Постанова 4874 № 918/1122/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2024 року Справа № 918/1122/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А. секретар судового засідання Романець Х.В. за участю представників сторін: скаржника - Кравчук О.О., адвокат; керуюча реструктуризацією - Драгун І.І.; боржника - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року у справі №918/1122/23 (суддя Бережнюк В.В.) за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року у справі №918/1122/23, серед іншого, заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано частково вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до боржника ОСОБА_1 в розмірі 5 995 065,30 грн (що включають: строкову заборгованість боржника за договором кредиту 4 280 890,00 грн (118 750 доларів США), прострочену заборгованість боржника за договором кредиту 270 372,00 грн (7 500 доларів США), заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн (16 580,19 доларів США), витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн 00 коп (стягнуті за рішенням суду); 3% річних 752 837,50 грн; пеню 35 717 грн 58 коп; штраф 54 320 грн 00 коп) - забезпечені заставою майна боржника. (п.2) У визнанні решти грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 14 261 400,07 грн відмовлено. (п.3) Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору ОСОБА_2 у розмірі 5 368,00 грн, витрати на оплату судового збору Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у розмірі 5 368,00 грн. (п.4) Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду в частині визначення забезпечених та конкурсних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника ОСОБА_1 в розмірі 2 506 000,00 грн - забезпечені, 3 489 065, 30 грн - конкурсні. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року у справі №918/1122/23. Призначено справу №918/1122/23 до розгляду на 14 березня 2024 року об 12:00 год. Керуюча реструктуризацією та кредитор - ОСОБА_2 у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В судове засідання представник боржника не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні. Безпосередньо в судовому засіданні представник скаржника та керуюча реструктуризацією повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки ухвала Господарського суду Рівненської області від 29.01.2024 у справі №918/1122/23 оскаржується лише в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до боржника, що підлягають внесенню керуючою реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника (щодо визначення забезпечених та конкурсних вимог), суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст.269 ГПК України, переглядає справу лише в цій частині. Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника та керуючої реструктуризацією, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.11.2023, серед іншого, відкрито провадження у справі №918/122/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Драгун Ірину Іванівну. Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. 21 грудня 2023 року до Господарського суду Рівненської області від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 20 256 465,37 грн. Вказана заява обгрунтована тим, що банківською установою на підставі укладених договорів було надано ОСОБА_1 в позику грошові кошти, які остання зобов`язувалася повернути у визначені в договорах строки, у зв`язку з чим кредитор просить визнати його вимоги в сумі 20 256 465,37 грн, в т.ч. 2 506 000,00 грн як такі, що забезпечені заставою, та решту вимог - як конкурсні. На підтвердження грошових вимог, викладених у заяві, заявником надано: копію кредитного договору №56/08/К-Ф від 10.04.2008, копію договору іпотеки №56/08/І-Ф від 10.04.2008, копію рішення Рівненського міського суду по справі №1715/22370/12 від 18.01.2013, копії виконавчих листів Рівненського міського суду №1715/22370/12 від 23.05.2013, інформацію з АСВП, розрахунки заборгованості, висновок про вартість майна та інші документи. Так, 10 квітня 2008 року між АБ "Укргазбанк" (банк/кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник/боржник) був укладений кредитний договір №56/08/К-Ф (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000,00 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США на строк з 10 квітня 2008 року по 07 квітня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних. Відповідно до п.3.3.3. кредитного договору, позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми окремих траншів здійснювати на рахунок № НОМЕР_2 у доларах США, відкритий у Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 333692, щомісячно з 1-ого по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання траншу, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 625,00 (Шістсот двадцять п`ять доларів США 00 центів) доларів США 00 центів відповідно до Графіку повернення заборгованості (додаток №1 до цього договору)." Відповідно до п.3.3.4. кредитного договору, позичальник зобов`язаний щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1. цього договору, а також в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, з врахуванням п.4.1. цього договору, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.1. цього договору, на рахунок № НОМЕР_3 у доларах США відкритий в Рівненській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 333692. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.11 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом. Відповідно до п.3.1.11. кредитного договору, на залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом проценти нараховуються банком виходячи із 14,3% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності (п.5.3. кредитного договору). В забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором було укладено договір іпотеки №56/08/І-Ф від 10.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О.А. за реєстровим №1670 (надалі - договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно: 1) житловий будинок, загальною площею 90,8 м.