Постанова 4857 № 161/16942/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 161/16942/20 пров. № А/857/3707/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М., при секретарі судового засідання: Герман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року ( суддя Пахолюк А.М., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 161/16942/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИВ: 20.10.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0446/20400/120 від 12.08.2020. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що 09.01.2019 року Мінсоцполітики незаконно виключило благодійну організацію (де він керівник), за ніби неподання звітності. Разом з тим, він як керівник благодійної організації об`єктивно не міг та не мав права розпоряджатися вантажем гуманітарної допомоги вагою 13470 кг. до 15 липня 2020 року, про що благодійна організація неодноразово повідомляла в письмові формі Поліську митницю Держмитслужби. Зазначає, що лише після 15 липня 2020 року, коли Мінсоцполітики визнало вантаж гуманітарною допомогою, благодійна організація подала всі необхідні документи на розмитнення, а саме Наказ Мінсоціполітики № 487 від 15.07.2020 року і екологічний висновок Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України. Також зазначає, що під час провадження у справі про порушення митних правил, Поліською митницею ДМС було грубо порушено норми МК України та КУпАП, а саме відсутність належного його запрошення для надання пояснень при складанні протоколу. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні 17.05.2021 представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову. Сторони, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи 31.05.2021 в судове засідання не з`явились та явки уповноважених представників не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Протокольною ухвалою суду від 17.05.2021 продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі протоколу №0446/20400/20, начальником Поліської митниці Держмитслужби Панчуком С.Є. складено постанову в справі по порушення митних правил №0446/20400/20 від 12.08.2020 року, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ч. 2 ст.469Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн. З даної постанови вбачається, що 28 жовтня 2020 року на склад отримувача гуманітарної допомоги Волинської обласної благодійної організації «Милосердя» за ЄУД від 28.10.2019 року №2527-03-70-66/23 розміщено товар, який знаходився під митним контролем та переміщувався за товаро-супровідними документами: митною декларацією ТР 81 АА від 25.10.2019 року №UA305100/9/8014, CMR від 23.10.2019 року № б/н, дарчого сертифікату від 23.10.2019 року №б/н. Відповідно до ч. 1 ст. 204 Митного кодексу України Волинською митницею ДФС встановлений строк тимчасового зберігання товарів на складі отримувача гуманітарної допомоги Волинської обласної благодійної організації «Милосердя» до 26.01.2020 року, та в подальшому, Поліською митницею Держмитслужби строк тимчасового зберігання товару, що перебуває під митним контролем за ЄУД від 28.10.2019 року №2527-03-70-66/23 на складі отримувача гуманітарної допомоги, за заявою голови благодійної організації ОСОБА_1 , продовжено до 26 лютого 2020 року. ОСОБА_1 , зазначав, що лише 15 липня 2020 року, тобто з пропуском встановленого строку тимчасового зберігання товарів, він об`єктивно отримав право на розпорядження вантажем гуманітарної допомоги, після отримання наказу Мінсоцполітики №488 від 15.07.2020 року «Про визнання вантажів гуманітарною допомогою», а відтак, не міг розпорядитися товарами у спосіб, визначений ч. 4 ст. 204 Митного кодексу України в межах встановленого строку, з незалежних від нього причин, про що неодноразово письмово повідомляв митний орган. Положеннями ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України передбачено, що невжиття передбачених частиною четвертою статті 204цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Статтею 204 Митного кодексу України зокрема передбачено, що загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу або митному складі відкритого типу, не є утримувачем цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з утримувачем складу. У разі відмови у продовженні строку тимчасового зберігання митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови. До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: 1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або 2) передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або 3) відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або 4) вивезені за межі митної території України. Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що митним органом направлялися листи голові правління благодійної організації ОСОБА_1 щодо закінчення термінів тимчасового зберігання товарів, визначених ч. 1, 3 ст. 204 Митного кодексу України, які розміщені на складі за ЄУД №2527-03-70-66/23 від 28.10.2019 року та необхідністю розпорядитися ними у спосіб, визначений ч. 4 ст. 204 Митного кодексу України, а відтак позивачу було достовірно відомо про застосування штрафних санкцій у разі не виконання вимог статті 204 Митного кодексу України, однак, зазначені вимоги не були виконанні останнім у визначений строк, що і стало підставою для розгляду питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил за ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. Доводи ОСОБА_1 , щодо невиконання вимог ч. 4 ст. 204 Митного кодексу України у встановлений строк у зв`язку із затягуванням Міністерством соціальної політики України розгляду питання про визнання вантажу гуманітарною допомогою, судом першої інстанції вірно визнано безпідставними, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил передбачених ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України, не відносяться до переліку порушень вчинених внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку позивач, як керівник Волинської обласної благодійної організації «Милосердя», яке було виключене з реєстру отримувачів благодійної допомоги, у разі закінчення строку зберігання товару повинен був вивезти даний товар за межі митної території України (ч. 4 ст. 204 МК України) до моменту поновлення організації у зазначеному реєстрі отримувачів благодійної допомоги. Також, доводи апелянта щодо неналежного його повідомлення про розгляд справи про порушення ним митних правил спростовуються матеріалами справи а саме листами Поліської митниці Держмитслужби Голові правління ВОБО «Милосердя» апелянту(а.с. 39-40). Відтак, враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при здійсненні провадження у справі про порушення митних правил №0446/20400/20 права позивача не порушено, спірну постанову про накладення адміністративного стягнення винесено обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст.522-527 МК України, та підстав для їх скасування, немає. Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про відмову в задоволенні позову. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2020 року у справі № 161/16942/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 03.06.2021