Ухвала КАС ВС № 200/3958/19-а

УХВАЛА 31 травня 2021 року Київ справа №200/3958/19-а адміністративне провадження №К/9901/23051/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості У С Т А Н О В И В: У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі також - відповідач), в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації; України в Донецькій області від 11 грудня 2018 року №04-1120 та за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10 січня 2019 року №04-116; - зобов`язати відповідача здійснити за зазначені періоди нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу працюючого судді, згідно з довідками територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11 грудня 2018 року №04-1120 та від 10 січня 2019 року №04-116; - стягнути з відповідача та виплатити позивачу заборгованість у зв`язку з недоплатою щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що виникла у період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року; - звернути рішення до негайного виконання; - зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, позов задоволено частково: стягнуто з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача заборгованість з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 14272,20 грн; рішення в частині присудження щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в сумі 1921,00 грн на користь державного бюджету; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №200/3958/19-а скасовано в частині відмови у задоволенні позову та прийнято у цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11 грудня 2018 року №04-1120 та за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10 січня 2019 року №04-116; зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням раніше виплачених сум: за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11 грудня 2018 року №04-1120; за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10 січня 2019 року №04-116. У задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 грудня 2018 року по 04 грудня 2018 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та зобов`язання відповідача здійснити за вказаний період нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу працюючого судді, згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11 грудня 2018 року №04-1120 відмовлено. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №200/3958/19-а залишено без змін. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3457,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. У березні 2021 року до Верховного Суду від позивача надійшла заява, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а та зобов`язати відповідача подати до Верховного Суду у місячний строк звіт про її виконання. В обгрунтування заяви вказує, що звернулась до відповідача з приводу погашення боргу за період з 04 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року та отримала відповідь, що заборгованість за рішенням суду буде здійсненна в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Постанова Верховного Суду від 11 лютого 2020 року опрацьована, борг обліковано та внесено в реєстр судових рішень від 19 лютого 2020 року та буде розглянуто в порядку черговості. Дослідивши подану заяву та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Згідно ч. ч. 4, 7 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Правові норми, закріплені у ч. 1 ст. 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пп. "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови зазначається про встановлення судом касаційної інстанції строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а. З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19. Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Так, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 березня 2020 року вбачається, що відповідачем на виконання постанови Верховного Суду 11 лютого 2020 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року на підставі довідки про розмір окладу судді від 11 грудня 2018 року № 04-1120 та за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року на підставі довідки про розмір окладу судді від 10 січня 2019 року № 04-116. Крім того, відповідач повідомив позивача, що доплата по перерахунку пенсії за період з 01 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум в розмірі 16 754,72 грн буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», а саме у порядку черговості такої виплати. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17 березня 2021 року позивача також повідомлено, що погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень та у порядку черговості такої виплати. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, оскільки останнім вчинялися дії, спрямовані на його виконання, в повному обсязі. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 16 червня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням раніше виплачених сум: за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 11 грудня 2018 року №04-1120; за період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 10 січня 2019 року №04-116. Вказаний виконавчий лист позивач звернув до примусового виконання у порядку, визначеному законодавством. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність передбачених КАС України підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Верховного Суду, оскільки відсутні докази, які б підтверджували його намір ухилення від виконання або неможливість належного виконання судового рішення, а тому у задоволені заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити. Крім того, позивач не позбавлена можливості звернутися з відповідною заявою повторно за наявності відповідних підстав. Керуючись ст. 382 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №200/3958/19-а - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий І. В. Желєзний Судді: Я. О. Берназюк Н. В. Коваленко