кв., що знаходиться: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 10724258) та належить іпотекодавцю на підставі договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями (бланк АЕР №175705) посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарською Н.О. 08.02.2002р. за р.№ 173 та зареєстрованого КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 10724258 та записано в реєстровій книзі 213 за №47-62057 від 11 травня 2005 року. 2) земельна ділянка площею 0,0501 га, що знаходиться: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 059208, виданого Рівненською міською Радою 20 січня 2005 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земгіщ та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010558300050. кадастровий номер земельної ділянки 56 101 000 00 01 029 0024. Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Факт отримання боржником кредитних коштів у сумі 150 000,00 доларів США підтверджується випискою/особовим рахунком з 03.10.2008 по 21.06.2012. Оскільки позичальником були порушені взяті на себе договірні зобов`язання, в результаті чого в останнього перед Банком виникла заборгованість за кредитним договором від 10.04.2008 року №56/08/К-Ф, ВАТ АБ "Укргазбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк") звернувся із відповідним позовом до Рівненського міського суду. Рішенням Рівненського міського суду від 18.01.2013 у справі №1715/22370/12 позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 142 830,19 доларів США та 35 717 грн 58 коп. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" штраф за невиконання умов договору іпотеки в сумі 54 320,00 грн. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 грн. На виконання вказаного рішення, судом видані виконавчі листи, які перебувають на виконанні в органах, що здійснюють примусове виконання рішень. Таким чином, станом на дату подання заяви про визнання грошових вимог заборгованість боржника перед кредитором становить: 1) заборгованість за основним боргом станом на 21.11.2023 (включно) 333 346,15 дол.США, з них: заборгованість по кредиту строкова 35 000,00 дол.США, заборгованість по кредиту прострочена 90 488,39 дол.США, заборгованість по процентах поточна 960,32 дол.США, заборгованість по процентах прострочена 206 897,44 дол.США; 2) заборгованість по пені за період з 03.04.2017 та станом на 29.02.2020 (включно) 187 902,97 дол.США, заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту 57587,55 дол.США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів 130 315,42 дол.США; 3) всього заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) за період з 03.04.2017 по 23.02.2022 (включно) 20 883,38 дол.США; 4) заборгованість згідно рішення Рівненського міського суду по справі №1715/22370/12 від 18.01.2013: пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 405,80 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 24 311,78 грн, штраф за невиконання умов договору іпотеки в розмірі 5% від заставної вартості предмету іпотеки - 54 320,00 грн, судовий збір 3 219,00 грн. Зобов`язання боржника за основним боргом 333 346,15 дол.США, заборгованість по пені 187 902,97 дол.США та суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) 20 883,38 дол.США визначено в іноземній валюті, тому розмір грошових вимог у цій частині становить: - зобов`язання боржника за основним боргом - 12 397 943,35 грн; - заборгованість по пені - 6 988 562,42 грн; - суми заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту та процентів (3% річних) - 776 703,02 грн (згідно курсу, встановленого НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, на 19.12.2023: 100 USD = 37,1924 UAH). Враховуючи викладене, банк просить визнати грошові вимоги до ОСОБА_1 на суму 20 256 465,37 грн, з яких: - 12 397 943,35 грн - основний борг; - 6 988 562,42 грн - пеня; - 776 703,02 грн - 3% річних згідно рішення Рівненського міського суду; - 11 405,80 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; - 24 311,78 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів; - 54 320,00 грн - штраф за невиконання умов договору іпотеки в розмірі 5% від заставної вартості предмету іпотеки; - 3 219,00 грн. - судовий збір, а також 5 368,00 грн сплаченого судового збору за подання цієї заяви. При цьому, вказує, що згідно Висновку про вартість майна ПП "Оціночна компанія "Лемберг" вартість предмета іпотеки станом на 13 грудня 2023 року становить 2 506 000,00 грн, з яких земельна ділянка - 521 000,00 грн, житловий будинок - 1 985 000,00 грн. Відтак, банк вважає, що вимоги до боржника на суму 2 506 000,00 грн - є забезпеченими, решта вимог є конкурсними. Місцевий господарський суд, розглянувши заяву ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" з грошовими вимогами до боржника, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу. Отже, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як вже зазначалося вище, рішенням позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість по кредитному договору в сумі 142 830,19 доларів США та 35 717,58 грн. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" штраф за невиконання умов договору іпотеки в сумі 54 320,00 грн. Згідно з ч.1 ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 ГПК України). Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що звернувшись з позовом до Рівненського міського суду, банком було вчинено дії щодо дострокового погашення боргу за кредитним договором №56/08/К-Ф від 10.04.2008. Відтак, банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України та положень кредитного договору, змінивши на власний розсуд умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та періодичності платежів, а відтак строк виконання зобов`язань - як основного, так і акцесорних - є таким, що настав. