Постанова 4856 № 120/7138/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7138/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 26 травня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Ременяк С.Я., представника відповідача: Козлачкової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : у листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» (ТОВ «Вінницька птахофабрика») звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2020 року №0001312200 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 547263,50 грн. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У судовому засіданні представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність. Позивач у судове засідання не з`явився, представником позивача подано клопотання в якому просив відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судді. Враховуючи думку представника відповідача, вимоги ст. 309 КАС України, а також те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання. Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Так, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу запропоновано до 15.03.2021 року надати заяву про поновлення строку звернення до суду. Вступна та резолютивна частина судового рішення, а також мотиви його прийнятя були оголошені в судовому засіданні, в якому був присутній представник позивача. Також, копія вказаної ухвали направлена представнику позивача на електронну адресу, яка зазначена ним у позові, що узгоджується з положеннями частини третьої статті 251 КАС України. Проте, станом на 15.03.2021 р. недоліки позовної заяви не усунуто та жодних заяв щодо необхідності продовження строків усунення недоліків до суду не надходило. За таких обставин, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року позовну заяву залишено без розгляду. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Тобто, КАС України передбачено можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України. Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України із змісту якої встановлено, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається. Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Згідно п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення. Тобто, норма ст. 56.19 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України та має перевагу у застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому прядку податкових повідомлень-рішень за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Дана норма визначає строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19. Із матеріалів справи встановлено, шо позивачем оскаржено спірне рішення в адміністративному порядку до ДПС України, за результатами розгляду прийнято рішення 18.03.2020 року про залишення скарги без розгляду, тоді як з позовом до суду ТОВ "Вінницька Птахофабрика" звернулось лише 24.11.2020 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строків. Відповідно до ч.ч. 13, 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом. Зважаючи на вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем не усунуті недоліки, викладені в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, а відтак, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущені порушення норм матеріального або процесуального права. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 122, 171, 240, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 28 травня 2021 року. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.