Постанова Хмельницький апеляційний суд № 685/440/21

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 685/440/21 Провадження № 22-ц/4820/878/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 685/440/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2021 року про відмову у видачі судового наказу (суддя Самойлович А. П.) за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У квітні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, в обгрунтування якої зазначав, що у 2020 році працював на посаді голови Борщівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області. На день його звільнення заборгованість по заробітній платі складає 38888,93 грн, у тому числі: листопад за 6 днів 5412,28 грн, нарахування на заробітну плату 455,17 грн; грудень за 3 дні 2319,55 грн, нарахування на заробітну плату 510,30 грн; відпустка-розрахункові за 26 днів 15693,37 грн, нарахування на заробітну плату 1991,85 грн; заробітна плата 32479,07 грн, нарахування на заробітну плату 6409,86 грн. На його звернення щодо погашення заборгованості Теофіпольська селищна рада, як правонаступник Борщівської сільської ради, заборгованість не виплатила у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування та наявності заборгованості на обліку в управлінні ДКСУ в Теофіпольському районі Хмельницької області. Тому заявник просив видати судовий наказ про стягнення з Теофіпольської селищної ради на його користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 38888,93 грн. Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2021 року у видачі судового наказу відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, через свого представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити вимогу про видачу судового наказу про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 38888,93 грн. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає, що відсутні підстави для відмови у видачі судовго наказу. Суд не посилався на жоден з пунктів частини 1 статті 165 ЦПК України. Висновок суду про те, що лист Теофіпольської селищної ради звільняє боржника від стягнення боргу по заробітній платі у наказному провадженні, не відповідає фактичним обставинам справи. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд правильно установив, що відповідно до довідки Борщівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області від 03 грудня 2020 року № 49, підписаної сільським головою ОСОБА_1 і головним бухгалтером ОСОБА_3 , станом на 03 грудня 2020 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить 38888,93 грн, у тому числі: заробітна плата 32479,07 грн, нарахування на заробітну плату 6409,86 грн. З них: листопад 6 днів 5412,28 грн, нарахування на заробітну плату 455,17 грн; грудень 3 дні 2319,55 грн, нарахування на заробітну плату 510,30 грн; відпустка-розрахункові 26 днів 15693,37 грн, нарахування на заробітну плату 3452,54 грн; додаткові відпустка-розрахункові 15 днів 9053,87 грн, нарахування на заробітну плату 1991,85 грн (а.с. 7). Згідно з листом Теофіпольської селищної ради від 08 лютого 2021 року № 171 станом на 01 січня і 01 лютого 2021 року за інформацією управління Державної казначейської служби України у Теофіпольському районі Хмельницької області по Борщівській сільській раді кредиторська бюджетна та небюджетна заборгованість по заробітній платі та інших, пов`язаних з її виплатою платежах в управлінні відсутня. Виплата заробітної плати ОСОБА_1 є неможливою, оскільки вона не передбачена в бюджеті Теофіпольської селищної ради на 2021 рік (а.с. 8-9). Відмову у видачі судового наказу суд мотивував відсутністю підстав вважати заявлену ОСОБА_1 вимогу вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. У силу частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. За змістом частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Пунктом 3 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу. Заявник не надав доказів наявності у нього заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі. На підставі частин 1 і 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до частин 1 і 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту довідки Борщівської сільської ради № 49 від 03 грудня 2020 року, в якій зазначено про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 , не вбачається, що така заробітна плата нарахована. З урахуванням інформації, зазначеної у листі Теофіпольської селищної ради від 08 лютого 2021 року № 171, між сторонами існує спір про право на отримання ОСОБА_1 заробітної плати у сумі 38888,93 грн. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у видачі судового наказу. З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для видачі судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Ухвалу Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 03 червня 2021 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта