Постанова 4854 № 815/3599/15

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 815/3599/15 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., при секретарі Яценюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 року, яка набрала законної сили за наслідками її апеляційного та касаційного перегляду, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено: - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №888 о/с від 18.05.2015 року; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці з 18.05.2015 року; - стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18.05.2015 року по 14.11.2017 року у розмірі 278761,92 грн.; - допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці з 18.05.2015 року та в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 9475,46 грн.. 14.09.2020 року від представника ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні (вхід.№36807/20), в якій представник просить замінити боржника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на боржника Головне управління Національної поліції в Одеській області. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року заяву представника ОСОБА_1 про заміну боржника задоволено. Замінено боржника у виконавчому листі №815/3599/15 від 10.07.2020 року про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18.05.2015 року по 14.11.2017 року у розмірі 278761,92 грн., а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці замінено на Головне управління Національної поліції в Одеській області. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. Задовольняючи заяву представника позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходячи з того, що в даному випадку фактично мала місце реорганізація Управління МВС України на Одеській залізниці, а не ліквідація, а тому завдання та функції держави, які були покладені на Управління МВС України на Одеській залізниці, у зв`язку із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» покладені на Головне управління Національної поліції в Одеській області. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що наказом МВС України від 08.06.2015 року №661 «Про ліквідацію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці» ліквідовано Управління МВС України на Одеській залізниці. Згідно даних з ЄДРПОУ 14.07.2015 року за номером запису 15561100003037176 внесені відомості про припинення юридичної особи - Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, в результаті її ліквідації. Частинами 2 та 3 ст.81 ЦК України встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права; цим Кодексом встановлюється порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права; порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом. Порядок утворення, реорганізації або ліквідації юридичних осіб публічного права врегульовано спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 року №3166-VI та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» від 20.10.2011 року №1074 (надалі - Порядок №1074). Частиною 1 ст.1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є юридичними особами публічного права (ч.1 ст.4 вказаного Закону); міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із Прем`єр-Міністром України (ч.1 ст.5 вказаного Закону). Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України. У відповідності до п.1 Порядку №1074, цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів. Пунктом 5 Порядку №1074 передбачено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Пунктом 6 Порядку №1074 визначено, що права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: - у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; - у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; - у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; - у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; - у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань і функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України. Таким чином, законодавством передбачено правонаступництво територіальних органів міністерства-юридичних осіб публічного права. Виключення становить лише випадок, коли держава відмовляється від виконання функцій та завдань, які виконував орган виконавчої влади, що ліквідовується. Відповідно до п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 28.10.2015 року №878, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг. Відповідно до відомостей, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління МВС України на Одеській залізниці, його засновником являється Міністерство внутрішніх справ України; основний вид діяльності - діяльність з охорони громадського порядку та безпеки; рішення про створення та припинення вказаної юридичної особи публічного права приймались Міністерством внутрішніх справ України. З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що держава не відмовилась від виконання завдань і функцій по діяльності з охорони громадського порядку та безпеки, які виконувались Управління МВС України на Одеській залізниці, вказані завдання і функції згідно постанови Кабінету Міністрів України №878 від 28.10.2015 року закріплені за Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, дане міністерство являється процесуальним правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті. За таких обставин, правонаступником Управління МВС України на Одеській залізниці є Міністерство внутрішніх справ України, а не Головне управління Національної поліції в Одеській області. Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеного в постанові від 18.03.2021 року у справі №804/8952/15. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі та в поясненнях доводи Головного управління Національної поліції в Одеській області обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції. За таких підстав, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області підлягає частковому задоволенню, а ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року скасуванню, з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення заяви представника позивача про заміну боржника у виконавчому провадженні. Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року скасувати, прийняти по справі нову постанову, якою заяву представника ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні задовольнити частково. Замінити боржника у виконавчому листі №815/3599/15 від 10 липня 2020 року про стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2015 року по 14 листопад 2017 року у розмірі 278761 грн. 92 коп., а саме: Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці замінити на Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Повне судове рішення складено та підписано 04 червня 2021 року. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.