Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/16054/26

Справа № 127/16054/26 Провадження № 33/801/590/2026 Категорія: 309 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Малика Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, - встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави. В постанові суду зазначено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 492420 від 06 травня 2026 року вбачається, що 21.04.2026 у період з 15 год 00 хв по 16 год 25 хв, а також 15.04.2026 у період з 13 год 40 хв до 14 год 25 хв в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу у приміщенні КЗ «ВГ 24», допустила систематичне здійснення булінгу сином ОСОБА_2 , що полягало у психологічному насильстві, а саме приниженні честі та гідності малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом словесних образ та принизливих слів, щодо зовнішності, використання глузливого прізвиська та систематичного вчинення дій фізичного насилля, а саме під час навчального процесу кидав у бік потерпілої різні предмети канцелярського приладдя та інші речі, чим створив загрозу фізичному здоров`ю та безпеці. Вказані дії носили умисний, систематичний характер та відбувалися під час уроків у присутності інших учнів, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_3 . Таким чином громадянка ОСОБА_1 порушила ч.1 ст.150 Сімейного кодексу України, ст.55 ЗУ «Про освіту» та ч.3 ст.173-4 КУпАП. Не погоджуючись із такою постановою суду, 21 травня 2026 року адвокат Малик О. В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Основними доводами апеляційної скарги є те, що не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінстративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП. Суд обмежився формальним посиланням на протокол, пояснення педагогів та висновки комісії навчального закладу, не встановив усіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення. При цьому сама по собі наявність конфлікту між дітьми не є автоматичним підтвердженням булінгу. Відповідно до Закону України «Про освіту», булінг має харатеризуватись: систематичністю, наявністю психологічного або фізичного насильства, дисбалансом сил, наслідками у вигляді психологічної чи фізичної шкоди, - у матеріалах справи належні докази цих обставин відсутні. Ключовим елементом булінгу є саме психологічне насильство та його наслідки. Однак у матеріалах справи: відсутній письмовий висновок психолога, не проведено оцінки психоемоційного стану дітей, не встановлено факту психологічної шкоди, не досліджено характер взаємовідносин між дітьми, не встановлено наявності дисбалансу сил. Суд першої інстанції помилково вказав, що участь психолога у засіданні комісії підтверджує наявність булінгу. Проте сам факт присутності психолога не може змінити належний психологічний висновок, який мав би містити: аналіз психологічного стану дітей, оцінку характеру конфлікту, встановлення ознак психологічного насильства, висновок щодо наявності або відсутності булінгу. Суд визнав наявність психологічного насильства без жодного спеціального дослідження, що є неприпустимим. У протоколі № 7 засідання комісії з розгляду випадків булінгу фігурує інша особа ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 , вказана обставина має істотне значення, оскільки ставить під сумнів належність документа, свідчить про неналежне оформлення матеріалів, не дозволяє однозначно ідентифікувати учасника подій, створює сумніви у достовірності доказової бази. Для притягнення матері до відповідальності необхідно довести неналежне виховання, бездіяльність, свідоме ігнорування поведінки дитини, ухилення від виконання батьківських обов`язків, - такі докази у справі відсутні. Навпаки, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 реагувала на звернення школи, приходила до навчального закладу, намагалася врегулювати ситуацію, співпрацювала з адміністрацією, а тому її поведінка свідчить саме про належне виконання батьківських обов`язків. