Постанова 4856 № 806/1762/16

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 806/1762/16 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 21 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Ватаманюка Р.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання неправомірної дії, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року зазначену постанову Житомирського окружного адміністративного суду було залишено без змін. 28 листопада 2016 року представник позивача звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою у якій просив роз`яснити, що таке НМ в Київській області, чому замість відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області постановлено рішення відносно ГУ НМ в Київській області, якого не існує взагалі. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні заяви про роз"яснення судового рішення. Не погодившись із прийнятою ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про роз"яснення рішення суду. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу від 19 грудня 2016 року, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позвача про роз"яснення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить. Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19). Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі - таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, але процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст. 254 КАС України). Аналізуючи правові норми КАС України , апеляційний суд вважає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість та невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та/або під час його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Таким чином, механізм передбачений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України. Як вбачається з постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, вона є зрозумілою, а помилкове зазначення в скороченій назві відповідача з ГУ НМ в Київській області замість ГУ НП в Київській області не змінює її змісту та не впливає на прийняте судом рішення. Враховуючи викладене вище, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для роз`яснення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року. В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Сушко О.О.