LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/583/20

від 26.05.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/583/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арги-Трейд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невключення до 01 лютого 2017 року у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомостей про узгоджену суму бюджетного відшкодування ТОВ «Агри-Трейд» за період січня 2010 року - вересня 2011 року в розмірі 8 730 254,00 грн.; - визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України і Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України до 01 квітня 2017 року висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 8 730 254,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Агри-Трейд»; - стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Агри-Трейд» (код ЄДР 32308116) заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 8 730 254, 00 грн. та пеню в розмірі 4 716 868,94 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 11 березня 2017 року по 09 січня 2020 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року позов задоволено повністю. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Агри-Трейд» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арги-Трейд» - задоволено частково; ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року - скасовано; справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду щодо вирішення питання про ухвалення додаткового рішення. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року відмовлено ТОВ «Агри-Трейд» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з викладеним додатковим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що визначені в оскаржуваному додатковому рішенні критерії віднесення до обсягу правничої допомоги окремих видів виконаних адвокатом робіт як відсутність унормування обов`язковості їх здійснення чи потрібність наявності спеціальних професійних навичок - не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вказує, що матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення адвокатом всього обсягу правової роботи, вказаної в детальному описі. Наголошує, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами. У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що додаткове рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У силу приписів ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат. За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 2040/5858/18. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська фірма "АКТІО" укладено договір № 1959 про наданняправовоїдопомоги та додаткову угоду № 1 до нього від 27 грудня 2019 року, в якому визначено погодинні тарифні ставки адвокатського гонорару. Крім того, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копії: Договору про надання правової допомоги № 1959 від 02 жовтня 2019 року; Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1959 від 02 жовтня 2019 року, укладеної 27 грудня 2019 року; Актів надання послуг № 57 від 31 грудня 2019 року, № 17 від 17 лютого 2020 року, № 24 від 31 березня 2020 року; Звітів про надані послуги та понесені витрати за жовтень 2019-06 лютого 2020 року; платіжних доручень № 2PL867992від 21 жовтня 2019 року, № 2PL807390 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL808259 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL809291 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL010519 від 10 грудня 2019 року, № 1 від 28 лютого 2020 року, № 2 від 28 лютого 2020 року, № 05 березня 2020 року № 1 від 18 березня 2020 року, № 2PL059723 від 05 травня 2020 року, № 2PL059819 від 05 травня 2020 року, № 2PL059839 від 05 травня 2020 року , № 2PL372257 від 12 травня 2020 року; картки рахунку 361 АО "АФ "АКТІО" за вересень 2019 року - червень 2020 року. При цьому, відповідно до пункту 1.1 Договору № 1959 предметом Договору є надання Адвокатським об`єднанням послуг у сфері права на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, у рамках погодженої Сторонами заявки на отримання послуг у сфері права, зокрема, здійснення захисту і представництво інтересів Клієнта, надання йому правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, спрямованих на забезпечення реалізації прав, законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень а також сприянню відновленню в разі їх порушення. Згідно з пунктом 3 Договору № 1959 порядок виконання Договору полягає у наданні Адвокатським об`єднанням послуг Клієнту за цим Договором, та здійснюється на підставі: заявки Клієнта на отримання послуг у сфері права, погодженої Сторонами, та/або додаткових угод, що укладаються Сторонами в рамках цього Договору на підставі заявок на отримання послуг у сфері права. До Договору № 1959 долучено Додаткову угоду № 1 від 27 грудня 2019 року, якою Сторони погодили продовжити строк дії Договору № 1959. У контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу на те, що ні з Договору № 1959, ні з Додаткової угоди № 1 неможливо встановити, який саме податковий спір є предметом Договору, за яким Адвокатське об`єднання "Адвокатська фірма "АКТІО" надає або буде надавати ТОВ "Агри-Трейд" послуги з питань правової допомоги, що позбавляє суд можливості співвідношення предмета Договору № 1959 про надання правової допомоги та предмету спору в адміністративній справі № 640/583/20. Крім того, аналіз наданих позивачем доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу свідчить про те, що в Актах надання послуг № 57 від 31 грудня 2019 року, № 17 від 17 лютого 2020 року, № 24 від 31 березня 2020 року; платіжних доручень № 2PL867992від 21 жовтня 2019 року, № 2PL807390 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL808259 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL809291 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL010519 від 10 грудня 2019 року, № 1 від 28 лютого 2020 року, № 2 від 28 лютого 2020 року, № 05 березня 2020 року № 1 від 18 березня 2020 року, № 2PL059723 від 05 травня 2020 року, № 2PL059819 від 05 травня 2020 року, № 2PL059839 від 05 травня 2020 року , № 2PL372257 від 12 травня 2020 року; картки рахунку 361 АО "АФ "АКТІО" за вересень 2019 року - червень 2020 року, посилання на номер адміністративної справи, в межах якої надавалася правнича допомога, відсутні. Так, пунктом 3.9 Договору передбачено, що за результатами надання послуг Сторони складають двосторонній акт приймання-передавання наданих послуг. При цьому, в наданах позивачем актах № 57 від 31 грудня 2019 року, № 17 від 17 лютого 2020 року, № 24 від 31 березня 2020 року зазначено про надання послуг у сфері права. Таким чином, вказані акти не можуть свідчити про надання АО «Адвокатська фірма «АКТІО» послуг ТОВ «Агрі Трейд» саме у справі № 640/583/20. Крім іншого, колегія суддів звертає увагу на те, що в платіжних дорученнях № 2PL867992 від 21 жовтня 2019 року, № 2PL807390 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL808259 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL809291 від 22 жовтня 2019 року, № 2PL010519 від 10 грудня 2019 року, № 1 від 28 лютого 2020 року, № 2 від 28 лютого 2020 року, № 05 березня 2020 року № 1 від 18 березня 2020 року, № 2PL059723 від 05 травня 2020 року, № 2PL059819 від 05 травня 2020 року, № 2PL059839 від 05 травня 2020 року , № 2PL372257 від 12 травня 2020 року вказано призначення платежу «дог 1959 от 01.10.19, агри трейд», що також свідчить про непідтвердженість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимоги про розподіл судових витрат задоволенню не підлягають. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агри-Трейд" - залишити без задоволення, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов Повний текст постанови складено "02" червня 2021 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»