Ухвала КЦС ВС № 369/11060/17

Ухвала 19 травня 2021 року м. Київ справа № 369/11060/17 провадження № 61-6576ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Юзефовича Артема Олексійовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року в справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив: визнати поважними причини пропуску позовної давності та поновити її, захистивши порушене право; визнати недійсними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 21 січня 2010 року № 273 та від 12 грудня 2012 року № 3431; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5036; ОСОБА_3 - земельні ділянки площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5034 та площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5035; ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5037; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5038; ОСОБА_4 - земельні ділянки площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5028, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5029, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5030 та площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5041, які знаходяться в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Юзефовича А. О. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу прокурора Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсними розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 21 січня 2010 року № 273 та від 12 грудня 2012 року № 3431. Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5036; ОСОБА_3 - земельні ділянки площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5034 та площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5035; ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5037; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5038; ОСОБА_4 - земельні ділянки площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5028, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5029, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5030 та площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5041, які розташовані в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 05 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Юзефович А. О. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив повністю скасувати постанову апеляційного суду, скасувати рішення місцевого суду в частині позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень і в цій частині провадження у справі закрити. Щодо інших позовних вимог - змінити мотивувальну частину рішення місцевого суду, вказавши, що підставою для відмови у задоволенні позову є незаконність, необґрунтованість і недоведеність позовних вимог. Резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишити без змін. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Юзефович А. О. вказав що суди не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-1852цс16, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справах №№ 369/6892/15-ц, 469/1203/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 727/6606/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 523/2420/16-ц, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 554/10516/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 372/1862/17, від 16 листопада 2020 року у справі № 317/2521/14-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 759/14874/15-ц. Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2021 року, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 і ОСОБА_5 - адвоката Юзефовича А. О. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, справу № 369/11060/17 витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської області. Представник ОСОБА_1 - адвокат Юзефович А. О. заявив клопотання про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду сама по собі є документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація речового права за державою, що може статися в будь-який момент часу до завершення перегляду справи в касаційному порядку. Вказана постанова також може бути виконана в примусовому порядку, після отримання відповідного виконавчого документа. Отже, в будь-якому разі дія оскаржуваної постанови зумовлює настання негативних юридично значимих наслідків для ОСОБА_1 та інших відповідачів - власників земельних ділянок. Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для такого зупинення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Доводи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Юзефовича А. О. не свідчать про необхідність зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року, оскільки вони є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому. До того ж в обґрунтування наведених у клопотанні обставин представником заявників не додано доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваної постанови апеляційного суду, а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які посилається адвокат Юзефович А. О. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його дії на час перегляду справи в касаційному порядку. Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення, та не надано доказів на їх підтвердження, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Юзефовича Артема Олексійовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року. Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Юзефовича Артема Олексійовича про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 21 червня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко