Постанова 4822 № 715/841/20

_____ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 1 червня 2021 року м. Чернівці Справа № 715/841/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Владичана А.І., Половінкіної Н.Ю. секретар Конецька Д.Г. позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Маковійчук Ю.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування клопотання зазначив, що 7 квітня 2020 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області частково задоволено заяву про забезпечення позову у даній справі позивача та винесено ухвалу, якою накладено арешт на належний відповідачу на праві власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 422,0 кв.м. який розташований по АДРЕСА_1 . Постановою Чернівецького апеляційного суду від 1 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 22 жовтня 2020 року скасовано. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та скасування записів про право власності відмовлено. Вважав, що вищевказані заходи забезпечення позову мають бути скасовані, оскільки відпали підстави, через які було вжито такі заходи та подальше накладення арешту на майно, яке належить відповідачу, порушує його право на володіння, користування та розпорядження таким нерухомим майном. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2020 року у вигляді накладення арешту на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 422,0 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки судом апеляційної інстанції було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та скасування записів про право власності, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду першої інстанції від 7 квітня 2020 року. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції розглянув клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності позивача, який не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду такого клопотання, що позбавило його права надати суду заперечення щодо заявлених відповідачем вимог та докази, якими він таке заперечення обґрунтовує. Заявником не надано доказів на підтвердження того, що відпала потреба в забезпеченні позову з тих чи інших підстав або змінились обставини, що зумовили його застосування. Окрім того, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду від 1 лютого 2021 року та клопотанням про зупинення її дії. Скасування заходів забезпечення позову у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку постанови апеляційного суду може призвести до відчуження відповідачем спірного майна іншій особі, що призведе до невідворотних негативних наслідків у вигляді неможливості виконання рішення суду. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші сторони відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Встановлено, що 7 квітня 2020 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення його позову до ОСОБА_2 про витребування майна та скасування записів про право власності, в якій позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом : - накладення арешту на належний відповідачу на праві власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ; - накладення заборони на вчинення правочинів щодо вищевказаного житлового будинку та заборони ОСОБА_2 або будь-яким третім особам, що діють від його імені та в його інтересах, проводити реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання будь-яких осіб у даному житловому будинку . Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2020 року було частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на належний відповідачу на праві власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 . В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с.4-5). Постановою Чернівецького апеляційного суду від 1 лютого 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та скасування записів про право власності відмовлено (а.с.6-11). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову в суді першої інстанції. Відповідно до частини 2 статті 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. Відповідно до частини четвертої статті 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України). Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин надсилання судом першої інстанції ОСОБА_1 поштою або вручення йому особисто судової повістки - повідомлення про дату, час і місце судового засідання, в якому розглядалось клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Як вбачається з довідки Глибоцького районного суду Чернівецької області, судом 15 лютого 2021 року позивачу на номер його мобільного телефону було направлено SMS-повідомлення про призначення на 17 лютого 2021 року о 10 годині 45 хвилин судового розгляду вищевказаного клопотання ОСОБА_2 (а. с. 20). Відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 подав заяву про направлення йому повісток SMS-повідомленням. За таких обставин позивач не був присутній в судовому засіданні під час розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції та не був належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлений про розгляд такого клопотання судом. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на зазначені вище вимоги законодавства уваги не звернув, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, причин неявки позивача в судове засідання не з`ясував. Згідно пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З огляду на вказане судове рішення підлягає скасуванню з підстав, які зазначені в пункті 3 частини 3 статті 376 ЦПК України. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц. Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими аргументи відповідача про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих Глибоцьким районним судом Чернівецької області згідно ухвали від 7 квітня 2020 року. Відповідно до частин 1, 4,7 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Суд може скасувати забезпечення позову у зв`язку зі зміною умов, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Відповідно до вимог процесуального закону клопотання про скасування заходів забезпечення позову має бути вмотивованим. Наявними в матеріалах доказами підтверджується те, що 1 лютого 2021 року постанова апеляційного суду ухвалена по суті позовних вимог ОСОБА_1 , у задоволенні яких позивачу відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили відповідно до вимог статті 384 ЦПК України. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, оскільки підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів на даний час відпали. Аргумент апеляційної скарги позивача про те, що ним подана касаційна скарга на постанову Чернівецького апеляційного суду від 1 лютого 2021 року, якою відмовлено йому у задоволенні позову, тому скасування заходів забезпечення позову призведе до порушення його майнових прав, суперечать вимогам закону, оскільки процесуальним законом не передбачено продовження дії заходів забезпечення позову у разі касаційного оскарження судового рішення. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Глибоцьким районним судом Чернівецької області згідно ухвали від 7 квітня 2020 року. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 лютого 2021 року скасувати. Клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна та скасування записів про право власності задовольнити. Скасувати захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 7 квітня 2020 року, у вигляді арешту накладеного на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 422,0 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повна постанова складена 1 червня 2021 року Головуючий О.О. Одинак Судді: А.І. Владичан Н.Ю. Половінкіна