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Малик О. В. підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, також пояснили, що вживали заходів щодо примирення з потерпілою, досягли порозуміння з приводу спірних правовідносин, у зв`язку з чим конфлікт між ними врегульовано. Потерпіла ОСОБА_3 заперечила проти задоволення апеляційної скарги та пояснила, що ОСОБА_5 систематично, починаючи з п`ятого класу, вчиняв щодо її доньки ОСОБА_6 булінг. При цьому зазначила, що два останні такі випадки були підтверджені педагогічними працівниками навчального закладу. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків. У п. 4 розділу І Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом Міністерства освіти та науки України від 28 грудня 2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» вказано, що ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключаютъ приниження честі та гідності дитини. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Відповідальність за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Згідно ч. 3 ст. 173-4 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 492420 від 06 травня 2026 року, 21 квітня 2026 року у період з 15 год 00 хв по 16 год 25 хв, а також 15 квітня 2026 року у період з 13 год 40 хв до 14 год 25 хв в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учасником освітнього процесу у приміщенні КЗ «ВГ 24» допустила систематичне здійснення булінгу сином ОСОБА_2 , що полягало у психологічному насильстві, а саме приниженні честі та гідності малолітньої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом словесних образ та принизливих слів, щодо зовнішності, використання глузливого прізвиська та систематично вчиняв дії фізичного насилля відносно ОСОБА_3 , а саме під час навчального процесу кидав у бік потерпілої різні предмети канцелярського приладдя та інші речі, чим створив загрозу фізичному здоров`ю та безпеці. Вказані дії носили умисний, систематичний характер та відбувалися під час уроків у присутності інших учнів, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_3 . Таким чином громадянка ОСОБА_1 порушила вимоги ч.1 ст.150 Сімейного кодексу України, ст.55 ЗУ «Про освіту», за що передбачена відповідальність ч.3 ст.173-4 КУпАП (а.с. 1-2). Згідно рапорту інспектора відділу «Служби освітньої безпеки» УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції л-т поліції Г. Король, 22 квітня 2026 року під час несення служби в КЗ «Вінницька гімназія 24», за адресою: м. Вінниця, вул. Анатолія Бортняка, буд. 3 до неї звернулася ОСОБА_3 , матір учениці вищезазначеного навчального закладу та повідомила про можливий булінг по відношенню до її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учениці 6-Д класу від однокласника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ОСОБА_3 було відібрано письмову заяву, пояснення та передано за територіальністю. 29 квітня 2026 року у приміщенні навчального закладу КЗ «Вінницька гімназія 24» відбулось засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) сере учнів. Під час засідання було розглянуто обставини інциденту, що стався 21 квітня 2026 року за участю ОСОБА_7 відносно ОСОБА_6 . У ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_5 систематично здійснював булінг, що полягав у психологічному насильстві, а саме: принижені честі та гідності малолітньої особи ОСОБА_6 шляхом словесних образ та принизливих слів щодо зовнішності, використовував глузливі прізвиська та систематично вчиняв дії фізичного насильства відносно ОСОБА_6 , а саме: під час навчального процесу кидав у бік потерпілої різні предмети канцелярського приладдя та інші речі, чим створював загрозу фізичному здоров`ю та безпеці. Вказані дії носили умисний систематичний характер та відбувалися під час уроків у присутності інших учнів, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_6 . За результатами розгляду комісією прийнято рішення вважати наявними підстави для визнання факту булінгу (цькування) стосовно учениці 6-Д класу, ОСОБА_6 з боку ОСОБА_7 , учня 6-Д класу. За даним фактом на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП серії АПР 18 № 492420, дана подія фіксувалась на портативний відео реєстратор № 473379, № 467722 (а.с. 3-4). Згідно протоколу № 7 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) комунального закладу «Вінницька гімназія № 24» від 29 квітня 2026 року (а.с. 5 9), порядок денний: 1. про розгляд та наліз комісією зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування);

