Постанова 4821 № 711/9168/13-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2021 року м. Черкаси Справа № 711/9168/13-ц Провадження № 22-ц/821/719/21 Категорія: скарга на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Нерушак Л.В. за участю секретаря: Анкудінова О.І. учасники справи: заявник: ОСОБА_1 стягувач: публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Топора Артема Ігоровича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2021 року (постановленої під головуванням судді Демчика Р.В. в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси, повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2021 року) про відмову у задоволенні заяви адвоката Топора Артема Ігоровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа та заміну стягувача у виконавчому провадженні,- в с т а н о в и в : 18 червня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Топор А.І., звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу виконавчого листа, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа та заміну стягувача у виконавчому провадженні. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси області від 17 лютого 2021 року у задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі, поданій 17 березня 2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Топор А.І., вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, постановленої при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2021 року та постановити нове рішення, яким подану ОСОБА_1 заяву задовольнити в повному обсязі. 21 квітня 2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 адвоката Єрмака Г.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Топора А.І., в якому адвокат зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим просить ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси області від 17 лютого 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Топора А.І.підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Як вбачається з наявних матеріалів справи, 01 лютого 2008 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 200-ФО, на виконання якового останній одержав кредит в сумі 500000,00 грн. з оплатою 23 % річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_3 , 01 лютого 2008 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_5 , ОСОБА_4 були укладені договори поруки №№ 200-ПФО/1, 200-ПФО/2, за умовами якого поручителі взяли на себе зобов`язання солідарно відповідати перед Банком за повернення ОСОБА_3 сум кредиту, процентів, неустойки та пені. 01 лютого 2008 року в забезпечення зобов`язань ОСОБА_3 ОСОБА_2 уклала з Банком договір іпотеки № 200 ФО/ІР, за яким в забезпечення грошових зобов`язань в іпотеку була передана квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . 23 грудня 2011 року за рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у цивільній справі № 2-194 за позовом ПАТ «Західінкомбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було стягнуто солідарно із боржників 687 072,81 грн. боргу, в тому числі: 465 570,08 грн. основної заборгованості за кредитним договором, 204 452,42 грн. несплачених процентів, 8697,61 грн. пені за прострочення сплати основного боргу, 379,61 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, в сього 687 072,81 грн. 23 березня 2012 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було видано виконавчі листи по справі. 29 серпня 2012 року за постановою Центрального Відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції за виконавчим листом № 2-194 від 23 березня 2012 року відкрите виконавче провадження № 34061274 про стягнення з ОСОБА_4 687 072,81 грн. 03 квітня 2012 року Придніпровським відділом ДВС Черкаського районного управління юстиції було відкрите виконавче провадження № 32074706 на виконання виконавчого листа № 2-194 від 23 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 687 072,81 грн. 03 квітня 2012 року Придніпровським відділом ДВС Черкаського районного управління юстиції постановою було відкрите виконавче провадження № 32075549 на виконання виконавчого листа № 2-194 від 23 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 687 072,81 грн. У зв`язку із повним виконанням рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 грудня 2011 року по справі № 2-194/11 відкриті виконавчі провадження були закінчені стосовно боржника ОСОБА_2 за постановою Придніпровського ВДВС м. Черкаси за виконавчим провадженням № 32075549 від 12 жовтня 2015 року, стосовно боржника ОСОБА_3 за постановою Придніпровського ВДВС м. Черкаси за виконавчим провадженням № 32074706 від 13 жовтня 2015 року, стосовно боржника ОСОБА_4 за постановою Центрального ВДВС м. Черкаси за виконавчим провадженням № 34061274 від 14 січня 2019 року. 29 жовтня 2014 року рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/9168/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Західінкомбанк» 256 703,40 грн. боргу, в тому числі: сума несплачених процентів 194 263,82 грн.; пеня за прострочення погашення тіла кредиту у сумі 54 562,13 грн. та пеня за прострочення погашення нарахованих та несплачених процентів у суму 7877,54 грн. (том 1, а.с. 141-142) 29 січня 2019 року між ПАТ «Західінкомбанк», управління яким як перехідним банком в процесі ліквідації здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Костенко Ігоря Івановича, та громадянкою ОСОБА_1 був укладений Договір № 2018-12-06-000106 купівлі-продажу майнових прав. У відповідності до п.п. 1.1. вказаного договору вбачається наступне : за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором Продавець передає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у Додатку № 1 до цього Договору. (том 1, а.с. 191-192) Згідно п. 1 Додатку № 1 до вказаного договору Банк передає у власність покупцю ОСОБА_1 майнові права, які ґрунтуються на Кредитному договорі № 200-ФО з додатковими до нього, договорами (угодами), укладеному між Банком та ОСОБА_3 . У відповідності до умов якого Банк надав Боржнику кредит у розмірі 500000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, зі сплатою 23 % річних. (том 1, а.с. 193-196) Сторони визначили, що заборгованість за даним кредитним договором станом на 29 січня 2019 року становить: основна сума боргу (тіло кредиту) 465 570,08 грн. 605 759,57 грн., а також сума штрафів та пені тощо за невиконання умов кредитного договору. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Топор А.І., суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у договорі купівлі-продажу майнових прав від 29 січня 2019 року фактично ОСОБА_1 виступила у правовідносинах Фактором, який фінансує клієнта (Банк) під уступку права вимоги за винагороду, а також приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 не є фінансовою установою, укладений договір суперечить нормам цивільного кодексу, зокрема ст. 1077, 1079 ЦК України, у відповідності до яких фактором може бути лише Банк чи інша фінансова установа, що, за висновками суду першої інстанції є самостійною підставою для відмови у задоволення поданої заяви. Стосовно викладених в заяві ОСОБА_1 вимог про видачу виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, суд зазначив, що діючим ЦПК України не передбачено ухвалення судового рішення з приводу видачі виконавчого листа, а клопотання про поновлення процесуального строку на пред`явлення виконавчого листа заявлено передчасно, так як може розглядатися судом лише після його фактичної видачі позивачу та зазначення дати його пред`явлення до виконання. Колегія суддів не може погодитися з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 та постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №905/1976/16). Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10). З огляду на викладене, встановивши, що у зв`язку з укладенням між ПАТ «Західінкомбанк», управління яким як перехідним банком в процесі ліквідації здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Костенко Ігоря Івановича, та громадянкою ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майнових прав відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, при цьому перехід права вимоги до ОСОБА_1 відбувся із дотриманням вимог законодавства і договір купівлі-продажу майнових прав недійсним не визнавався та вказаний договір не скасований, та з урахуванням того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 в частині заміни сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Разом з тим, вирішуючи питання в частині вимог заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Положення ч. 1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суди мають перевіряти, чи не переривався строк давності пред`явлення його до виконання. Згідно статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Так, причина пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки. При цьому поважні причини це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2014 року у справі № 711/9168/13-ц набрало законної сили 09 листопада 2014 року. На момент набрання рішенням законної сили діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі Закон №606-XIV). Статтею 22 Закону № 606-XIV було передбачено, що виконавчі документи може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Отже, за приписами Закону №606-XIV, який діяв на момент набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду від 29 жовтня 2014 року, яке набрало законної сили 09 листопада 2014 року, сплив 10 листопада 2015 року. З наведеного слідує, що строк пред`явлення виконавчого документу на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2014 року сплив ще до набуття 29 січня 2019 року ОСОБА_1 у ПАТ «Західінкомбанк» прав вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у даній справі. Таким чином, під час продажу ПАТ «Західінкомбанк» права вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , банк вже втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, а за умовами договору купівлі-продажу майнових прав до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора. Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того, що банк звертався до суду першої інстанції із заявою про видачу виконавчого листа і отримував оригінал виконавчого документа, та приймаючи до уваги, що станом на час продажу ПАТ «Західінкомбанк» майнових прав ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кредитор втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, а за умовами договору купівлі-продажу майнових прав до нового кредитора перейшли усі права і обов`язки первісного кредитора, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявниці ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання. Враховуючи викладене вище та аналізуючи наведені правові норми, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Топора А.І.підлягає до часткового задоволення, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Топора Артема Ігоровича задовольнити частково. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2021 року про відмову у задоволенні заяви адвоката Топора Артема Ігоровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа та заміну стягувача у виконавчому провадженні скасувати. Постановити нове рішення, яким заяву адвоката Топора Артема Ігоровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа та заміну стягувача у виконавчому провадженні задовольнити частково. Замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні по справі № 711/9168/13-ц з виконання рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 29.10.2014 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк» 256 703,40 грн. заборгованості за кредитним договором від 1.02.2008 року, а також стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк» судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1720,05 грн. у зв`язку із зміною кредитора в зобов`язанні з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» на правонаступника ОСОБА_1 . В решті заяву адвоката Топора Артема Ігоровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.В. Нерушак /повний текст постанови суду виготовлено 27 травня 2021 року/