Постанова 4856 № 120/4958/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4958/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 03 червня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , за участю: секретаря судового засідання: Ременяк С.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, В С Т А Н О В И В : У вересні 2020 року ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області з наступними вимогами: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.02.2019 року № 0002841305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 234413,61 грн., у тому числі 187530,89 грн. основного платежу та 46882,72 грн. штрафної санкції; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.02.2019 року №0002851305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 19534,46 грн., у тому числі 15627,57 грн. основного платежу та 3906,89 грн., штрафної санкції. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено . Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Вінницькій області, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у 2016 році від "ОТП Банк" отримано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 1041 838 грн. 30 коп., яка підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподаткуванню ПДФО за 2016 рік. При цьому, позивачем у поданій до органу ДФС податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік не задекларовано наведену суму доходу, отриманого платником податку як додаткове благо. У ході проведення до перевірочного аналізу Вінницьким управлінням ГУ ДПС у Вінницькій області надіслано запит на адресу АТ ОТП Банк №10088/10/02-32-50-06 від 14.09.2018 року для підтвердження виплачених (нарахованих) доходів і надання підтверджуючих документів. На вищевказаний запит отримано відповідь АТ ОТП Банк від 01-05-19-6/7128 від 26.09.2018 року (вх. №13917/10/02-32 від 05.10.2018 року), згідно якої, підтверджено інформацію надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту). Таким чином, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Отже, враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що встановлені порушення мають місце, податкові повідомлення - рішення є правомірними, а відтак не підлягають скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить її відхилити. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Як встановив суд, Наказом відповідача від 23.11.2018 року № 7273 вирішено забезпечити проведення документальної позапланової перевірки позивача з 10.12.2018 року тривалістю 5 робочих днів, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. У цей же день відповідачем сформовано Повідомлення №5566 про проведення посадовими особами відповідача документальної позапланової перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року. У ході проведення доперевірочного аналізу Вінницьким управлінням ГУ ДПС у Вінницькій області надіслано запит на адресу АТ ОТП Банк №10088/10/02-32-50-06 від 14.09.2018 року для підтвердження виплачених (нарахованих) доходів і надання підтверджуючих документів. На вищевказаний запит отримано відповідь АТ ОТП Банк від 01-05-19-6/7128 від 26.09.2018 року (вх. №13917/10/02-32 від 05.10.2018 р.), згідно якої, податковому органу відмовлено у наданні інформації, оскільки остання містить банківську таємницю. ГУ ДПС у Вінницькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи ОСОБА_1 , за результатами якої, був складений Акт перевірки від 18.12.2018 року №6124/13/ НОМЕР_1 у висновках якого зазначено, що позивачем порушено: 1) пп. "д" п.п.164.2.17, п.164.2. ст.164 Кодексу, в результаті чого, визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік на суму 187530,89 грн.; 2) п.п. 1.2, 1.3, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, у результаті чого визначено суму військового збору за результатами 2016 року на суму 15 627,57 грн. На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області 05.02.2019 року прийнято спірні податкові повідомлення - рішення: 1) №0002841305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО на суму 234413,61 грн., у тому числі, 187530,89 грн. основного платежу та 46882,72 грн. штрафної санкції; 2) №0002851305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 19534,46 грн., у тому числі, 15627,57 грн. основного платежу та 3906,89 грн., штрафної санкції. Позивач вважаючи, що прийнятті контролюючим органом рішення протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Як встановив суд, 02.04.2008 року ОСОБА_1 за умовами кредитного договору № ML-В01/054/2008 отримав від ЗАТ "ОТП Банк" споживчий кредит в сумі 46 750 доларів США. Частково виконавши своє зобов`язання, зважаючи на істотну зміну соціально-економічної обстановки в Україні та втратою можливості у подальшому виконувати кредитне зобов`язання на погоджених у кредитному договорі умовах, позивач та Банк дійшли згоди щодо зміни умов зобов`язання. За цими умовами (Договір про зміни та доповнення №7 від 27.10.2016 до Кредитного договору № ML-В01/054/2008 від 02.04.2008 року позивач зобов`язався внести до 27.10.2016 року 15000 доларів США, що по курсу НБУ на дату сплати склало 383720, 52 грн. і за умови належного виконання умов Додаткового договору буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед Банком. Банк, в свою чергу, на підставі ст.605 УК України здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 40726,45 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ на день укладення Додаткового договору 1 041838,30 грн. На підставі складеної Банком декларації за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), контролюючий орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 у 2016 році від АТ "ОТП Банк" отримано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 1041 838 грн. 30коп., яка підлягає включенню до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та оподаткуванню ПДФО за 2016 рік. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кредитором не було повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу у встановленому законом порядку, тобто не було дотримано умови, з якими положення підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов`язують обов`язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу. У відповідності до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин 04.10.2018 року, тобто станом на момент винесення оскаржуваних ППР) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Тобто, обов`язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, виникає за наступних обов`язкових умов: - повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що не було виконано банком у цій справі ); - включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного). Податковий кодекс України визначає три можливі варіанти здійснення такого повідомлення, а саме: шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення; шляхом укладення відповідного договору; шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що матеріали справи не містять доказів того, що АТ "ОТП Банк" належним чином повідомив ОСОБА_1 про анулювання суми кредитної заборгованості (прощення боргу). Також докази такого повідомлення не представлено і відповідачем, на якого відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування. З урахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не був повідомлений належним чином про прощення (анулювання) боргу, тому відповідно не зобов`язаний відображати анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві а позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 03 червня 2021 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.