Постанова 4804 № 234/12396/20

Єдиний унікальний номер 234/12396/20 Номер провадження 22-ц/804/2702/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 грудня 2021 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі: Головуючого судді Никифоряка Л.П. Суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2021 року (головуючий у суді першої інстанції Данелюк О.М.), В С Т А Н О В И В: 03 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав позов до ОСОБА_2 в якому висловив вимоги про відшкодування майнової шкоди в розмірі 44 220,97грн та моральної шкоди в розмірі 5000,00грн. В обґрунтування позову заявник посилався на те, що 02 червня 2020 року його квартиру АДРЕСА_1 було залито через порушення герметичності системи опалення, що трапилось внаслідок проведення ремонту системи опалення у квартирі АДРЕСА_2 з вини власника, в результаті чого спричинено майнову та моральну шкоду. Відшкодування зазначеної шкоди позивач покладає на відповідача, оскільки останнім не було прийнято заходів, які б унеможливили виникнення аварійної ситуації. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2021 року позовну заяву задоволено частково та стягнуто на користь позивача у якості відшкодування майнової шкоди 21 984,77грн, моральну шкоду в розмірі 3 000,00грн, витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00грн та судові витрати 840,80грн. Судове рішення обґрунтоване тим, що позивачем повною мірою доведено позовні вимоги та розмір витрат внаслідок залиття квартири. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду та зменшити суму матеріальної шкоди до 20 627,50грн, відмовити у задоволенні моральної шкоди та зменшити суму витрат на правничу допомогу до 5 282,00грн. В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що поза увагою суду залишились заперечення відповідача з приводу неправомірного включення до матеріальної шкоди вартість яка не жодного відношення до залиття. Також заявник стверджував про те, що до суду не надано жодного доказу які б підтверджували факт заподіяння моральних чи фізичних страждань. Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до того, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи та адвокатом завищено кількість часу перебування в судовому засіданні. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив вимоги відповідача. Обґрунтовував відзив тим, що в рішенні суду дотримано положень чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, пояснення представника позивача, за відсутності відповідача повідомленого про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 /інформація з Державного реєстру та технічний паспорт а.с.43, 44/. 26 червня 2020 року комісією ОСББ «Марата-8» складено Акт про наслідки залиття квартири АДРЕСА_1 , що сталося 02 червня 2021року по вині власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 /а.с.6-8/. На підставі договору купівлі-продажу від 14 серпня 2019 року власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 /а.с.42, договір купівлі-продажу а.с.74/. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку та Дефектного акту наданих позивачем поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 становить 44220,97грн /а.с.9-35, 36-38/. За результатами судової-будівельної експертизи розмір матеріальної шкоди визначений експертом відповідно до висновку експерта № 8013-8014 та дорівнює вартості ремонтно-відновлювальних робіт і складає 21 984,77грн /а.с.92-105, локальний кошторис а.с.106-114/. Додаток до Акту надання правової допомоги від 16 червня 2021 року містить розрахунок розміру винагороди адвоката, який згідно квитанції отримав за договором 8 000,00грн /а.с.151, 152/. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зробив висновок про те, що доведений факт заподіяння шкоди позивачу внаслідок залиття квартири в розмірі та за обставин зазначених позивачем. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції в частині вимог що стали предметом оскарження повно з`ясував обставини у справі та правильно застосував норми матеріального права. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина друга наведеної норми збитками визначає втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до частини 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до статей 22, 1166 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. За доведеності заявлених в позовній заяві фактів щодо залиття квартири позивача з вини відповідача підтверджених документальними доказами, висновки суду ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Розмір матеріальних збитків здійснений у висновку експертної установи жодним чином не спростований відповідачем, відсутні докази того що експертиза містить суперечливі висновки, також відповідач в суді першої інстанції не ставив під сумнів таких висновків та не звертався із питанням про призначення повторної експертизи. Отже суд першої інстанції зробив вірні висновки щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди та обґрунтовано вважав що експертиза, замовлена відповідачем є належним письмовим доказом який був вирішальними для розгляду справи. У відповідності до положень частини 1 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень. Також ґрунтуються на законі висновки суду з приводу стягнення моральної шкоди на підставі статті 23 ЦК України якою передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода зокрема полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до положень статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд вірно врахував обставини в підтвердженя факту заподіяння позивачеві моральних страждань через втрати немайнового характеру. Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано виходив з втрат немайнового характеру, яких зазнав позивач, і врахував зміни, які відбулись в житті позивача та призвели до негативних наслідків, порушили його душевну рівновагу та моральний стан. Вирішуючи спір в частині вимог про обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу суд керується положеннями статті 59 Конституції України в якій закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та є вільним у виборі захисника своїх прав. Частина перша та друга статті 15 ЦПК України надає учасникам справи право користуватися правничою допомогою; відповідно до змісту статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат. ОСОБА_1 реалізував своє право користування правничою допомогою, 01 липня 2020року уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Борозенцевим Сергієм Вікторовичем, якому згідно квитанції № 1 від 17 червня 2021 року сплатив 8 000,00грн /а.с.152/. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами та для цілей розподілу суд першої інстанції зокрема врахував розмір сплачених сум за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду та збір доказів на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена. Суд оцінив достовірність тверджень позивача та його представника на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розглядаючи обставини цієї справи в контексті вказаних норм права розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи /стаття 141 ЦПК України/. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Частина п`ята статті 141 ЦПК дозволяє у разі недотримання вказаних критеріїв та вимог частини четвертої статті 141 ЦПК України зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. З конкретних обставин цієї справи вбачається, що пунктом 2 Договору про надання правої допомоги №1 від 16 червня 2021 року визначено розмір винагороди, яку клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу за годину роботи, що становить 400,00грн; та враховуючи об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність, складність справи, виходячи з критерію реальності та розумності вартості адвокатських послуг, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку що судом першої інстанції було забезпечено справедливий баланс між усіма відповідними конкуруючими приватними інтересами. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, також враховуючи ключові аргументи висунуті заявником в апеляційній скарзі, визначений судом розмір витрат на правничу допомогу задовольняє вимогу законності та співмірності що дає підстави суду апеляційної інстанції відповідно до статті 375 ЦПК України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2021 року залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 01 грудня 2021 року. Судді: