Постанова Волинський апеляційний суд № 166/376/21

Справа № 166/376/21 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М. Провадження № 22-ц/802/734/21 Категорія: 3 Доповідач: Матвійчук Л. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Матвійчук Л. В., суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В., з участю секретаря судового засідання Савчук О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ратнівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом та у своїх позовних вимогах просили суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ратнівської селищної ради № 108 від 20 грудня 2019 року «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд гр. ОСОБА_4 ». Разом із позовною заявою позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 проводити реконструкцію у власній квартирі АДРЕСА_1 , виготовляти технічний паспорт, подавати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та вчиняти будь-які інші дії щодо зазначеної квартири, які порушують права власників суміжних квартир на час розгляду справи по суті й до набрання рішенням суду законної сили. Заяву позивачі мотивували тим, що на підставі оскаржуваного рішення третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 проводить реконструкцію квартири АДРЕСА_1 для здійснення підприємницької діяльності. Вказують, що наслідками такої реконструкції є руйнація конструктивних елементів будинку, зокрема їх квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище квартири АДРЕСА_3 . Використання некваліфікованих робітників, на їх думку, призвело до неправильного демонтажу всіх внутрішніх перегородок у квартирі АДРЕСА_3 , ліквідації підвіконних просторів у зовнішніх конструктивних елементах будинку і облаштування двох додаткових входів у квартиру зі сторони фасаду і з тильної сторони будинку, що ослабило зовнішні і внутрішні конструктивні елементи та стало причиною початку руйнування будинку. Фактом початку руйнації будинку є утворення вертикальних тріщин на зовнішніх несучих стінах будинку та внутрішній несучій стіні в під`їзді № 1, стінах квартири АДРЕСА_2 . На вимогу співвласників будинку припинити реконструкцію ОСОБА_4 не реагує. Вважають, що такі дії третьої особи можуть призвести до збільшення руйнації будинку, отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виготовлення правовстановлюючих документів на нежитлове приміщення та відкриття магазину, що ускладнить у подальшому відновлення становище, яке існувало до початку реконструкції. Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , покликаючись на неправильну оцінку судом зібраних доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просять оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким їх заяву про забезпечення позову задовольнити. Відзиви на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою не подавалися. Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та причин неявки учасників справи суд апеляційної інстанції визнає неповажними. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється. За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у цій справі є 3 червня 2021 року - дата складення повного судового рішення. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що передбачені законом підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки їх невжиття не ускладнить чи не унеможливить виконання рішення суду у даній справі. Такий висновок суду відповідає нормам процесуального права та обставинам справи. Частинами 1 та 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частинами 1-3 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. З матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого позову є визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету Ратнівської селищної ради про надання дозволу третій особі ОСОБА_4 на переведення житлового приміщення в нежитлове та яка, на думку позивачів, здійснює реконструкцію квартири з порушенням будівельних норм. У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачі у заяві про забезпечення позову не зазначили причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та не надали відповідні докази, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулася до суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності та мають бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. У розглядуваному випадку заходи забезпечення позову, які позивачі просили вжити у поданій заяві про забезпечення позову, є неспівмірними із заявленими вимогами та не відповідають змісту позовних вимог. Зазначені в розглядуваній заяві заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_4 проводити реконструкцію у власній квартирі АДРЕСА_1 , виготовляти технічний паспорт, подавати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та вчиняти будь-які інші дії щодо зазначеної квартири, які порушують права власників суміжних квартир на час розгляду справи по суті й до набрання рішенням суду законної сили, не пов`язані із предметом заявлених позивачами вимог (визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Ратнівської селищної ради № 108 від 20 грудня 2019 року «Про дозвіл на переведення житлового приміщення в нежитловий фонд гр. ОСОБА_4 »). Невжиття таких заходів не може бути перешкодою для виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що постановлена місцевим судом ухвала про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову відповідає вимогам закону. Наведені в апеляційній скарзі позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доводи не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до постановлення помилкової ухвали. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 08 квітня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: