Постанова Волинський апеляційний суд № 159/56/24

Справа № 159/56/24 Головуючий у 1 інстанції: Лях В. І. Провадження № 22-ц/802/584/24 Доповідач: Матвійчук Л. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Матвійчук Л. В., суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 18 березня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 27 червня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладений кредитний договір №Z75.00202.005420892, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,99% річних (змінювана) строком на 24 місяці. Також, 05 березня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладена угода №С-202-009255-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. 07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 07072023, згідно з умовами якого право грошової вимоги за кредитними договорами № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року та № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року, укладеними між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року у розмірі 35 000 грн 92 коп., з яких: 10 578 грн 67 коп. заборгованість за основним боргом; 3 038 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 21 384 грн заборгованість за комісіями, а також за кредитним договором №С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року у розмірі 14 950 грн 13 коп., з яких: 6 450 грн 92 коп. заборгованість за основним боргом; 8 499 грн 21 коп. заборгованість за відсотками. Всі нарахування, що відбувалися до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, здійснювалися безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалися жодні додаткові нарахування, умови кредитних договорів в односторонньому порядку не змінювалися. Позивач також вказував, що відповідач не виконав своїх зобов`язань та не повернув надані йому кредити в строки, передбачені кредитними договорами. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року, № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року у розмірі 49 951 грн 05 коп. Ураховуючи наведене, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами: № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року у розмірі 35 000 грн 92 коп., з яких: 10 578 грн 67 коп. заборгованість за основним боргом; 3 038 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 21 384 грн заборгованість за комісіями, № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року у розмірі 14 950 грн 13 коп., з яких: 6 450 грн 92 коп. заборгованість за основним боргом; 8 499 грн 21 коп. заборгованість за відсотками, а всього 49 951 грн 05 коп. кредитної заборгованості, а також понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору. Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 18 березня 2024 року позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року у розмірі 35 000 грн 92 коп., за кредитним договором № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року у розмірі 14 950 грн 13 коп., а всього 49 951 грн 05 коп. кредитної заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» відмовити. Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подавав. Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження та без повідомлення учасників справи. За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у цій справі є 30 травня 2024 року - дата складення повного судового рішення. Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладений кредитний договір № Z75.00202.005420892, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 24 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,99% річних (змінювана) строком на 24 місяці (а.с.5). Банк свої зобов`язання виконав та надав позичальнику кредит, що підтверджується ордером-розпорядженням № 1 про видачу кредиту (а.с.6). Позичальник ознайомився із умовами кредитування та сукупною вартістю кредиту, підписавши паспорт споживчого кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору (а.с.7). Судом також встановлено, що 05 березня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладена угода № С-202-009255-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, згідно з умовами якої банк відкриває клієнту поточний рахунок у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди та договору комплексного банківського договору, та випускає клієнту платіжну карту MasterCard (а.с.13). Згідно з п. 2 договору банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн (пп.2.1. договору); ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 6 500 грн (пп. 2.2. договору); процентна ставка за користування коштами кредитної лінії складає 48,00% річних (пп. 2.3. договору). Реальна річна процентна ставка складає 82,59%, загальна вартість кредитної лінії 591,58 грн за кожні 1 000 грн з 10 000 грн кредитної лінії здійснивши безготівкову торгівельну операцію та якщо клієнт погашає дану заборгованість щомісячно в розмірі обов`язкового мінімального платежу, а залишок заборгованості в кінці строку, вказані показники діють за умови своєчасного погашення клієнтом грошових зобов`язань за угодою за дії процентної ставки, вказаної в п. 2.3. угоди. Відповідно до п. 4 договору підписанням угоди клієнт підтверджує, що він ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, реальною річною процентною ставкою та із загальною вартістю кредитної лінії, а саме реальна річна процентна ставка складає 82,59%; загальна вартість кредитної лінії складає 591,58 грн за кожні 1 000 грн з 10 000 грн кредитної лінії здійснивши безготівкову торгівельну операцію та якщо клієнт погашає дану заборгованість щомісячно в розмірі обов`язкового мінімально платежу, а залишок заборгованості в кінці строку, вказані показники діють за умови своєчасного погашення клієнтом грошових зобов`язань за угодою за дії процентної ставки, вказаної в п. 2.3. угоди, розуміє суть і принципи визначення процентної ставки, усвідомлює ризики, які випливають із змінної частини ставки протягом всього строку кредитування, і погоджується на ці ризики. Угода є укладеною з дня її підписання сторонами та діє протягом строку кредитування (кредитної лінії), який складає 1 рік з дати укладення та з можливістю автоматичної пролонгації, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Після спливу строку кредитування він може щоразу продовжуватися на такий самий строк (за ініціативою банку). Таким чином, кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про дату укладення правочину, а також містить інформацію про строк, на який видані кредитні кошти, та про процентну ставку. Позичальник ОСОБА_1 був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, в тому числі з розміром щомісячних процентів за користування кредитом, що підтверджується його підписом в договорі. Крім того, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 05 березня 2019 року особисто підписав заяву № С-202-009255-19-980 на приєднання до договору добровільного страхування життя № ПБ КК 1 від 03 квітня 2017 року (а.с.14), тарифи на видачу та обслуговування кредитних карток для фізичних осіб нових клієнтів банку в рамках банківського продукту CardBlancheBlue ID (On-Line) INS (а.с.19) та довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб у АТ «Ідея Банк» (а.с.17). 07 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 07072023, згідно з умовами якого право грошової вимоги за кредитними договорами № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року та № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року, укладеними між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.25, 26). ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитними договорами № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року та № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року у розмірі 35 000 грн 92 коп. та 14 950 грн 13 коп. відповідно, а всього на суму 49 951 грн 05 коп., що підтверджується витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу (а.с.27). Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості за кредитними договорами за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 має непогашену кредитну заборгованість за кредитним договором № Z75.00202.005420892 від 27 червня 2019 року у розмірі 35 000 грн 92 коп., з яких: 10 578 грн 67 коп. заборгованість за основним боргом; 3 038 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 21 384 грн заборгованість за комісіями, за кредитним договором № С-202-009255-19-980 від 05 березня 2019 року у розмірі 14 950 грн 13 коп., з яких: 6 450 грн 92 коп. заборгованість за основним боргом; 8 499 грн 21 коп. заборгованість за відсотками (а.с.12, 24). Загальний розмір кредитної заборгованості становить 49 951 грн 05 коп. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. За положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитними договорами перед банком, який відступив права грошової вимоги позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість, загальний розмір якої становить 49 951 грн 05 коп., що підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості. Будь-яких доказів, які б спростовували зазначені обставини сторона відповідача суду не надала всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Апеляційна скарга мотивована виключно доводами про незгоду із розміром кредитної заборгованості та прийняттям судом першої інстанції розрахунку кредитної заборгованості, наданого позивачем, як належного доказу. Колегія суддів відхиляє ці доводи, оскільки згідно з матеріалами справи розрахунки містять усі складові заборгованості, а також підпис та печатку представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.12, 24). На спростування наведених позивачем розрахунків відповідач не надав свого контррозрахунку кредитної заборгованості. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитними договорами у розмірі 49 951 грн 05 коп. Доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, спростовуються вищенаведеними висновками суду першої інстанції, встановленими у справі обставинами і не впливають на законність рішення суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні. Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 18 березня 2024 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий-суддя Судді: