Постанова Донецький апеляційний суд № 234/16789/17

Єдиний унікальний номер 234/16789/17 Номер провадження 22-ц/804/1211/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2021 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: судді - доповідача Кішкіної І.В., суддів Новікової Г.В., Халаджи О.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 234/16789/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2021 року (суддя Чернобай А.О., повний текст рішення складений 18 лютого 2021 року), в с т а н о в и в : 07 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 є його батьком. З 01 вересня 2016 року позивач навчається у державному навчальному закладі «Донбаська державна машинобудівна академія» на денній формі навчання, строк закінчення 30 червня 2020 року. На час навчання він потребує матеріальної допомоги від батька, оскільки його мати не має можливості повністю його утримувати. Просив стягнути з відповідача на його користь аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на період його навчання до 30 червня 2020 року. Заочним рішенням Краматорського міського суду від 27 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісяця, починаючи з 07 листопада 2017 року до 01 лютого 2022 року, але не більш ніж до досягнення ним 23 років. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 640 грн. В іншій частині позову відмовлено. Ухвалою Краматорського міського суду від 22 грудня 2020 року поновлено ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Краматорського міського суду від 27 грудня 2017 року; заочне рішення Краматорського міського суду від 27 грудня 2017 року скасовано та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. 21 січня 2021 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на період його навчання, починаючи з 17 листопада 2017 року до закінчення ним навчання 28 лютого 2022 року, та пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01 грудня 2017 року по 18 січня 2021 року в сумі 1183277,17 грн. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 01 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів залишено без розгляду. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частки усіх видів доходу щомісяця, починаючи з 07 листопада 2017 року до 01 лютого 2022 року, але не більш ніж до досягнення ним 23 років. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 640 грн. В іншій частині позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_2 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на теперішній час на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, а саме: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання яких судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області від 03 червня 2019 року у справі № 234/6935/19 з нього стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 19 квітня 2019 року до повноліття доньки ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому в розмірі 1\4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць до повноліття доньки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також на його утриманні знаходиться його пристаріла матір ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є інвалідом ІІ групи. Щомісячні доходи позивача перевищують його доходи у багато разів, відповідач не має фінансової можливості сплачувати аліменти позивачу. Позивачем ОСОБА_1 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, апеляційну скаргу такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 3 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справа здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином відповідача. На теперішній час ОСОБА_1 виповнився 21 рік (а.с.5). Згідно довідки Донбаської державної машинобудівної академії ОСОБА_1 дійсно є студентом другого курсу факультету ФАМІТ, групи ІТ-16-1. Форма навчання денна. Термін навчання з 01 вересня 2016 року по 30 червня 2020 року (а.с.6). Згідно контракту про навчання студента понад державне замовлення в Донбаській державній машинобудівній академії від 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 навчається з 01 вересня 2016 року по 30 червня 2020 року у Донбаській державній машинобудівній академії (а.с.27-28). Згідно довідки № 45к від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 навчається у закладі вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» на 1 курсі денної форми навчання для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 122 «комп`ютерні науки» за контрактом, за кошти фізичних осіб без призначення стипендії. Термін закінчення навчального закладу лютий 2022 року (а.с.77). Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.52-53). Згідно судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 03 червня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на місяць, починаючи з 19 квітня 2019 року до повноліття доньки ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в подальшому в розмірі ? частини його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на місяць, до повноліття доньки ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.51). Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого матір відповідача ОСОБА_7 , 1953 року народження, знаходиться під наглядом КНП «ЦПМСД № 1» КМР з 2016 року, перебуває на «Д» обліку з діагнозом: ішемічна хвороба серця, є інвалідом другої групи безстроково (а.с.50,55). Відповідач є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку, та згідно податкової декларації платника єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність та обсяг доходу за звітний період 2020 року становить 182000 грн. (а.с.95, 113-114). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є повнолітнім сином відповідача, йому на час розгляду справи виповнився 21 рік, навчається за контрактом у закладі вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» на денній формі навчання, стипендію не отримує, у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги. Відповідач фізично здоровий, працездатний, має постійне місце роботи, отримує заробітну плату, та має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу; доказів того, що він має мінливий заробіток та обмеження в праці відповідачем не надано, інших утриманців, крім двох неповнолітніх дітей він не має. Апеляційний суд погоджується з висновками суду з наступних підстав. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина. Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Частиною 1 статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно до частини 3 статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Батьки дитини повинні сумлінно виконувати свої батьківські обов`язки і дбати про здоров`я та матеріальний добробут дитини виходячи тільки з найкращих інтересів дитини. Найкращі інтереси дитини - це принцип зі сфери захисту прав дитини, що стосується прийняття рішень. У статті 3 Конвенції ООН про права дитини зазначено: «В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини». В оцінці найкращих інтересів дитини необхідно дотримуватись балансу «всіх елементів, необхідних для прийняття рішення в конкретній ситуації для конкретної дитини або групи дітей». Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Встановивши, що ОСОБА_1 продовжує навчатися у закладі вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 , який працездатний та офіційно працевлаштований, має можливість надавати сину таку допомогу, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина на період її навчання у розмірі 1/8 частини усіх видів доходу щомісяця, починаючи з 07 листопада 2017 року і до 01 лютого 2022 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для відмови у задоволенні позову чи зміни розміру аліментів, визначеного судом першої інстанції, який оцінив надані сторонами докази згідно з діючим процесуальним законом. Також слід зазначити, що позивач пред`явив даний позов і визначив розмір аліментів в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, а суд з урахуванням наявності у батька інших дітей та інших обставин справи дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів в розмірі 1/8 частки заробітку. Доводи апеляційної скарги про те, що він позбавлений можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, оскільки він має скрутне матеріальне становище, як підставу для відмови у задоволенні позову, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на батьківський обов`язок відповідача надавати дитині, яка продовжує навчатися, матеріальну допомогу. Також не можна прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні відповідача перебуває його хвора мати, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження цих обставин. Необхідність надання допомоги непрацездатним батькам не виключає обов`язку відповідача надавати утримання повнолітньому сину, який продовжує навчання та потребує у зв`язку із цим матеріальної допомоги. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 17 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 27 травня 2021 року. Судді І.В. Кішкіна Г.В. Новікова О.В. Халаджи