LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/10872/20

від 03.06.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10872/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Арсірій Р.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження), м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про роз`яснення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоклен ЮА» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОКЛЕН ЮА» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним скасувати рішення ГУ ДПС у місті Києві про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.04.2020 №58710/10/26-15-32-03-21 за адресою торгівлі 03148, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних,

17. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоклен ЮА» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у місті Києві про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «СТОКЛЕН ЮА» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 02.04.2020 №58710/10/26-15-32-03-21 за адресою торгівлі 03148, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних,

17. Зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві видати ліцензію Товариству з обмеженою відповідальністю «СТОКЛЕН ЮА» на право роздрібної торгівлі паливом за адресою місця торгівлі: 03148, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних,

17. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОКЛЕН ЮА» (вул. Бориспільська,28А, Київ 93, 02093 , код ЄДРПОУ 43101897) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 04655, код ЄДРПОУ 43141267). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залиш без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року - без змін. 29.12.2020 року від представника ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020. Згідно змісту поданої заяви відповідач просить визначити конкретну дату видачі позивачу ліцензії, а також можливість врахування доказів під час видачі ліцензії, які маються у відповідача, і які не були надані суду під час розгляду справи. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про роз`яснення рішення у даній справі. Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення, суд першої інстанції виходив з того, що заявник просить встановити механізм видачі ліцензії за судовим рішенням, що взагалі не є предметом судового розгляду (як зазначено вище). Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заява про роз`яснення рішення є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки резолютивна частина рішення від 17.08.2020 року, яким задоволено позовні вимоги, є чіткою та зрозумілою, не припускає кілька варіантів тлумачення, а роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не мають правового значення. Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Вказана стаття передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв. Виходячи з положень ст. 254 КАС України, роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Пунктом 19 Постанови Пленум Вищого адміністративного суду, від 20.05.2013, № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. Результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, що викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для таких, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її неможливо виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.08.2016 року по справі №К/800/51749/16. Як вбачається зі змісту поданої відповідачем заяви про роз`яснення судового рішення від 17.08.2020, останній фактично просить роз`яснити не ухвалене судом рішення, його резолютивну частину, а зазначає про встановлення судом певного порядку його виконання, про що власне і вказує у своїй заяві. Яка саме незрозумілість судового рішення саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання, заявником не обґрунтовано. Системне тлумачення положень ст. 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-452iп16, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховується судом при застосуванні ст.170 КАС України. Зі змісту заяви відповідача про роз`яснення рішення випливає, що він просить встановити механізм видачі ліцензії за судовим рішенням, що взагалі не є предметом судового розгляду (як зазначено вище). Таким чином, колегія судів погоджується із висновком суд упершої інстанції та вважає заяву про роз`яснення рішення такою, що не підлягає задоволенню, оскільки резолютивна частина рішення від 17.08.2020 року, яким задоволено позовні вимоги, є чіткою та зрозумілою, не припускає кілька варіантів тлумачення, а роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не мають правового значення. Відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої, частина п`ята статті 129). Конституційний Суд України вважає, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення КС України від 30.06.2009 р. N 16-рп/2009). Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. З огляду на зазначене вище колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що обставини, необхідні для реалізації інституту роз`яснення судового рішення, відсутні. Більше того, зазначає, що відповідач при виконанні судового рішення може керуватися його мотивувальною частиною. На підстав вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про роз`яснення рішення від 17.08.2020 року по справі №640/10872/20, оскільки останнє є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення. Окрім зазначеного вказує, що відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови у роз`ясненні судового рішення. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. (Повний текст виготовлено - 03 червня 2021 року) Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»