Ухвала КЦС ВС № 703/1213/20

Ухвала 27травня 2021 року м. Київ справа № 703/1213/20 провадження № 61-7508ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» (далі - КП «Смілакомунтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення житла у розмірі 20 477 грн 11 коп. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2021 року позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» борг за послуги з централізованого опалення житла у розмірі 20 477 грн 11 коп. та судові витрати у розмірі 2 102 грн. Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2021 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення житла у розмірі 20 477 грн 11 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі по 700 грн 66 коп. з кожного. Судові витрати у розмірі 700 грн 66 коп. компенсовано КП «Смілакомунтеплоенерго» за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). У вказаній справі ціна позову становить 20 477 грн 11 коп., яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн). Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. С. Ткачук І. В. Литвиненко Є. В. Петров