Постанова 4874 № 918/1023/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 року Справа №918/1023/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю. при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І. за участю представників сторін: апелянта - Вітошко Ю.Г., ордер серія ВК №1021849 від 24.05.2021 р. боржника - Мушкеєв В.В., ордер серія ВК №1013099 від 24.05.2021 р. керуючий реструктуризацією боржника - арбітражний керуючий Герман О.С., посвідчення №1933 від 08.01.2019 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. (суддя Романюк Р.В.) за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 71 455,56 грн, з яких: 35 183,45 грн (черговість задоволення вимог - друга); 36 272,11 грн (черговість задоволення вимог - третя), визнано вимоги кредитора Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 2 550,88 грн, з яких: 2 510,73 грн (черговість задоволення вимог - друга); 40,15 грн (черговість задоволення вимог - третя). Відмовлено у визнанні вимог кредиторів на загальну суму 3 906 073,28 грн, які складаються з вимог: - Акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн та у розмірі 18 089,2 дол. США (неустойки (штрафу, комісії)), що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у розмірі 845 746,28 грн; Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4 540,00 грн; Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 4 540,00 грн. Зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 24.03.2021 року. Зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду до 07.04.2021 р.: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів. Не погодившись з вказаною ухвалою Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. в частині відмови у визнанні вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн та у розмірі 18 089,2 дол. США (неустойки (штрафу, комісії)), що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн;, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким включити вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до списку кредиторів у справі №918/1023/20. Апелянт вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. була прийнята судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, Апелянт зазначає, що станом на дату подачі заяви з грошовими вимогами існує заборгованість за кредитами ОСОБА_1 , яка не погашена. Таким чином, у зв`язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, Банк вимушений був подати заяву з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 на суму 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн. та суму неустойки (штрафу, комісії) в розмірі 18 089,2 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн. Вирішуючи питання про визнання кредиторських вимог, суд має брати до уваги всі обставини які стосуються процесу банкрутства фізичної особи, а саме обставини надання їй позики кредиторами. Апелянт зазначає, що представник боржника підтвердив наявність боргу перед Банком та факт реалізації майна в 2015 році в рамках виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Станом на дату подання апеляції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання рішення, в системі АСВП за №523703310 (копія витягу з АСВП додається). Також, обов`язком арбітражного керуючого є перевірка боргових зобов`язань, чого зроблено не було. З вказаного вбачається можлива домовленість між арбітражним керуючим та боржником ОСОБА_1 . Та в цілому, жодних пояснень обставин отримання кредиту ОСОБА_1 від АТ "Альфа-банк" суд першої інстанції не вислухав та не надав можливості надати відповідні докази. Таким чином суд в подальшому не зможе прийняти об`єктивне рішення у справі та незаконно спише борг боржнику. Таким чином суд першої інстанції однобічно прийняв сторону боржника посилаючись на його заперечення щодо кредиторських вимог банку та на відзив арбітражного керуючого, яка безпідставно повністю відмовила у задоволенні грошових вимог АТ "Альфа-банк". Одночасно скаржник просив поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме подати докази сплати судового збору в розмірі 4 540 грн. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 р. поновлено Акціонерному товариству "Альфа-Банк" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. розгляд апеляційної скарги призначено на 24.05.2021 р. об 11:00 год. 18.05.2021 від керуючого реструктуризацією боржника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р., в оскаржуваній частині залишити без змін. 19.05.2021 р. на електронну адресу суду від керуючого реструктуризацією боржника Герман Оксани Степанівни надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 р. клопотання керуючого реструктуризацією боржника Герман Оксани Степанівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №918/1023/20 - задоволено, попереджено заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. В судове засідання 24.05.2021 з`явилися представники Акціонерного товариства "Альфа-Банк", боржника, керуючий реструктуризацією боржника Герман О.С. Представник Акціонерного товариства "Альфа-Банк" в судовому засіданні 24.05.2021 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі. Представник боржника та керуючий реструктуризацією боржника в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили. Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників Акціонерного товариства "Альфа-Банк", ОСОБА_1 та арбітражного керуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.10.2020 фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно, оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Герман Оксану Степанівну, встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.01.2021 р. для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 07.01.2021 р. провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.03.2021 р. для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника, визначено дату проведення попереднього судового засідання "20" січня 2021 р. об 13:00 год, зобов`язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією - Герман О.С. та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону, зобов`язано орган державної прикордонної служби надати керуючому реструктуризацією - Герман О.С. та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки та зобов`язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією - Герман О.С. та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.01.2021 року оголошено перерву у попередньому засіданні до "24" лютого 2021 об 14:00 год., встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 19.02.2021 р. для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, зобов`язано керуючого реструктуризацією у строк до 19.02.2021 р. провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 19.04.2021 р. для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника, зобов`язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією - Герман О.С. та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім`ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону та зобов`язано банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією - Герман О.С. та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника. 19.01.2021 до Господарського суду Рівненської області від Акціонерного товариства "Альфа Банк" надійшла заява кредитора з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якої просить суд прийняти заяву кредитора АТ "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 на суму 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн та суму неустойки (штрафу, комісії) в розмірі 18 089,2 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн. Вищезазначена заява надійшла до Господарського суду Рівненської області в межах строку, встановленого п. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. В заяві АТ "Альфа-Банк" посилався на те, що грошові вимоги банку до фізичної особи ОСОБА_1 виникли у зв`язку з невиконанням останнім: - кредитного договору № 738/51КЗ від 13.07.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") в частині вчасного та повного повернення отриманих кредитних коштів у розмірі 87 018,75 дол. США , що згідно офіційного курсу НБУ становить 1 697 498,02 грн з яких: 28 270,45 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 571 170,52 грн - по тілу кредиту, 45 222,42 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 913 664,73 грн - по відсотках за користування кредиту, 3 374,27 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 68 173,08 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 7 151,61 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 144 489,70 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; - кредитного договору № 738/39-Д від 22.04.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк") в частині вчасного та повного повернення отриманих кредитних коштів у розмірі 67 454,13 дол. США , що згідно офіційного курсу НБУ становить 1 362 829,75 грн з яких: 26 667,31 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 538 781,00 грн - по тілу кредиту, 33 223,50 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 671 240,95 грн - по відсотках за користування кредиту, 2 770,32 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 55 970,99 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 4 793,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 96 836,811 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків. Як доказ наявності заборгованості за кредитними договорами заявником подано суду розрахунки з урахуванням здійснених погашень боржником. Ухвалою господарського суду від 20.01.2021 року прийнято заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" кредитора з грошовими вимогами до боржника до розгляду та призначено розгляд заяви у попередньому засіданні на "24" лютого 2021 р. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.02.2021 року клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи - задоволено, відкладено попереднє судове засідання на "10" березня 2021 р., відкладено розгляд заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника - Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на "10" березня 2021 року. Розглянувши, зокрема, заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання кредиторських вимог до боржника Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про відмову у визнанні вимог Акціонерного товариства "Альфа-Банк" у розмірі 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн та у розмірі 18 089,2 дол. США (неустойки (штрафу, комісії)), що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що станом на день розгляду справи заявником АТ "Альфа-Банк" не надано жодних належних доказів (кредитних договорів, первісних документів, тощо) які б підтверджували укладення кредитних договорів, надання кредиту його розміру та розміру заборгованості боржника - ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк", відтак вимоги про визнання грошових вимог АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн та у розмірі 18 089,2 дол. США (неустойки (штрафу, комісії), що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн, є необгрунтованими, у зв`язку з чим заява АТ "Альфа-Банк" про визнання кредиторських вимог не підлягає задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18. Враховуючи вищезазначене, саме на кредитора покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 77-79 ГПК України). Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена п. 4 ст. 133 даного Кодексу. Матеріали справи свідчать, що АТ "Альфа-Банк" до заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника долучено лише розрахунок заборгованості за кредитними договорами №738/51КЗ від 13.07.2007, №738/39-Д від 22.04.2008. Однак, до вище зазначеної заяви АТ "Альфа-Банк" не надано кредитних договорів, інших документів, які б підтверджували укладення кредитних договорів, надання кредиту його розміру та розміру заборгованості боржника - ОСОБА_1 перед АТ "Альфа-Банк". Також з матеріалів справи вбачається, що у звіті (вих. №02-01/189 від 03.02.2021 р.) керуючий реструктуризацією відхилив заявлені вимоги банку та вказав про відсутність підстав для затвердження кредиторських вимог (т. 3 а.с. 66 - 67). Також про відхилення грошових вимог АТ "Альфа-Банк" керуючим реструктуризацією повідомлено у відзиві на заяву про визнання кредиторських вимог вих. №02-01/187 від 01.02.2021 р., посилаючись при цьому на те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження грошових вимог до боржника (т. 3 а.с.68). Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про визнання грошових вимог АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 у розмірі 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн та у розмірі 18 089,2 дол. США (неустойки (штрафу, комісії), що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн, є необґрунтованими, у зв`язку з чим заява АТ "Альфа-Банк" про визнання кредиторських вимог не підлягає задоволенню. Посилання апелянта на те, що керуючим реструктуризацією боржника не було зроблено перевірки боргових зобов`язань, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством. Матеріали справи свідчать, що керуючим реструктуризацією боржника 25.01.2021 було здійснено пошук в Єдиному реєстрі боржників, щодо виконавчих проваджень відкритих відносно боржника ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 138). А тому, посилання апелянта на те, що керуючим реструктуризацією не було зроблено перевірки боргових зобов`язань боржника, колегія суддів вважає безпідставними. Щодо посилань апелянта на те, що суд першої інстанції не вислухав жодних пояснень обставин отримання кредиту ОСОБА_1 , а також, що суд першої інстанції не надав можливості АТ "Альфа-Банк" надати відповідні докази, колегія суддів зазначає наступне. Як свідчать матеріали справи АТ "Альфа-Банк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою з грошовими вимогами до боржника 19.01.2021. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20.01.2021 року прийнято заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" кредитора з грошовими вимогами до боржника до розгляду та призначено розгляд заяви у попередньому засіданні на "24" лютого 2021 р. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.02.2021 року клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи - задоволено, відкладено попереднє судове засідання на "10" березня 2021 р., відкладено розгляд заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника - АТ "Альфа-Банк" на "10" березня 2021 року. В судові засідання 24.02.2021 та 10.03.2021 уповноважений представник АТ "Альфа-Банк" не з`явився. Із списку розсилки поштової кореспонденції вбачається, що Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.02.2021 року було відправлено на юридичну адресу АТ "Альфа-Банк" (т. 3 а.с. 126) та отримано уповноваженою особою АТ "Альфа-Банк" 01.03.2021. З вище викладеного вбачається, що Господарським судом Рівненської області було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників провадження у справі №918/1023/20, зокрема, АТ "Альфа-Банк". АТ "Альфа-Банк" в свою чергу не був позбавлений можливості направити до 10.03.2021 на адресу Господарського суду Рівненської області необхідні документи докази, які підтверджують його кредиторські вимоги, надати письмові пояснення, звернутися до суду з обґрунтованим клопотанням про відкладення розгляду заяви АТ "Альфа-Банк" про грошові вимоги до боржника на іншу дату, тощо. Однак, жодних із вище зазначених дій АТ "Альфа-Банк" вчинено не було. А тому, посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не вислухав жодних пояснень обставин отримання кредиту ОСОБА_1 , а також, що суд першої інстанції не надав можливості АТ "Альфа-Банк" надати відповідні докази, колегія суддів вважає безпідставними. Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з долученого до апеляційної скарги передавального акту від 11.10.2019 вбачається, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ "Укрсоцбанк" правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ "Альфа-Банк". Із витягу виконавчих проваджень від 26.03.2021 вбачається, що стягувачем з фізичної особи ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №52370310 є АТ "Укрсоцбанк" (т. 3 а.с.83). Однак, апелянтом не надано доказів, що АТ "Альфа-Банк" є правонаступником АТ "Укрсоцбанк" у виконавчому провадженні №52370310. Інші доводи апелянта викладені ним в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вони спростовуються вище встановленими обставинами справи та долученими до матеріалів справи доказами. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. в частині відмови Акціонерному товариству "Альфа-Банк" у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн. та суму неустойки (штрафу, комісії) в розмірі 18 089,2 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн., прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. залишити без задоволення.

2. Пункт 3 ухвали Господарського суду Рівненської області у справі №918/1023/20 від 10.03.2021р. в частині відмови Акціонерному товариству "Альфа-Банк" у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 133 383,68 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 2 694 857,00 грн. та суму неустойки (штрафу, комісії) в розмірі 18 089,2 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ становить 365 470,00 грн. залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Справу №918/1023/20 повернути до господарського суду Рівненської області. Повний текст постанови складений "27" травня 2021 р. Головуючий суддя Демидюк О.О. Суддя Савченко Г.І. Суддя Павлюк І.Ю.