Постанова Київський апеляційний суд № 759/16019/20
від 19.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 759/16019/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3641/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Шум Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А. 19 березня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Семенюк Т.А. Суддів - Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., розглянувши в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, справу за апеляційною скаргою Крилової Олени Леонідівни в інтересах Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року Ляр Д.Ю. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву № б/н від 22 жовтня 2012 року. Зазначив що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між неюта Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору надавсвою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Також зазначає, що Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач, в свою чергу зобов`язався,повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.п. 2.1.12.3 Договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 16 липня 2020 року заборгованість становить 33 699 грн. 53 коп. та складається з наступного: - 25 682,50грн. - заборгованість за тілом кредиту; - 25 682,50грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 8017,03 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 0,00 грн. - нарахована пеня; - 0,00 грн. - нараховано комісії. У зв`язку із викладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 33 699 грн. 53 коп. та судові витрати у розмірі 2102 грн. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, Крилова О.Л. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 16 листопада 2020 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі вважаючи, що судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. Скаржник посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позичальник у анкеті-заяві висловив згоду на те, що заява разом з Умовами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і не заперечував факт укладення договору, ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку. Крім того, позивач зазначає, що надав належні та допустимі докази по справі, зокрема розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми відповідно до кредитного договору та виписку про рух коштів, де міститься інформація про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача. Зазначає, що із виписки про рух коштів вбачається, що відповідач користувався грошовими коштами, а тому є всі підстави вважати, що він отримував кредитну картку, так як проведення розрахункових операцій є неможливим без картки. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається, що в довідці про реєстрацію місця проживання особи зазначено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 75). Відповідно до актового запису про смерть, наданого Київським міським відділом держаної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на запит суду апеляційної інстанції вказано, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 25 листопада 2019 року зроблено актовий запис про смерть №19567. З даним позовом АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду у вересні 2020 року, тобто вже після смерті відповідача. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З аналізу пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно частини 1 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Аналіз вишевказаних норм процесуального права, а також положень статті 25 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини 1 статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини. Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункті 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16. Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цьогоКодексу. Відповідно до частин 4, 5 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки суд першої інстанції належним чином не перевірив отриману інформацію щодо смерті відповідачаОСОБА_1 , відкрив провадження у справі щодо померлої особи та ухвалив рішення, колегія суддіввважає, що таке рішення не можна вважати законним та приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення у повному обсязі та закриття провадження у справі. Керуючись статтями 255, 374, 377, 382,389 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни в інтересах Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року скасувати. Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізакрити. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді