Постанова 4855 № 620/5375/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5375/20 Суддя першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., за участю: представника позивача: - Коляди І.В., представника відповідача: - Кіча В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2020 року позивач - Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якому просив: - стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 58 946,23 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 24 травня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 19765, від Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом, в той час як податкова заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 20.08.1993, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 4-5). Позивачем зазначено, що ОСОБА_1 має податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 58946,23 грн., що підтверджується копіями корінців: - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084499-5206-2525/1 на суму 2074,92 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084480-5206-2525/1 на суму 1998,38 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084488-5206-2525/1 на суму 5876,45 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084497-5206-2525/1 на суму 1556,45 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084494-5206-2525/1 на суму 257,05 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084485-5206-2525/1 на суму 97,09 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084495-5206-2525/1 на суму 2890,81 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084502-5206-2525/1 на суму 780,08 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084489-5206-2525/1 на суму 1211,6 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084492-5206-2525/1 на суму 2686,58 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084491-5206-2525/1 на суму 1395,37 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084490-5206-2525/1 на суму 684,11 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084501-5206-2525/1 на суму 315,08 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084503-5206-2525/1 на суму 1955,98 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084483-5206-2525/1 на суму 2282,59 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084482-5206-2525/1 на суму 2817,16 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084496-5206-2525/1 на суму 5826,26 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084481-5206-2525/1 на суму 4244,52 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084493-5206-2525/1 на суму 3217,8 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084487-5206-2525/1 на суму 6658,8 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084486-5206-2525/1 на суму 371,26 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р. № 0084504-5206-2525/1 на суму 2455,2 грн.; - податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 р.№ 0084484-5206-2525/1 на суму 7292,69 грн. (а.с. 10-15). Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було направлено відповідачу податкову вимогу № 12442-52 від 01.06.2020 року. Несплата боргу за вищевказаною вимогою й стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пунктів 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. За приписами статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України ОСОБА_1 є платником податку та згідно підпунктів 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. У відповідності до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. В силу вимог пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Так, як встановлено в рішенні суду першої інстанції та підтверджується, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019 року № 0084499-5206-2525/1, № 0084480-5206-2525/1, № 0084488-5206-2525/1, № 0084497-5206-2525/1, № 0084494-5206-2525/1, № 0084485-5206-2525/1, № 0084495-5206-2525/1, № 0084502-5206-2525/1, № 0084489-5206-2525/1, № 0084492-5206-2525/1, № 0084491-5206-2525/1, № 0084490-5206-2525/1, № 0084501-5206-2525/1, № 0084503-5206-2525/1, № 0084483-5206-2525/1, № 0084482-5206-2525/1, № 0084496-5206-2525/1, № 0084481-5206-2525/1, № 0084493-5206-2525/1, № 0084487-5206-2525/1, № 0084486-5206-2525/1, № 0084504-5206-2525/1, № 0084484-5206-2525/1 направлялися відповідачу та були ним отримані 23.02.2020 року (а.с. 10), отже вказаним спростовуються доводи апелянта щодо того даного факту не наведено в описовій частині позову, тобто є голослівним твердженням суду. Пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). На виконання вказаних норм позивачем надіслано відповідачу, за адресою реєстрації, податкову вимогу від 01.06.2020 року № 12442-52, яка не була отримана відповідачем та повернулася з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 16). Колегія суддів наголошує, що зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі № 802/1049/17-а. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Посилання апелянта на той факт, що з жовтня місяця 2019 року платником податку ОСОБА_1 здійснювалася процедура щодо узгодження (скасування) нарахованого податку, не спростовує правильності висновків рішення суду першої інстанції, адже податкова заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції останнім не надано, варто також наголосити, що з часу отримання вищевказаних податкових повідомлень рішень (23.02.2020 р.) минуло більше ніж 1,5 років, втім апелянтом не надано доказів оскарження останніх у судовому порядку (скасування відповідних рішень). Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 01 червня 2021 року.