Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/345/20

Справа № 308/345/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 24.05.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 адвокат Семенов Ю.О., в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 березня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Згідно постанови, 05 січня 2020 року о 04 годині 30 хвилин по вул. Швабській біля будинку № 42, у м. Ужгороді Рота ОСОБА_4 керував транспортним засобом марки «СУБАРУ», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги передбачені п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР). Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Семенов Ю. О. вказує на те, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою у зв`язку з неповнотою судового розгляду, а також грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу, незважаючи на наявність підстав для повернення складеного щодо ОСОБА_1 протоколу для належного оформлення. Стверджує, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи на наявному СD-диску з відеозаписом чітко спостерігається, що ОСОБА_1 у присутності 2-х свідків не відмовлявся від проходження медичного огляду в лікаря безпосередньо у медичному закладі. Апелянт вказує і на те, що причина зупинка була безпідставною, у зазначений час правопорушник ніяким чином не порушував вимог ПДР, окрім того в автомобілі перебував у якості пасажира. Разом із тим, посилається на те, що запис у протоколі про те, що правопорушник відмовился від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків не відповідає дійсності, оскільки такі були зупинені вже при складанні протоколу й не могли бути свідками такої відмови. Окрім того, стверджує, що поліцейський, який склав протокол, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не направив його на такий огляд відповідного закладу охорони здоров`я. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАПза відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 та адвоката Семенова Ю. О., неявка яких, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги те, що: ОСОБА_1 та адвокат Семенов Ю. О. були повідомлені про час та місце розгляду справи; розгляд справи декілька разів відкладався за клопотанням адвоката Семенова Ю. О., який подав апеляційну скаргу. При прийнятті рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_3 та адвоката Семенова Ю. О. апеляційний суд враховує і те, що за клопотанням адвоката Семенова Ю. О. розгляд справи неодноразово відкладався і Ужгородським міськрайонним судом 19.02.2020 (а. с. 14), 05.03.2020 (а. с. 19), 12.03.2020 (а. с. 24), 18.03.2020 (а. с. 27), 30.03.2020 (а. с. 34), та Закарпатським апеляційним судом 22.05.2020 (а. с. 114) та 06.08.2020 (а. с. 117). В обґрунтування доводів клопотання про відкладення розгляду справи від 22.05.2020 року адвокат посилався на неможливість ОСОБА_3 взяти участь у судовому засіданні у зв`язку з запровадженням карантинних заходів, пов`язаних з недопущенням поширення COVID-19, а саме: через відсутність міжрегіонального сполучення ОСОБА_1 позбавлений можливості повернутися зі Швейцарії до Ужгорода, тому не може бути присутнім у судовому засіданні. Обґрунтовуючи доводи клопотання про відкладення розгляду справи від 06.08.2020 адвокат Семенов Ю.О. зазначає, що його підзахисний не може взяти участь у судовому засіданні, оскільки перебуває поза межами країни, відтак просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Апеляційний суд враховує те, що на судовий розгляд справи, ОСОБА_3 жодного разу не з`явився, а адвокатом не надані докази того, його підзахисний ОСОБА_1 перебуває поза межами України. Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності апеляційний суд розцінює дії адвоката Семенова Ю. О. щодо неодноразового відкладення розгляду справи відносно ОСОБА_3 з тих чи інших підстав як зловживання процесуальними правами. Вирішуючи питання про розгляд справи без участі ОСОБА_3 та адвоката Семенова Ю. О. враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки. Окрім того, враховуються і вимоги чинного законодавства про те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, такі дії розцінюються як перешкоджання діяльності суду щодо правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, протокол за скоєння якого складено щодо ОСОБА_3 , з урахуванням розумних строків розгляду справи. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє з огляду на таке. Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_7 цього адміністративного правопорушення, перевірених апеляційним судом. Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №139544 підтверджено, що 05 січня 2020 року о 04 годині 30 хвилин у м. Ужгороді по вул. Швабській біля будинку № 42 Рота ОСОБА_4 керував транспортним засобом «СУБАРУ», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2.5 Правил дорожнього руху України ( далі ПДР ) та вчинив адміністративне правопорушення, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що такий складений у присутності двох свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , і що у даному протоколі ОСОБА_1 своїми підписами підтвердив, що: права та обов`язки йому роз`яснені; зі змістом протоколу ознайомлений; копію його отримав; до протоколу внесені правильні дані щодо його особи (а. с. 2). З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , убачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога (а. с. 3, 4). З розписки гр. ОСОБА_10 від 05.01.2020 убачається, що транспортний засіб марки Subaru Legacy д.н.