Постанова 4852 № 160/13020/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/13020/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Панченко О.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020р. у справі №160/13020/20 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Уповноваженого Верховної Ради України в прав людини визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 10.10.2020р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України в прав людини про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії / а.с. 1-5/. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №160/13020/20 та справу призначено до розгляду /а.с. 25/. Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просив : - визнати протиправну бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а саме: невжиття належних заходів реагування під час розгляду та надання відповіді щодо звернення ОСОБА_1 від 15.11.2019р., що відображається в: не здійсненні Парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина згідно ст.101 Конституції України; ігнорування вимог п.3 ст.3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної ради України з прав людини» в частині поновлення порушених прав громадянина, що зокрема є метою здійснення Парламентського контролю відповідачем; невжиття заходів для поновлення порушених прав, що суперечить вимогам ст.19 Закону України «Про звернення громадян» в частині обов`язку органу чи посадової особи яка проводила розгляд звернення забезпечувати поновлення порушених прав громадянина; невжиття заходів згідно вимог статті 24 Закону України «Про звернення громадян». - зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від15.11.2019р., яке зареєстроване Секретаріатом Уповноваженого ВР України 18.11.2019р., відповідно до чинного законодавства та вжити заходів реагування відповідно до компетенції. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2020р. у справі №160/13020/20 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 15.11.2019р., що виразились у розгляді скарги ОСОБА_1 від 15.11.2019р. з порушенням приписів ч.3,5 ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини», ст.20 Закону України «Про звернення громадян»; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 420,40 грн. (суддя Сліпець Н.Є.) /а.с. 69-76/. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 15.12.2020р., подав апеляційну скаргу /а.с. 79-84/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 15.12.2020р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Адміністративна справа №160/13020/20, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до суду апеляційної інстанції 05.02.2021р. /а.с. 78/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021р. у справі №160/13020/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020р. у даній справі залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги /а.с. 98-99/. Позивачем на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 08.02.2021р. у встановлений судом строк подано клопотання про поновлення строку апеляційне оскарження рішення та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 15.12.2020р. /а.с. 109-112, 113-116/. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021р. у справі №160/13020/20 ОСОБА_1 поновлено строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020р. у справі №160/13020/20, заявника апеляційної скарги звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020р. у справі №160/13020/20 /а.с. 119/, і призначено розгляд справи в порядку письмового провадження на 25.05.2021р. /а.с. 120/, та судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи, засобами електронного зв`язку /а.с. 123,124/. Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі /а.с. 125-129, 171-178/. Позивачем до суду апеляційної інстанції подано відповідь на відзив відповідача /а.с. 168/, у якому він підтримує доводи позовної заяви та апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції від 15.12.2020р. скасувати у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У зв`язку з тим, що суддя Чередниченко В.Є., який входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/13020/20, перебуває у відпустці здійснено заміну складу колегії суддів у судовій справі №160/13020/20 відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу у справі № 160/13020/20 від 24.05.2021р. визначено склад колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя Коршун А.О., судді - Панченко О.М., Чепурнов Д.В. /а.с. 201/. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав. Під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що 11.09.2019 року позивач звернувся із скаргою до народного депутата України ОСОБА_2 , яку було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з зворотнім повідомленням /а.с. 40,41/ на адресу: вул. Грушевського, 5 , м. Київ , 01008, - Верховна Рада України , одержувач - народний депутат України ОСОБА_2 , але поштове відправлення повернулось з відміткою поштового відділення про закінчення встановленого терміну зберігання, тобто скарга не була вручена адресату /а.с. 9,10,139/ 15.11.2019р. позивач звернуся із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини /а.с. 7-8/, у зв`язку з неотриманням вищезазначеної поштової кореспонденції, адресованої народному депутату України ОСОБА_2 , у якій просив: - провести перевірку зазначеної ситуації та встановити факти, що призвели до неотримання його скарги народним депутатом України та притягнути винну особу до адміністративної відповідальності в установленому законом порядку; - роз`яснити порядок подальших дій в ситуації, яка склалась, а саме два факти порушення Законів України з боку окремих працівників РНБО та Офісу Президента України, а скарга на їх протиправні дії не дійшла до одержувача з незалежних від нього обставин та внаслідок недбалого ставлення до виконання обов`язків особи яка відповідальна за перевірку наявності та доставляння листів до народного депутату України; - надати можливість ознайомлення з матеріалами перевірки його скарги. Зазначена скарга позивача від 15.11.2019 на ім`я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення РНБО та Офісу Президента вимог Закону України «Про звернення громадян», була зареєстрована Секретаріатом за № М-16270.3/19 від 19.11.2019р. /а.с. 36/. Листом представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.12.2019р. вих.№27472.4/М-16270.3/19/30.2 направлено запит керівнику Апарату Верховної Ради Штучному В.В. щодо з`ясування обставини неотримання народним депутатам України ОСОБА_2 листа заявника з вимогою забезпечити надання обґрунтованих письмових пояснень осіб, відповідальних за отримання народними депутатами України вхідної кореспонденції, щодо повернення заявнику листа у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання /а.с. 43/. Начальником Управління моніторингу прав на звернення та інформацію Поповичем І Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини листом від 18.12.2019р. вих.№2471.4/М-16194.3/19/30.2 було повідомлено позивача про вжиття заходів щодо всебічного з`ясування викладених позивачем у скарзі обставин, про результати яких його буде повідомлено /а.с. 44/. Листом вих.№12/14-544(264691) від 28.12.2019р. Апарат Верховної Ради України (Головне управління документального забезпечення) надав представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Реєстр щодо отримання повідомлень (форма 22) про вручення рекомендованих листі з повідомленнями з поштового відділення зв`язку №8, адресованих народним депутатам України, згідно з яким рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення за №7901600785624 від 16.09.2019 р., адресоване ОСОБА_2 вручено через персональну поштову скриньку народного депутата України /а.с. 47 зворотна сторона, а.с. 45/. Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Керівника Апарату Верховної Ради України надіслано новий запит за №2308.4/М-16270.3/19/30.2 від 29.01.2020р. про надання відповіді, чи інформують та в який спосіб працівники Апарату Верховної Ради України народних депутатів України та їх помічників-консультантів про надходження до поштових скриньок народних депутатів України кореспонденції, в тому числі з рекомендованим повідомленням /а.с. 48 зворотна сторона/. Листом вих.№ 12/13-42(26296) від 04.02.2021р. Апарат Верховної Ради України (Головне управління документального забезпечення) повідомив Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про те, що при надходженні кореспонденції від фізичних осіб, адресованої народним депутатам України, відділ службової кореспонденції Головного управління здійснює розкладання зазначеної кореспонденції у нерозкритих конвертах по персональних скриньках народних депутатів України. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України діловодство народних депутатів України, контроль за своєчасним надходженням відповідей на депутатські звернення здійснюється помічниками-консультантами народних депутатів України /а.с. 49 зворотна сторона/. 14.02.2020р. листом №3805.4/Г-15713.3/19/30.2 Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Денисова Л.Л., звернулась до Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. в якому просила взяти до уваги обставини незабезпечення окремими народними депутатами України (в тому числі ОСОБА_2 ) права громадян на звернення, закріпленого в Конституції України та положеннях Закону України «Про звернення громадян», та вжити відповідних заходів щодо налагодження процедури оперативного отримання депутатами звернень від громадян та направлення заявникам відповідей у межах строків, визначених законодавством /а.с. 50/. Листом від 02.03.2020р. вих.№01/06-86(51245) Голова Верховної Ради України Разумков Д.О. повідомив Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисову Л.Л. про те, що ним надано особисте доручення ознайомити парламентаріїв з інформацією, про яку йдеться у листі, з обставинами, що склалися, та з відповідними законодавчими нормами, зауважуючи, що таке інформування сприятиме врегулювання зазначеної ситуації за допомогою удосконалення народними депутатами України способу організації власного діловодства /а.с. 51,52/. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини листом від 10.04.2020р. вих.№8931.4/М-16270.3/19/30.2 надав відповідь позивачу на його скаргу від 15.11.2019 р., у якому зазначив про те, що Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Уповноваженим вжито всіх можливих заходів для відновлення права на звернення, підстави для вжиття додаткових заходів реагування за скаргою від 15.11.2019 р. відсутні /а.с. 53/. Не погодившись з зазначеною відповіддю позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом свого порушеного права. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади діяльності Уповноваженого Верховної Ради України в прав людини визначені ст.101 Конституції України та Законом України від 23.12.1997 року № 776/97-ВР «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (далі - Закон № 776/97-ВР). Відповідно до ст. 1 Закону № 776/97-ВР Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції та у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 776/97-ВР метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України; запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню. Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 5 Закону № 393/96-ВР, передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Відповідно до ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Статтею 20 Закону 393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. З матеріалів справи встановлено, що скарга позивача була зареєстрована Секретаріатом 18.11.2019р., і така скарга за своїм змістом є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР. 18.12.2019р., тобто в межах строку, передбаченого ст. 20 Закону № 393/96-ВР, відповідач надав позивачу відповідь на звернення, в якій зазначив, що за результатами аналізу отриманої інформації буде прийматися рішення щодо подальших заходів реагування, про що його буде повідомлено. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що в межах максимального - 45-денного строку, визначеного ст. 20 Закону № 393/96-ВР, відповідач не вирішив зазначене звернення позивача та остаточної відповіді щодо викладених у зверненнях позивача питань у цей строк не надав, оскільки така відповідь була надана позивачу відповідачем лише 10.04.2020р., тобто із значним перевищенням законодавчо обумовлених строків. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми процесуального права, які регулюють саме ці правовідносини, та ухвалено законне рішення про часткове задоволення позовних вимог і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 15.12.2020р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування рішення суду. На підставі викладеного, керуючись ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2020р. у справі №160/13020/20 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. ст. 329,331 КАС України. Повний текст виготовлено та підписано - 25.05.2021р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя О.М. Панченко суддя Д.В. Чепурнов