2. Про прийняття рішення про підтвердження чи спростування факту булінгу з боку ОСОБА_8 , учня 6-Д класу стосовно учениці цього ж класу ОСОБА_9 ;

3. Про прийняття рішення про підтвердження чи спростування факту булінгу з боку ОСОБА_9 , учениці 6-Д класу стосовно учня цього ж класу ОСОБА_10 . На засіданні заслухали наступних осіб: - ОСОБА_3 матір учениці 6-Д класу, ОСОБА_9 , яка повідомила присутніх, що її донька протягом тривалого часту зазначає принижень, образ та псування речей з боку ОСОБА_10 . На початку ОСОБА_3 радила донці не вертати увагу на це, але такі дії з боку ОСОБА_8 не лише не припинились, а призвели до пригніченого стану ОСОБА_11 . Також в телеграм каналі створюються опитування, фото, що містять приниження та образи в бік ОСОБА_11 , проте хто саме це здійснює невідомо. Під час перерв ОСОБА_12 разом з друзями зачіпаю ОСОБА_13 , забирає та псує речі, завдає образ за ознаками зовнішності. 21 квітня 2026 року на уроці такі дії з боку ОСОБА_8 призвели до нервового зриву. Дитина не почуває себе безпечно, також вона зверталась і до інспектора відділу «Служби освітньої безпеки» з повідомленням про такі дії в її бік. 27 квітня 2026 року звернулася до практичного психолога закладу. ОСОБА_3 висловила своє бачення вирішення ситуації: обрали психолога, якого буде відвідувати Інна: хоче, щоб дитина почувала себе комфортно (безпечне середовище в закладі); не хоче розгляду її заяви у суді; - ОСОБА_14 , яка є практичним психологом закладу, повідомила присутніх, що 20 квітня 2026 року ОСОБА_15 прийшла до уроків та розповідала, що в класі протягом тривалого часу її ображають та принижують, а саме ОСОБА_16 . Він забирає речі, кидається сухариками, ображає за ознаками зовнішності. Також ОСОБА_14 , зазначила, що під час проведення занять ОСОБА_17 поводить себе зухвало та не реагує на зауваження, що може бути ознакою кризового стану. Надала пораду матерям учнів відвідати з дітьми психолога для подолання внутрішніх конфліктів; - ОСОБА_18 вчитель англійської мови, яка проінформувала присутніх, що під час її уроку відбувся конфлікт між ОСОБА_19 і ОСОБА_20 (що саме вона не бачила), після чого ОСОБА_15 виставила ноги, коли йшов ОСОБА_19 для того аби він впав. Наголосила на тому, що коли на уроці присутні обоє учнів такі інциденти є завжди. Інна намагається ігнорувати дії ОСОБА_19 , але сутички відбуваються; - ОСОБА_21 вчитель математики, класного керівника 6-Д класу, повідомила, що постійно проводиться робота з цього питання: з дітьми відбуваються як групові так і індивідуальні бесіди; повідомляються батьки, які викликаються до закладу на бесіду. Наголосила, що ОСОБА_17 не робить все сам, він є ініціатором, але його і підтримують інші учні. Дівчатка, які товаришують з ОСОБА_9 завжди її захищають, повідомляють про такі події. ОСОБА_21 повідомила, що обоє учнів звертали до неї з приводу образ; - ОСОБА_22 заступник директора з вихованої роботи, вчитель етики, повідомила, що на уроках ОСОБА_15 поводить себе спокійно, навчається в міру своїх можливостей, старанна. З ОСОБА_19 ситуація протилежна часто він не має шкільного приладдя, поводить себе зухвало та часто реагує на зауваження зневажливо посмішкою, дозволяє використовувати ненормативну лексику. ОСОБА_22 наголосила, що в закладі є правила, яких потрібно дотримуватися, чого ОСОБА_12 не робить, адже в школі авторитет дорослого у нього зник зовсім; - ОСОБА_23 л-т поліції, інспектор відділу «Служби освітньої безпеки», повідомила, що ОСОБА_15 неодноразово зверталася до неї зі скарнами на поведінку та образи з боку ОСОБА_19 . Усі звернення були розглянуто, відбувалися бесіди з учнем, спільні бесіди з усім класом. Дітям повідомлено про наслідки вчинення булінгу. ОСОБА_23 наголосила, що від ОСОБА_19 звернень з приводу поведінки ОСОБА_11 не було; - ОСОБА_1 , матір учня 6-Д класу, ОСОБА_24 , повідомила, що про ситуацію між дітьми вона знає давно, була присутня на уроці, де побачила, що ОСОБА_15 