з. НОМЕР_1 , залишається по вул. Богомольця, 22/1 кв. у м. Ужгород (а. с. 5). З письмових пояснень ОСОБА_3 , які містяться у протоколі про адміністративні правопорушення від 05.01.2020 убачається, що він не погоджується з протоколом, оскільки під час зупинки транспортного засобу не перебував за кермом, а був у якості пасажира, відтак дії поліцейських вважає безпідставними (а. с. 2). З копії постанови серії ДПО 18 № 599092 убачається, що 05.01.2020 ОСОБА_11 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема за те, що здійснюючи маневр повороту праворуч з пл. Петефі на вул. Швабську не увімкнув відповідний світловий покажчик повороту та не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги передбачені п. п. 9.2 «б», 2.4 ПДР України (а. с. 6). Викладені в протоколі обставини підтверджуються і відеозаписом, що міститься на наявному в матеріалах справи технічному носії інформації диску, з якого також убачається, що після зупинки транспортного засобу, у присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога. (а. с. 6, 7). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими та зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_12 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_13 був упереджений при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в нього були підстави для обмови ОСОБА_3 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що інспектор взводу 1 роти 4 батальйону УПП В Закарпатській області Кохан Ю.Ю. при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Крім того, під час апеляційного розгляду справи судом не встановлено й даних про те, що в громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були залучені в якості свідків відмови ОСОБА_3 від огляду на стан сп`яніння, були підстави для обмови останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких також не додано. Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_3 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання ним протоколу та інших документів, що містяться у справі, на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу, незважаючи на наявність підстав для повернення складеного щодо ОСОБА_3 протоколу для належного оформлення, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, оскільки фактів невідповідності протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та підстав для повернення протоколу для належного оформлення не встановлено й апеляційним судом. При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що зупинка поліцейським водія ОСОБА_3 була безпідставною, оскільки останній жодним чином не порушував вимоги ПДР спростовується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема копією постанови серії ДПО 18 № 599092, з якої убачається, що ОСОБА_1 , здійснюючи маневр повороту праворуч з пл. Петефі на вул. Швабську не увімкнув відповідний світловий покажчик повороту та не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги передбачені п. п. 9.2 «б», 2.4 ПДР України. Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи на наявному СD- диску з відеозаписом чітко простежується, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків не відмовлявся від проходження медичного огляду у лікаря-нарколога безпосередньо у медичному закладі - апеляційний суд визнає такими, що не свідчать про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, не спростовують факту порушення вимог п. 2.5 ПДР, а також не дають підстав для повернення протоколу для належного оформлення. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги і про те, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків не відмовлявся від проходження медичного огляду у лікаря безпосередньо у медичному закладі. З відеофайлу, який міститься у матеріалах справи, чітко видно, що поліцейський пропонує ОСОБА_14 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря - нарколога, але ОСОБА_1 категорично відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння у будь-який спосіб (а. с. 6, 7). Разом з тим, дослідивши відеозапис, який міститься у матеріалах справи, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що під час зупинки автомобіля, ОСОБА_1 за кермом не перебував, а сидів на місці пасажира. Отже, дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ№139544 відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги про те, що запис у протоколі щодо відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп`яніння в присутності двох свідків не відповідає дійсності, оскільки громадяни, яких запросили у якості свідків, були зупинені поліцейськими безпосередньо під час складання протоколу і не могли бути свідками такої відмови -апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, у тому числі й відеозаписом із місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я у присутності двох свідків. З цих підстав, як такі, що не знайшли свого підтвердження і не спростовують факту відмови ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у тому числі й у закладі охорони здоров`я, відхиляються і доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський, який склав протокол, після відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не направив водія ОСОБА_11 на такий огляд до відповідного закладу охорони здоров`я. З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови у зв`язку з неповнотою судового розгляду, а також грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і під час розгляду справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а подана адвокатом Семеновим Ю. О. в інтересах ОСОБА_3 апеляційна скарга без задоволення. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанцій, і, не з`явившись на розгляд справи без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про час та місце її розгляду, ОСОБА_1 позбавив себе можливості заявити в ході апеляційного розгляду обґрунтовані клопотання, у тому числі й про виклик свідків, та надати які-небудь докази у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги та на спростування висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 адвокат Семенов Ю.О., залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_15 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан