовані на СД-диску пояснення учнів школи, неможливо визнати належним та допустимим доказом вчинення вчителем ОСОБА_1 дій, пов`язаних з цькуванням учениці ОСОБА_2 , оскільки показів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 з вересня по листопад 2020 навчального року здійснила відносно ОСОБА_2 булінг, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в тому, що вона систематично принижувала ученицю 5-го класу ОСОБА_2 , внаслідок чого остання боїться та відмовляється від відвідування школи, а саме уроків з історії та російської мови вони не містять. Водночас апеляційним судом прийняті до уваги долучені ОСОБА_1 матеріали, які вказують на те, що на протязі всього часу роботи, до ОСОБА_1 , не було жодних претензій, в тому числі до методів її роботи та відношенню до дітей, вона характеризувалась дирекцією школи з позитивної сторони як принципова та вимоглива як до дітей, так і до себе людина, фахівець своєї справи. Більш того, зазначені матеріали свідчать про проходження останньою атестації, в тому числі останній раз 08.04.2020 року в ході проведення яких жодних зауважень щодо її роботи та поведінки не виникало та рішенням атестаційної комісії вона визнавалася такою, що відповідає займаній посаді. При цьому, надані ОСОБА_1 матеріали вказують на звернення останньої з червня 2020 року до правоохоронних органів з заявами на дії директора школи ОСОБА_6 , що на думку апеляційного суду свідчить про достовірність пояснень ОСОБА_1 щодо наявного між нею та директором школи конфлікту. Більш того, апеляційним судом прийняті до уваги долучені під час апеляційного розгляду заяви матері учня Євгенівського НВК ОСОБА_9 ОСОБА_10 про надання її сином неправдивих пояснень відносно ОСОБА_1 щодо домагання останньою інтимних стосунків з її сином та в тому числі надання зазначених пояснень під тиском з боку директора школи ОСОБА_6 . Ці обставини беззаперечно вказують на наявність реального конфлікту інтересів між вчителем ОСОБА_1 та директором школи ОСОБА_6 , в тому числі з огляду на ініціювання проведення перевірки викладених в заяві бабусі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 фактів та безпосереднього керівництва директором школи роботи зазначеної комісії, що в подальшому мало наслідком звільнення вчителя ОСОБА_1 з займаної посади. При цьому, апеляційним судом не надається відповідна правова оцінка іншим наявним в матеріалах справи даним щодо поведінки ОСОБА_1 в тому числі вказаними під час отримання пояснень від учнів школи та виявлених в ході проведення виїзної перевірки виїзною комісією фактів, які були викладені у зверненні ОСОБА_11 , оскільки вони не мають жодного відношення до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу і не є предметом перегляду апеляційним судом постанови районного суду. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Всі перераховані вище обставини, у своїй сукупності, дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність прийнятого суддею районного суду рішення про визнання ОСОБА_1 винною в скоєні адміністративного правопорушення, оскільки її винуватість не підтверджено належними доказами, та вважає, що висновок судді районного суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу вищевказаного адміністративного правопорушення помилковим, оскільки він ґрунтується не на об`єктивних доказах, а на суб`єктивних відомостях, які в ході апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді районного суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Тарутинського районного суду Одеської області від 14.01.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду В.М. Прібилов