Постанова 4856 № 120/1637/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1637/20-а Головуючий у І інстанції: Бошкова Ю.М. Суддя-доповідач: Біла Л.М. 26 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. за участю: секретаря судового засідання: Черняк А.В., позивача - ОСОБА_1 представника позивача - Гуравської В.Ю. представника відповідача - Пасічник Л.М. третьої особи - Дударя К.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ПОП СП "Колос", до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 березня 2020 року № 1231/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію"; - зобов`язати Міністерство юстиції України скасувати записи про скасування рішень про державну реєстрацію прав від 07.11.2019 року №49562205, №49562331, №49561916, №49562078, №49561798 та відновити доступ державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабашу Олегу Сергійовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. На переконання відповідача, в діях позивача наявне грубе порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, що останнім не спростовано, позаяк жодного доказу, який би підтверджував незаконність прийнятого Міністерством юстиції України наказу, що є об`єктом оскарження у межах даного провадження, до матеріалів справи не надано. Серед іншого, відповідачем відзначено, що Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було дотримано всі вимоги нормативно-правових актів при ухваленні оскаржуваного наказу. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи апеляційної скарги та, посилаючись на обставини, встановлені судом першої інстанції, просив відмовити у її задоволенні. Інші учасники справи правом подання письмових відзивів на апеляційну скаргу не скористались. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин, викладених в ній просив її задовольнити. Позивач, його представник та третя особа на стороні позивача, заперечили проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили відмовити в її задоволенні. Треті особи на стороні відповідача не з`явились, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, що в розрізі приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши пояснення учасників справи та переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. В ході розгляду справи встановлено наступні обставини. В листопаді 2019 року мало місце одночасне звернення представника ПОП СП "Колос та ОСОБА_2 до позивача, ОСОБА_1 - державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, із заявами про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Для здійснення державної реєстрації права власності заявниками було надано оригінали протоколів загальних зборів членів КСП "Колос" с. Куна Гайсинського району Вінницької області, оригінали актів приймання-передачі майна та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав. Оскільки, законних підстав для відмови у державній реєстрації прав заявників на нерухоме майно реєстратор не встановив, позивачем прийняті рішення про проведення державної реєстрації прав ПОП СП "Колос" (рішення №№ 49562331, 49562078, 49562078) та ОСОБА_2 (рішення №№ 49561916, 49561798) на нерухоме майно. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, жителі с. Куна Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.11.2019 року звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на дії державного реєстратора Барабаша О.С. та прийняті ним рішення про реєстрацію прав на нерухоме майно. В подальшому, Колегією Міністерства юстиції України за результатами вивчення скарги на дії позивача встановлено, що скаржники є апелянтами за апеляційною скаргою на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 року, у цивільній справі за заявою засновника і власника Приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_2 про встановлення факту законного набуття права приватної власності. За результатами розгляду апеляційної скарги Вінницьким апеляційним судом прийнято постанову від 30.10.2019 року № 2-О-80/2006, згідно якої скасовано рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2006 року, а заяву засновника і власника приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" ОСОБА_2 про встановлення факту законного набуття права приватної власності на майно і тварини залишено без розгляду. Крім того, скаржники є власниками майнових паїв (майнових сертифікатів) члена колективного сільськогосподарського підприємства "Колос", якими визначено розмір майна пайового фонду підприємства у грошовому еквіваленті Як стверджують скаржники, вони дізналися з інформаційних довідок з Державного реєстру прав, що державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна за приватно-орендним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Колос", ОСОБА_2 факт визнання права власності щодо яких скасовано в судовому порядку. Відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що на підставі рішень від 07.11.2019 року №№49562205, 49562331, 49562078, 49561916, 49561798 державним реєстратором Барабашем ОС. проведена державна реєстрація права власності приватно-орендного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Колос" на нежитлове приміщення пташнику, площею 1133,2 кв.м, розташоване за адресою; АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037473, на нежитлове приміщення, площею 1118,3 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04 11.2019 року № 34037602, на нежитлове приміщення телятнику, площею 1665,8 кв.м, розташоване за адресою АДРЕСА_2 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037372. Також, проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення газового складу, площею 62,6 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037241, на нежитлове приміщення магазину, площею 55,6 кв. м, розташоване за адресою АДРЕСА_1 з внесенням запису від 04.11.2019 року №34037134. Разом з тим, документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення речових прав на вищезазначені об`єкти нерухомого майна в Державному реєстрі прав відсутні. На підставі викладеного, Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши зазначену скаргу рекомендувала її задовольнити, а рішення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаша О.