Постанова 4855 № 320/5952/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5952/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В: Історія справи. 13.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, який відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 адміністративну справу №320/5952/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Києва, до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа -Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу № 346 від 01.06.2020, виданий начальником Головного управління Національної поліції в Київській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани до капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що службова перевірка проводилась без повідомлення його про її проведення, що є порушенням порядку проведення перевірки, а дисциплінарне стягнення застосоване до нього без врахування позитивних показників його роботи. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд першої інстанції, приймаючі рішення у справі, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і зазначив, що висновок службового розслідування не містить посилання на докази, які б вказували на протиправність дій позивача, не зазначено чи враховувалося та досліджувалося відповідачем попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень його кваліфікації. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що факт здійснення позивачем неналежного контролю за додержанням службової дисципліни підлеглим знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, проте суд вважає, що характер та тяжкість вчиненого проступку не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення. Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем вчинено неналежний контроль за додержанням службової дисципліни підлеглим, що підтверджено службовим розслідуванням, внаслідок чого, відповідачем було прийнято обґрунтоване рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Апелянт наголосив, що відповідач має дискреційні повноваження при обрані дисциплінарного стягнення, оскільки враховує всі обставин вчинення порушення і тяжкість дисциплінарного проступку. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Обставини справи. Судом встановлено, що позивач з 07.11.2015 проходить службу в органах Національної поліції України і 28.11.2019 на підставі наказу №643о/с ГУ Національної поліції в Київській області призначений на посаду начальника сектора превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області. Так, до ГУНП в Київській області надійшла для розгляду скарга ОСОБА_2 , яка була перенаправлена з Національної поліції України та Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, щодо необхідності проведення службової перевірки відносно працівників Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області з приводу невиконання ухвал Дніпровського районного суду м.Києва у справі № 755/15518/16-ц щодо приводу свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.33). На підставі вказаної скарги наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.04.2020 № 584 призначено службове розслідування (а.с.82). В ході проведення службового розслідування позивач надав особисті пояснення, в яких зазначив про своєчасність виконання його підлеглими ухвал Дніпровського районного суду м.Києва у справі № 755/15518/16-ц щодо приводу свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , (а.с.93). Проте, матеріалами службового розслідування було встановлено, що на виконання до Згурівського ВП Переслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області надходило дві ухвали Дніпровського районного суду м. Києва щодо приводу свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , по яких вживалися заходи щодо виконання, але відповіді суду були надані не вчасно, а саме 02.12.2019 надійшла ухвала суду від 12.11.2019 щодо приводу свідків у судове засідання на 12.12.2019 о 15.00, проте відповідь була надана 12.12.2019, і 20.01.2020 надійшла ухвала суду про привід свідка на 23.01.2020, проте відповідь надано 06.02.2020. Вказану обставину підтверджено довідкою діловода Згурівського ВП Переслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області, про що зазначено у висновках службового розслідування. Крім того, з висновку службового розслідування вбачається, що з приводу виконання вищевказаних ухвал надали пояснення підлеглі позивача - дільничний офіцер поліції ОСОБА_5 та дільничний офіцер поліції ОСОБА_6 , які безпосередньо виконували ухвали суду про привід скідків (а.с.94, 95). Згідно висновку службового розслідування позивачем вчинено дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні вимог ч. 6 ст. 147 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що полягало у нездійсненні контролю за інформуванням суду про неможливість виконання приводу свідків, тому до начальника сектора превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.101). Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.06.2020 № 346 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018р. № 2337-VIII (надалі - Закон № 2337-VIII), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений міністром МВС України від 07.11.2018 № 893 (надалі - Порядок № 893). Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Закон № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною 1 стаття 18 Закону № 580-VIII визначені основні обов`язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 19 Закону № 580-VIII передбачені види відповідальності поліцейських. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580-VIII). Закон № 2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог. Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону № 2337-VIII службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частинами 1-3 статті 11 Закон № 2337-VIII передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 статті 12 Закону № 2337-VIII). Статтею 13 Закону № 2337-VIII закріплено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина 1-3). Згідно частин 1-4 Закону № 2337-VIII службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною 10 Закону № 2337-VIII передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Порядок № 893 визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Згідно п.1 Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Пунктом 3 розділу І V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Згідно п.1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Пунктом 4 розділу У Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно п.17 цього ж розділу Порядку факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування. Висновки суду: Системний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок, що відповідач, отримавши інформацію про можливість скоєння позивачем адміністративного проступку, повинен був провести службове розслідування з дотриманням положень Порядку № 893, встановити обставини, перевірити інформацію, отримати необхідні докази, забезпечити право поліцейського на отримування інформації про підстави проведення такого розслідування, брати участь у службовому розслідуванні, давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, тощо, а в разі факту відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, від надання пояснень скласти акт про відмову надати пояснення, який зареєструвати в службі діловодства. Дослідивши матеріали службового розслідування, колегія суддів встановила, що позивач займає посаду в органах поліції - начальника сектора превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, до повноважень якого входить в тому числі контроль за підлеглими даного сектору. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання до Згурівського ВП Переслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області надійшло дві ухвали Дніпровського районного суду м. Києва щодо приводу свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання на 12.12.2019 на 15.00 і на 23.01.2020 на 16.00, що підтверджено довідкою діловода Згурівського ВП Переслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області (а.с.84), проте відповіді суду щодо виконання ухвали були надані із запізненням, що не спростовано позивачем. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що факт здійснення позивачем неналежного контролю за додержанням службової дисципліни підлеглим знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, проте суд вважає, що характер та тяжкість вчиненого проступку не відповідає тяжкості застосованого дисциплінарного стягнення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення позивачем неналежного контролю за додержанням службової дисципліни підлеглим підтверджено матеріалами справи і знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, проте суд апеляційної інстанції не погоджується з іншим висновком суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем балансу справедливої рівноваги при обранні виду дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки вважає, що обрання дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженнями відповідача, а обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення у вигляді догани прийнято відповідачем з урахуванням всіх обставин, а саме повторність невиконання ухвали суду щодо приводу свідків, перекручення позивачем у письмових поясненнях обставини щодо виконання ухвал суду, наслідки дисциплінарного проступку у вигляді несвоєчасного розгляду судом справи по суті, що є одним із порушень принципу «доступу до правосуддя». За таких обставин, доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог. Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про їх обґрунтованість і вважає їх помилковими. Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, висловлених у позові і відгуках, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 грудня 2020 р. задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, скасувати. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В.Епель