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось у зв`язку з пред`явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, а відтак проведення нарахування відсотків після прийняття Рівненським міським судом рішення від 18.01.2013 у справі №1715/22370/12 є неправомірним. З огляду на викладене, до визнання підлягають вимоги банку за кредитом та відсотками, що підтверджені судовим рішенням, а саме: 118 750 дол. США строкова заборгованість за кредитом (сума кредиту що стягувалася достроково), 7 500 дол. США прострочена заборгованість за кредитом, 16 580,19 дол. США прострочена заборгованість за відсотками, 35 717,58 грн пені та 54 320,00 грн штрафу за невиконання умов договору іпотеки. Разом з тим, згідно із абзацом 4 статті 45 КУзПБ склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Водночас положеннями абзацу 6 пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ встановлено, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Провадження у даній справі відкрито 21 листопада 2023 року. Станом на 21 листопада 2023 року офіційний курс національної валюти України до долару США складав 36,0496. Отже, загальна сума вимог за строковою, простроченою заборгованістю та відсотками за кредитом становить 5 148 971,22 грн (4280890,00 + 270372,00 + 597709,22), які підлягають визнанню. При цьому, у визнанні грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника в розмірі 7 248 972,13 грн, суд першої інстанції відмовивив правомірно, оскільки їх заявлено безпідставно. Крім того, враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, правовідносини між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявним судовим рішенням. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Як вбачається, кредитором пред`явлено вимоги до боржника щодо 3% річних за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту за період з 03 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 20 883,38 дол. США. Колегія суддів, здійснивши перерахунок пред`явлених заявником 3% річних, погоджується з місцевим господарським судом, що визнанню підлягають вимоги в розмірі 752 837,50 грн (20 883,38 дол. США * 36,0496 курс долара станом на дату відкриття провадження у справі = 752 837,50 грн). При цьому, у визнанні грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до боржника в розмірі 23 865,52 грн (3% річних), суд першої інстанції відмовивив правомірно, оскільки їх заявлено безпідставно. Щодо заявленої вимоги про визнання грошових вимог в розмірі 6 988 562,42 грн пені, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (з дати винесення судового рішення), а відтак нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним. Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктом 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Отже, положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ установлено особливий порядок реструктуризації заборгованості фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. А тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ. Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначивши двох кредиторів, серед яких заборгованість перед кредитором ПАТ АБ "Укргазбанк" обґрунтована наявністю судового рішення від 18.01.2013 про стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою житлового будинку та земельної ділянки, на якій він знаходиться. Як слідує з наданих суду документів, боржник зареєстрований за адресою житлового будинку, який перебуває в іпотеці, а як місце проживання боржником вказано адресу, що відповідає місцю його реєстрації. Разом з тим, згідно абзацу 6 пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Тобто, законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Таким чином, вимоги банку як кредитора, виникли на підставі кредитного договору, є забезпеченими майном боржника, та відповідно підлягають погашенню за рахунок такого майна позачергово та визначаються з урахуванням положень пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. При цьому, до розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 35 717,58 грн пені та 54 320,00 грн штрафу, як присуджені судовим рішенням, яке набрало законної сили. Решта вимог в розмірі 6 988 562,42 грн пені відхиляються. Отже, розмір кредиторських вимог Банку, який підлягає визнанню, становить у загальній сумі 5 995 065,30 грн, з яких: - строкова заборгованість боржника за договором кредиту 4 280 890,00 грн (118 750 доларів США); - прострочена заборгованість боржника за договором кредиту 270 372,00 грн (7 500 дол. США); - заборгованість за простроченими відсотками 597 709,22 грн. (16 580,19 дол. США); - витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219,00 грн (стягнуті за рішенням суду); - 3% річних 752 837,50 грн; - пеня 35 717,58 грн; - штраф 54 320,00 грн. В решті заявлених банком до визнання грошових вимог в сумі 14 261 400,07 грн, з яких 7 248 972,13 грн основної заборгованості, 23 865,52 грн 3% річних, 6 988 562,42 грн пені, суд першої інстанції відмовив правомірно з огляду на їх необґрунтованість. При цьому, колегією суддів враховується те, що скаржником розмір визнаних судом першої інстанції грошових вимог не оскаржується, тоді як, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру забезпечених та конкурсних вимог. Так, в силу ст.45 КУзПБ забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Відповідно до ч.6 ст.64 КУзПБ, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово. З набранням Кодексом України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, виходячи з обсягу забезпечення таких вимог, що визначається виходячи з тих доказів, які досліджуються у справі та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору застави, оскільки своїм волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо). Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, виходячи з розміру його зобов`язань за укладеним договором застави та розміру заборгованості за кредитним договором, однак надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових, виходячи з наданих ним доказів на момент формування реєстру вимог кредиторів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення. (Правова позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №905/2852/16). Як вбачається з матеріалів справи, заставний кредитор самостійно визначив розмір забезпечення. Так, відповідно до Висновку про вартість майна ПП "Оціночна компанія "Лемберг" вартість предмета іпотеки становить 2 506 000,00 грн, з яких земельна ділянка - 521 000,00 грн, житловий будинок - 1 985 000,00 грн (дата оцінки 13 грудня 2023 року, дата завершення складання звіту 15 грудня 2023 року). Зважаючи на те, що боржник не надав інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора мають бути включені до реєстру, як забезпечені, виходячи з вартості майна при укладенні договору іпотеки. Як вже зазначалося вище, 10 квітня 2008 року між АБ "Укргазбанк" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №56/08/К-Ф, згідно умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 150 000,00 доларів США на строк з 10 квітня 2008 року по 07 квітня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,3% річних. В забезпечення зобов`язань за цим кредитним договором було укладено договір іпотеки №56/08/І-Ф від 10.02.2008, предметом якого є нерухоме майно: житловий будинок та земельна ділянка, на якій знаходиться дане майно. Згідно п. 1.1 іпотечного договору, останній забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №56/08/І-Ф від 10.02.2008, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем. За умовами кредитного договору іпотекодавець зобов`язаний іпотекодержателю не пізніше 07.04.2028 повернути кредит в розмірі 150 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,3% та штрафні санкції у розмірірі випадках, передбачених кредитним та цим договором. Згідно з п. 6.5 іпотечного договору, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках передбачених законом, кредитним чи цим договором, - пеню, штраф), витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за кредитним договором і звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору. Відповідно до п.2.3 договору іпотеки, предмет іпотеки було оцінено сторонами в 1086400,00 грн (заставна вартість). Таким чином, сторони погодили, що заставна вартість предмета іпотеки на дату укладення договору визначена в розмірі 1 086 400,00 грн, якої в контексті як п.1.1, так і п.6.5 іпотечного договору достатньо для забезпечення всіх зобов`язань за кредитним договором. Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при аналізі умов договору іпотеки в частині узгодженої сторонами договірної вартості предмета застави за основу необхідно брати не фактично вказану його вартість, яка визначена в національній валюті у відповідному пункті договору, а його вартість, яка буде еквівалентною валюті зобов`язання (кредиту, позики), яке забезпечується. Згідно зі ст. 99 Конституції, грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. ч.1, 2 ст.192 ЦК України). Згідно зі ст.524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Згідно ч.1 ст.533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України. Водночас, ч.2 ст.533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Відповідно до ч.3 ст.133 КУзПБ, вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Відповідно до абз.6 п.5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ, склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Як зазначалось вище, станом на 21.11.2023 (дату відкриття провадження у справі) офіційний курс національної валюти України до долару США становив 36,0496 грн. Згідно умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 150 000 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення кредитного договору становило 745 500 грн (станом на 10.04.2008 офіційний курс долара США до гривні за даними НБУ становив 4,9700 грн. за 1 долар США). Водночас, пунктом 2.3 іпотечного договору вартість предмета забезпечення сторонами було визначено в розмірі 1 086 400,00 грн, що проводячи аналогію з валютою кредитування за курсом НБУ станом на 10.04.2008 становило 218 591,55 доларів США. Отже, сторонами було погоджено вартість заставного майна в розмірі 218 591,55 доларів США, що за курсом НБУ на дату укладення кредитного та іпотечного договору становило 1 086 400,00 грн. В даному випадку суд зауважує, що при визначенні договірної вартості предмету забезпечення має братися за основу її величина, що визначена за курсом НБУ на дату укладення договору у валюті кредитування, а не в національній валюті як це зафіксовано в договорі іпотеки від 10.04.2008. Оскільки для економіки будь-якої країни характерним є коливання курсу валют, що створює таке явище як курсові різниці, що по своїй правовій та економічній природі є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національній валюті України або навпаки, при різних валютних курсах в різні часові інтервали. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з огляду на погоджену вартість заставного майна станом на 10.04.2008 в сумі 1 086 400,00 грн (що за курсом НБУ становило 218 591,55 доларів США), відповідно станом на 21.11.2023 (дату відкриття провадження у справі) 218591,55 дол. США еквівалентно 7 880 137,94 грн. При цьому, судом враховується, що ПАТ АБ "Укргазбанк", в порядку визначеному ст. 45 КУзПБ, не подавалась заява про повну чи часткову відмову від забезпечення. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що вартість предмета іпотеки станом на дату відкриття провадження у даній справі (21.11.2023) становила 7 880 137,94 грн, тоді як вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором, які підлягають задоволенню, становлять 5 995 065,30 грн, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що вимоги кредитора є забезпеченими повністю. При цьому, посилання скаржника на положення абзацу 7 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані положення застосовуються до процедури погашення грошових вимог заставного кредитора, а не на стадії визнання таких вимог. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до боржника. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Керуючись ст.ст. 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 29 січня 2024 року у справі №918/1122/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складений "20" березня 2024 р. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Миханюк М.В. Суддя Саврій В.А.