С. від 07.11.2019 року №№49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 скасувати та анулювати доступ державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав на нерухоме майно. З врахуванням зазначених рекомендацій Колегії відповідачем виданий оскаржуваний наказ №1231/5 від 27.03.2020 року. Вважаючи необгрунтованими висновки і мотиви, які викладені відповідачем в оскаржуваному наказі, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи оцінку даним правовідносинам та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Міністерством юстиції України порушено вимоги п. 9, 10 Порядку 1128, оскільки позивач не був своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд скарги, що позбавило його права на прийняття участі у їх розгляді, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою повного та об`єктивного розгляду скарги і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги, на переконання суду першої інстанції, обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу в частині анулювання позивачу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Щодо встановлених по суті скарги порушень, суд першої інстанції відзначив про необгрунтованість Колегією своїх висновків через відсутність вказівки на конкретний нормативно-правовий акт, його статтю чи норму, які встановлюють вимоги до документів, що підтверджують набуття, перехід чи припинення права власності, та яким не відповідають документи, подані заявниками для державної реєстрації права власності та на порушення строку розгляду скарги. Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, відзначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Частиною 3 цієї статті Закону №1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. За змістом частини 9 статті 37 Закону №1952-IV, порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Згідно з пунктом 2 Порядку 1128 для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом. Положеннями пункту 8 Порядку №1128 визначено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172). Способи повідомлення визначені у п. 10 Порядку № 1128, відповідно до якого cуб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: - телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; - засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги. Судом першої інстанції встановлено, що представником відповідача на підтвердження належного повідомлення державного реєстратора Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабаша О.С. долучено до матеріалів справи телефонограму головного спеціаліста ОСОБА_5 зі змісту якої вбачається, що 26.02.2020 року о 11:39 ОСОБА_6 було повідомлено про те, що 27.02.2020 року за адресою АДРЕСА_3 , Офіс протидії рейдерству відбудеться засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, під час якого буде розглянуто скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстровану Міністерством юстиції України 27.11.2019 року за №КО-22840 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Засідання Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції щодо розгляду скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відбулось 27.02.2020 року, відтак, відповідач повідомив позивача за один день до дня засідання колегії, чим порушив вимоги Порядку № 1128. При цьому, повідомивши суд першої інстанції про своєчасне розміщення відповідного повідомлення про засідання Колегії щодо розгляду скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на сайті Міністерства юстиції України, відповідачем жодних доказів в підтвердження вказаного факту не надано ні суду першої інстанції, ні судовій колегії апеляційної інстанції. Таким чином, відповідач, як суб`єкт розгляду скарги, належним чином не повідомив позивача про час і місце розгляду скарги не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. З огляду на передбачені законом вимоги, судова колегія зауважує, що встановивши факт неповідомлення скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги, Комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. Позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення. З наведених підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що Міністерством юстиції України порушено вимоги п. 9, 10 Порядку 1128, що позбавило позивача права на прийняття участі у розгляді скарг та наданні пояснень (заперечень) і доказів на їх обґрунтування з метою повного та об`єктивного розгляду скарги і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу в частині анулювання позивачу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та відповідно відновленню позивачу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб. Висновки у цій справі відповідають правовим висновкам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зазначеним у постанові від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16, та Верховного Суду, які наведено у постановах від 28.03.2018 у справі №826/19452/16, від 12.12.2018 у справі №826/8976/17 та від 23.03.2021 року у справі №480/388/19. Щодо встановлених по суті скарги порушень, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору. Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах. Наказ Міністерства юстиції України від 27.03.2020 № 1231/5 в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.11.2019 №№ 49562205, 49562331, 49561916, 49562078, 49561798 стосується виключно майнових прав третіх осіб. Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора. Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що винили на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду. У постанові від 01.07.2020 у справі №9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом". З огляду на вищенаведене, державний реєстратор сільської ради у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначених пунктів наказу в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.03.2021 року у справі №480/33/19. Пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Враховуючи викладене, апеляційна скарга Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення вимог ОСОБА_1 і закриття провадження у справі в іншій частині позовних вимог щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав від 07.11.2019 року №49562205, №49562331, №49561916, №49562078, №49561798. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ПОП СП "Колос", до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, скасувати. Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати Міністерство юстиції України відновити доступ державному реєстратору Михайлівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Барабашу Олегу Сергійовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 31 травня 2021 року. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.