сама чіплялася до ОСОБА_19 , розпочався конфлікт і тому ОСОБА_1 пересіла до ОСОБА_11 , щоб заспокоїти дітей ( ОСОБА_1 було повідомлено ОСОБА_22 , що батьки не мають права розмовляти з чужими дітьми без присутності їх батьків або законних представників) ОСОБА_1 виловила свою думку, що це затяжний конфлікт між дітьми, які разом його спричиняють. Також висловила побажання вирішення ситуації шляхом переведення сина до іншого класу та не вважає, що її заява має бути розглянута у суді; - ОСОБА_25 , вчитель української мови та літератури, яка проінформувала присутніх, що на уроках ОСОБА_17 не працює, сидить в телефоні або розмовляє, на зауваження не реагує. ОСОБА_9 на уроках працює, спокійна, нікого не зачіпає, тим паче ОСОБА_19 . ОСОБА_25 зазначила, що стала свідком того, що ОСОБА_19 на перерві образив ОСОБА_13 , через що та плакала. На засіданні комісії вирішили вважати наявними підстави для визнання факту булінгу (цькування) стосовно учениці 6-Д класу ОСОБА_6 з боку ОСОБА_7 , учня 6-Д класу. Класному керівнику 6-Д класу ОСОБА_21 продовжено проведення профілактичної роботи з попередження виникнення та вчинення насилля серед учнів з залученням інспектора відділу «Служби освітньої безпеки» л-т поліції ОСОБА_23 (а.с. 5-9). Дане засідання комісії зафіксовано на бодікамеру поліцейської (від під назвою «export-ub6ra» а.с. 24). Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , зі слів її сина, а також з особистих спостережень має місце систематична поведінка провокативного характеру з боку учениці ОСОБА_6 . Ця поведінка проявляється у втручання в речі її сина, словесних зауважень, проявляє фізичну та психологічну агресію. Зазначені дії не завжди помітні педагогам, оскільки відбувається непомітно. Водночас реакція її сина на такі дії є більш помітними, що може створювати викревлене уявлення про ситуацію. Окремі випадки ініційованої поведінки з боку учениці ОСОБА_11 були зафіксовані педагогами, однак більшість побідних ситуацій залишилися без належної уваги. Тривалий час її син не повідомляв про цей факт дорослим (а.с. 10). Згідно письмових пояснень керівника 6-Д класу ОСОБА_21 , вона пояснила, що протягом останніх місяців перші чверті отримала звернення від ОСОБА_8 щодо учениці ОСОБА_9 щодо конфлікту між ними, а саме те, що ОСОБА_15 говорила оберталась і дивилась в його сторону, що йому не подобається. Також отримувала неодноразові звернення від ОСОБА_6 та інших однокласників, що ОСОБА_19 ображає її, доведе до сліз. Був випадок щодо запальнички якою ОСОБА_19 запалював і водив перед очима ОСОБА_11 . Крім того, був випадок на уроці зарубіжної літератури, де кидали в Інну сухариками та забирали її особисті речі, які розкидали по класу за ініціативи ОСОБА_7 (а.с. 11). Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , вона пояснила, що інцидент стався 21 квітня 2026 року під час уроку зарубіжної літератури в присутність вчительки, ОСОБА_12 кидався в її доньку речами та поцілив в голову, її донька намагалась захиститись, але кривдник почав забирати її особисті речі та розкидати їх по класу, все це супроводжувалось «матюками» та образами, до цього також були залучені учні, що призвело до нервового зриву її доньки. Раніше 14 квітня 2026 рок ОСОБА_19 на уроці зарубіжної літератури також вчинив протиправні дії щодо її доньки, кидався в неї речами, чіпав за вуха та ліз металевою лінійкою до шиї. 22 січня 2026 року також був конфлікт між ОСОБА_19 і донькою, який запалював запальничку і водив по одягу та обличчі ОСОБА_11 . Орієнтовано в лютому місяці під час закінчення уроку англійською мови учень ОСОБА_12 зачіпав особисті речі та заважав дописати ОСОБА_26 самостійну роботу, кидався в неї речами що призвело до її нервового зриву. При цьому, вказує, що ОСОБА_19 довгий період часу обзивав доньку образливими словами (а.. 13). На відео з бодікамери поліцейської (відео під назвою «export-x7g1m) зафіксовано як поліцейська попереджає ОСОБА_1 про те, що розмова фіксується на відео, після чого почала здійснювати фотографування документів останньої із мобільного застосунку «Дія» (на 0:00:17 відео). Потім почала відбирати у ОСОБА_1 пояснення та попередила останню що відносно неї буде складено протокол за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП (на 0:07:01). Через деякий час ОСОБА_1 підписала протокол та інші документи (на 0:51:17 відео) (а.с. 12). Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів систематичності булінгу спростовуються матеріалами справи. Зокрема, із письмових пояснень потерпілої, її матері, класного керівника, практичного психолога, інших педагогічних працівників, а також протоколу засідання комісії з розгляду випадків булінгу вбачається, що неправомірна поведінка ОСОБА_2 щодо ОСОБА_3 мала не разовий, а тривалий та повторюваний характер, проявлялася у словесних образах, принизливих висловлюваннях щодо зовнішності, використанні образливих прізвиськ, пошкодженні та розкиданні особистих речей потерпілої, а також у вчиненні дій фізичного характеру. Посилання апелянта на відсутність письмового висновку психолога не свідчить про недоведеність факту булінгу. Законодавство не встановлює обов`язкової наявності такого висновку як єдиного чи визначального доказу у справах цієї категорії. Наявність або відсутність булінгу встановлюється судом на підставі оцінки всіх доказів у їх взаємозв`язку. Суд першої інстанції вірно зазначив, що у засіданні комісії брала участь практичний психолог закладу освіти, яка підтвердила звернення потерпілої дитини та повідомила про систематичний характер принижень і образ з боку ОСОБА_2 . Не заслуговують на увагу і доводи про відсутність доказів психологічної шкоди чи дисбалансу сил між учнями. Для кваліфікації дій за ст. 173-4 КУпАП достатнім є встановлення того, що внаслідок таких дій могла бути заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. Матеріалами справи підтверджено, що поведінка ОСОБА_2 викликала у потерпілої емоційні переживання, пригнічений стан, сльози та нервовий зрив, про що послідовно повідомляли як сама потерпіла, так і її мати, педагогічні працівники та психолог закладу. Посилання сторони захисту на те, що між дітьми мав місце лише взаємний конфлікт, також є безпідставними. Наведені у справі докази свідчать про те, що саме ОСОБА_2 був ініціатором образливих та принизливих дій щодо ОСОБА_3 , що підтверджується показаннями класного керівника, інших педагогів та висновком комісії з розгляду випадків булінгу. Окремі реакції потерпілої на таку поведінку не спростовують встановленого факту систематичного цькування. Аргумент апеляційної скарги щодо зазначення у протоколі комісії прізвища « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_4 » є формальним та не впливає на правильність висновків суду. Із змісту протоколу беззаперечно вбачається, що йдеться саме про ОСОБА_7 , учня 6-Д класу, а зазначення в деяких місцях в протоколі прізвища « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_27 » є очевидною опискою, що не породжує сумнівів щодо особи правопорушника та не свідчить про недопустимість чи недостовірність відповідного доказу. Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність доказів належного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків. Сам факт реагування матері на звернення школи та участь у бесідах не спростовує встановленого факту систематичного вчинення її сином булінгу, який тривав протягом тривалого часу та не був припинений, що й стало підставою для притягнення її до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Оцінивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив усі наявні докази та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_2 систематичних дій, які мають ознаки булінгу (цькування) щодо ОСОБА_3 , а відтак і про наявність підстав для притягнення його матері ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином оцінив наявні докази у їх сукупності та дійшов законного й обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. Істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. Таким чином, подана апеляційна скарга не може бути задоволена, постанова суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення, є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Малика Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета