Постанова 4852 № 160/4743/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 липня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4743/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., за участю секретаря судового засідання Комар Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (головуючий суддя Олійник В.М.) у справі № 160/4743/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням зменшення розміру позовних вимог (а.с.151), просив визнати протиправними та скасувати: наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №4608-п від 14.08.2018; податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2018 №0532581304, №0532631304, №0532621304. Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю та передчасністю винесення наказу від 14.08.2018 про проведення документальної невиїзної перевірки та висновків контролюючого органу, які зафіксовані в акті перевірки. Позивач зазначає, що повідомлення про анулювання боргу шляхом укладання договору з клієнтом про прощення (анулювання) боргу (додатковим договором №8) не може бути достатньою підставою для визначення платнику податку грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, виходячи із суми прощеного (анульованого) боргу, оскільки вказана сума може включати проценти, та, крім того, штрафи, комісію, які не включаються до об`єкта оподаткування. А тому саме банк не виконав своє зобов`язання, передбачене пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПК України та пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, банк не надав повну та достовірну інформацію щодо структури прощеного боргу, тим самим унеможливив визначити позивачем оподатковуваний дохід та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з встановлених у справі обставини, що сума прощеного боргу є основною сумою боргу (кредиту) та не включає в себе штрафи, пеню, тощо а тому підпадає під визначення поняття додаткове благо та підлягає оподаткуванню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована незгодою з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом не в повному обсязі досліджено всі обставини справи. Позивач, його представник в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Позивачем також подані додаткові пояснення стосовно вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 14.08.2019 № 4608-п. Позивач наполягає, що від контролюючого органу на його адресу надійшов лист щодо надання інформації або подання податкової декларації на ім`я зовсім іншої особи та іншого змісту. Отже, на момент призначення перевірки позивачу не було достеменно відомо, чи повинен був позивач подавати декларацію у зв`язку з отриманим доходом, тому оскаржуваний наказ на проведення перевірки виданий відповідачем неправомірно. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Також відповідачем подані додаткові пояснення з документами на підтвердження направлення позивачеві відповідного листа про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, яки був отриманий позивачем 11.11.2017 особисто. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між позивачем - гр. ОСОБА_1 (позичальником) та АТ «ОТП Банк» (банком) укладений кредитний договір від 06.12.2007 № ML-300/677/2007 про видачу позивачеві грошових коштів в сумі 88218,78 дол. США зі сплатою обумовлених договором процентів для придбання нерухомого майна. 11.02.2016 між АТ «ОТП Банк» (банком) і ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 8 до Кредитного договору від 06.12.2007 № ML-300/677/2007, відповідно до умов якого сторони за цим договором домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору, а саме: пп.2.1.1 сторони домовились, що позичальник 11.02.2016 зобов`язується погасити боргові зобов`язання в розмірі 200,00 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 5188,24 грн. пп.2.1.2 за умови належного виконання позичальником умов Кредитного договору та цього Додаткового договору, сторони домовились, що банк керуючись ст.605 ЦК України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 8084,55 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 209722,77 грн. (надалі сума прощеного боргу) і позичальник буде вважатися таким, що погасив свої боргові зобов`язання перед банком в повному обсязі. Скасувати пеню, що була нарахована на момент укладення цього Додаткового договору. Також у цьому додатковому договорі містяться застереження: позичальник стверджує, що банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу (в тому числі у разі її зміни), у випадках, передбачених законодавством України. Позивач проти факту виконання умов Додаткового договору не заперечує. Відповідачем - ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України відповідно до наказу № 4608-п від 14.08.2018, повідомлення від 14.08.2018 №1837 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складений акт від 28 вересня 2018 року №58074/04-36-13-04, яким встановлені порушення: пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, п.176.1 ст. 176 ПК України (із змінами та доповненнями) - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, з урахуванням норм пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 р.IV ПК України - у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, що є підставою для донарахування податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 36082,09 грн.; пп.1.2 п.п.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу 10 ПК України - у зв`язку з отриманням додаткового блага у сумі анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, що є підставою для донарахування військового збору за 2016 рік у розмірі 3006,84 грн. Як зазначено в акті перевірки, при перевірці використані відомості, що містяться в інформаційних базах ІС «Подаковий блок», центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, виявлено, що у періоді з 01.04.2016 по 30.06.2016 банківською установою АТ «ОТП Банк» нарахований дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) фізичній особі ОСОБА_1 в розмірі 201145,06 грн., який підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню в річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Декларація до Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надавалась. ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу позивача надіслано лист №1482/04-36-13-19 з питання надання інформації та документів щодо доходів, отриманих як додаткове благо у 2016 році та про необхідність подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, який отримано 11.11.2017 особисто позивачем. На дату складання акту документальної позапланової перевірки позивач документів не надав. Також відповідач направив лист від 11.10.2017 №1549/04-36-13-19 до АТ «ОТП Банк» з проханням підтвердити факт повідомлення боржника про прощення бору АТ «ОТП Банк», а саме: надати копію врученого повідомлення про анулювання (прощення) боргу згідно з вимогами податкового законодавства або копію додаткової угоди з відповідним боржником, та надати інформацію щодо складових прощеного боргу, а саме: вказати суму анулювання основного боргу за кредитом, анульованих відсотків за кредитом, анулювання пені, штрафної санкції, неустойки та анульовану суму у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Листом від 30.10.2017 №01-05-19-6/3654-6 АТ «ОТП Банк» повідомив, що банк підтверджує інформацію, надану у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за II квартал 2016 року про дохід, отриманий платником податку - фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з ознакою доходу « 126» (додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості. Одночасно АТ «ОТП Банк» вказав, що повідомляв платника податку про обов`язок сплатити податки та збори з доходу сум прощеного боргу шляхом укладання додаткових договорів про прощення боргу. За висновком контролюючого органу в акті перевірки від 28.09.2018 суми анульованої заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 201145,06 грн. з урахуванням суми доходу, що не підлягає оподаткуванню - 689,00 грн. (пп.165.1.55 ПК України), включено АТ «ОТП Банк» до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків і сум утриманого з них доходу (форма №1-ДФ) за ІІ квартал 2016 року. Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із сум доходів, отриманих фізичною особою ОСОБА_1 від АТ «ОТП Банк» в розмірі 201145,06 грн. податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати не нараховувався та до бюджету не сплачувався. На підставі акту перевірки від 28.09.2018 ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення: від 12.10.2018 №0532581304 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу - 36082,09 грн., штрафної санкції - 9020,52 грн., від 12.10.2018 №0532621304 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на суму основного платежу - 3006,84 грн., штрафної санкції - 751,71 грн., від 12.10.2018 №0532631304 про застосування штрафної санкції у сумі 170 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Згідно з абз.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема,: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом (пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України). Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 ПК України). Відповідно пп.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані: пп. а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. пп. в) подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим. На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку; Згідно пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним. В спірному випадку обов`язок позивача подати податкову декларацію контролюючий орган пов`язує з приписами пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, відповідно до яких в редакції на час виникнення спірних правовідносин до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Виходячи з наведених вище норм права, апеляційний суд зазначає, що визначена в пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України підстава для проведення документальної позапланової перевірки не пов`язана з обов`язком контролюючого органу направляти платнику податків будь-який запит про надання певної інформації або повідомлення про необхідність виконання таким платником податків передбаченого Податковим кодексом зобов`язання подати податкову декларацію у встановлений цим Кодексом строк. Таким чином, факт обміну листами між позивачем та відповідачем, що передувало прийняттю відповідачем оскаржуваного наказу від 14.08.2018, ніяким чином не впливає на питання правомірності призначення відповідачем позапланової перевірки. З огляду на положення п. 176.1 ст. 176 ПК України, пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України апеляційний суд дійшов висновку, що за наявності отриманої контролюючим органом від АТ «ОТП Банк» інформації та відомостей, що містяться в інформаційних базах ІС «Подаковий блок», центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідач мав всі підстави вважати наявним у позивача обов`язок подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік. За встановлених судом обставин, приймаючи до уваги, що така податкова декларація позивачем подана не була, є правомірним прийняття відповідачем оскаржуваного наказу №4608-п від 14.08.2018 на підставі пп. 78.1.2 п.78.1. ст.78 ПК України. По суті прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про їх правомірність. Згідно з пп. 163.1.1 та пп.163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. За правилами пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу). Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, є вичерпним. Як зазначено вище, відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній з 01 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Водночас відповідно до пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Отже, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у тому числі шляхом повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що в спірному випадку АТ «ОТП Банк» свої обов`язки відповідно до пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України виконав, повідомивши платника податку - боржника (позивача) про прощення (анулювання) боргу шляхом укладення відповідного договору (додаткового договору від 11.02.2016 №8), і включив суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (2016 рік) - 201145,06 грн. Таким чином, з моменту підписання та виконання додаткового договору від 11.02.2016 № 8 до кредитного договору №МL-300/677/2007 від 06.12.2007 позивач був обізнаний про необхідність сплати ним податку з доходів фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу, відтак умови, з якими положення пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України пов`язують обов`язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу, дотримано. З метою з`ясування правової природи заборгованості позивача за кредитним договором, в тому числі її складової, судом першої інстанції було витребувано відповідну інформацію від АТ «ОТП «Банк». 06.11.2019 від АТ «ОТП Банк» надійшла відповідь на запит, в якій зазначено, що між клієнтом та банком було укладено додатковий договір №8 від « 11» лютого 2016р. до Кредитного договору №МL-300/677/2007 від « 06» грудня 2007 р. (надалі - «Додатковий договір»), відповідно до якого Банком було прощено (анульовано) суму боргу (суму кредиту) у розмірі 8084,55 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату укладення додаткового договору становить 209722,77 гривен. Зазначена сума прощеного (анульованого) боргу складається з суми основного боргу (кредиту) у розмірі 7753,89 дол. США, що в еквіваленті дорівнює 201 145,06 грн. та з суми відсотків у розмірі 330,66 дол. США, що в еквіваленті складає 8 577,71 грн. За встановлених у справі обставин анулювання (прощення) кредитором основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 201145,06 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказана сума у відповідності до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2016 рік. Щодо визначення бази оподаткування, повноти нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету військового збору, суд має зазначити таке. З 03.08.2014 набрав чинності Закон України від 31.07.2014 №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі - Закон 1621-VІІ), яким на період до 01.01.2015 року запроваджено військовий збір. Відповідно до пп.1.1 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України з урахуванням змін, внесених Законом №1621-VII платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об`єктом оподаткування збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп.1.2 п.16 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України). Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, до Кодексу внесено зміни в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Згідно п.п.1.1 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, а саме: фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, а також податкові агенти. Відповідно до пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема: для резидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування та іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. - для нерезидента - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума коштів в розмірі 201145,06 грн. анульована за самостійним рішенням АТ «ОТП Банк» та включена до податкового розрахунку за формою 1-ДФ є додатковим благом ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у останнього був наявний обов`язок нарахувати та сплатити з такої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подати до контролюючого органу відповідну декларацію. Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 ПК України). Через невиконання позивачем законодавчо визначеного обов`язку контролюючим органом правомірно визначено грошові зобов`язання та застосовано штрафні санкції шляхом прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 160/4713/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко