Постанова 4801 № 137/1193/20

Справа № 137/1193/20 Провадження № 22-ц/801/832/2021 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гопкін П. В. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 рокуСправа № 137/1193/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Ковальчука О. В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Заєць Богданом Васильовичем, на заочне рішення Літинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Гопкіна П. В. в м. Літин, дата складення повного тексту рішення відповідає даті його постановлення, - в с т а н о в и в: 14 вересня 2020 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що 26 травня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету - заяву № б/н. Їй було надано кредитну картку, якою вона скористалася В порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання з повернення коштів за вказаним договором не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 18 серпня 2020 року становить 24 946 грн 56 коп, з яких: 17 054 грн 19 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7 892 грн 37 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом. В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2020 року до участі у цій справі у якості правонаступника (спадкоємця) залучено належного відповідача ОСОБА_1 . Заочним рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ. КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість станом на 18 серпня 2020 року за кредитним договором № б/н від 26 травня 2011 року, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 17 054 грн 19 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом 939 грн 68 коп., та стягнуто 1 515 грн 96 коп. у відшкодування витрат зі сплати судового збору. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заперечуючи наявність спадкового майна, котрим можна було б задовольнити вимоги кредитора, 12 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса та вчинила дії спрямовані на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , крім того, суд зазначив, що стягненню підлягають нарахування котрі мали місце до 03.11.2019 (до смерті спадкодавця). Тому, оскільки, факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (ст. 1282 ЦК України), це є підставою, для часткового задоволення позову. Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Заєць Б. В., 05 березня 2021 року подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Літинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а також стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн та судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не встановив наявність спадкового майна та його вартість. Зазначає, що звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за порадою, щоб не пропустити строк, та заперечує наявність спадкового майна, вона надала до суду докази того що її мати не мала будь якого рухомого чи нерухомого майна, проте суд це не врахував. Вважає, що при відсутності спадкового майна, факт прийняття спадщини не покладає на неї обов`язку відшкодовувати шкоду. Відзив на апеляційну скаргу від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», впродовж встановленого апеляційним судом строку, не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. По справі встановлено наступні обставини: - 26 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_2 , шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКу, укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а. с. 13); - до матеріалів справи банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКу ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті www.privatbank.ua (а. с. 14 - 38); - відповідно до нової редакції статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» останнє є правонаступником за всіма правами і обов`язками ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 45 - 46); - згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 18 серпня 2020 року становить 24 946 грн 56 коп., з них: 17 054 грн 19 коп. заборгованість за тілом кредиту; 7 892 грн 37 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом (а. с. 10). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що свідчить копія актового запису про смерть № 36 від 06 листопада 2019 року складеного виконавчим комітетом Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с. 73) та довідка № 332 видана виконавчим комітетом Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області 15 жовтня 2020 року (а. с. 75). Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2020 року до участі у справі у якості правонаступника (спадкоємця) залучено належного відповідача ОСОБА_1 (а. с. 88). Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальника. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. В справі що розглядається апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, скасувати рішення суду та закрити провадження у справі з огляду на таке: З матеріалів справи вбачається, що на а.с. 58 міститься відповідь на запит суду датована 16 вересня 2020 року за № 283 надана виконавчим комітетом Малинівської сільської ради, у якій повідомляється, що громадянка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та копія актового запису про смерть ОСОБА_2 за № 36 від 06 листопада 2019 року (а.с. 73), в якій зазначається дата смерті « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З даним позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду у вересні 2020 року, тобто вже після смерті відповідача. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З аналізу пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Аналіз вишевказаних норм процесуального права, а також положень статті 25 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини. Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункті 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16, така ж правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, тому допустив помилки, залучивши до участі у справі правонаступника та розглянувши справу по суті. Відтак оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла, та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦПК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі що розглядається підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. За таких обставин апеляційний суд не дає оцінки доводам викладеним в апеляційній скарзі, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення Літинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року слід скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, якщо апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, то судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені заявником у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 висуває вимогу про стягнення з позивача на її користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. На підтвердження повноважень адвоката Заєць Б. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 до апеляційної скарги додано ордер на надання правової допомоги, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги № б\н від 29.12.2020 року, копія договору про надання правової (правничої) допомоги датована 29.12.2020 року, з Додатком № 1 від 28.02.2020 року (а.с. 113-114), прибутковий касовий ордер № б/н від 11.01.2021 року та квитанція про сплату гонорару у сумі 4 000 грн (а.с. 115), детальний опис робіт виконаних адвокатом про справі (а.с. 116), ордер № ВН 145843 (а.с. 117) та свідоцтво серії НОМЕР_1 про право зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 118). Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Враховуючи надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені заявником у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції . За подання апеляційної скарг ОСОБА_1 сплатила 1 261 грн судового збору (а.с. 148).Проте, враховуючи ту обставину, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача 50 % витрат понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції: 2 000 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу та 630, 50 грн сплаченого судового збору (1 261:2), а всього 2 630 грн 50 коп. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 377, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Заєць Богданом Васильовичем, задовольнити частково. Заочне рішення Літинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2021 року скасувати. Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 2 630 (дві тисячі шістсот тридцять) гривень 50 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених при розгляді справи. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д. Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 23.01.2015 Літинським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Головуюча Т. М. Шемета Судді О. Ю. Береговий О. В. Ковальчук