Постанова Київський апеляційний суд № 369/11060/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/11060/17 Головуючий у суді І інстанції Дубас Т.В. Провадження № 22-ц/824/11806/2021 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В. У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ігнатченко Н.В., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі за клопотанням ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, в с т а н о в и в: У жовтні 2017 року Перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Києво-Святошинської РДА Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. 22 лютого 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява Першого заступника прокурора Київської областіпро забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки з підстав наявності обґрунтованого ризику їх подальшого відчуження на користь третіх осіб. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року заяву задоволено. Накладено арешт на земельні ділянки: площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5035 та площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5034, які належать ОСОБА_6 ; площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5036, яка належить ОСОБА_2 ; площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5037, яка належать ОСОБА_1 ; площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5038, яка належить ОСОБА_5 ; площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5028, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5029, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5030, та площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5041, які належать ОСОБА_4 та розташовані в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. У жовтні 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Юзефович А.О. звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року, посилаючись на те, що 12 вересня 2019 року місцевим судом ухвалено рішення по суті спору, яким у задоволенні позову прокурора відмовлено повністю, а тому відпала необхідність в подальшому забезпеченні позову у вигляді накладеного арешту на земельні ділянки. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року заяву представника відповідачаОСОБА_2 - адвоката Юзефовича А.О. про скасування заходів забезпечення позову у даній справі задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року по справі № 369/11060/17 за заявою Прокурора Київської області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме: скасовано накладення арешту на земельні ділянки: площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5035 та площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5034, які належать ОСОБА_6 ; площею 0,0917 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5036, яка належить ОСОБА_2 ; площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5037, яка належать ОСОБА_1 ; площею 0,0992 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5038, яка належить ОСОБА_5 ; площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5028, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5029, площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5030, та площею 0,11 га з кадастровим номером 3222457401:02:002:5041, які належать ОСОБА_4 та розташовані в адміністративних межах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що потреба у забезпеченні позову відпала у зв`язку набранням законної сили постанови апеляційного суду про задоволення позовних вимог, а з урахуванням того, що в судовому рішенні суду апеляційної інстанції не зазначено про скасування заходів забезпечення позову у справі, наявні підстави, передбачені статтею 154 ЦПК України, для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на земельні ділянки за заявою позивача. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Після відкриття апеляційного провадження у справі, а саме 11 серпня 2021 року до апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юзефовича А.О. про відмову від клопотання про скасування заходів забезпечення позову з одночасним скасуванням оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та залишенням без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позовуу справі № 369/11060/17. Заява обґрунтована тим, що наразі відповідач ОСОБА_2 не вважає вимоги поданого в її інтересах у жовтні 2019 року клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке було задоволено судом лише 24 травня 2021 року, необхідними, а саме скасування вжитих у даній справі судом заходівзабезпечення позову своєчасним та таким, що відповідає її інтересам, тому відповідно до вимог статей 10, 13, 43, 206, 373 ЦПК України заявляє про відмову від поданого до суду першої інстанції клопотання. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, та дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла до наступного висновку. За правилом частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, а якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (частина перша, дев'ята статті 10 ЦПК України). Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Згідно з частинами першою - третьою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Згідно з положеннями статті 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. У пункті 4 частини першої статті 255 ЦПК України зазначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина друга статті 256 ЦПК України). Із матеріалів справи вбачається та підтверджується позицією сторін, що на даний час ОСОБА_2 не вважає вимоги поданого в її інтересах адвокатом Юзефовичем А.О. клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке було задоволено оскаржуваною іншим відповідачем ОСОБА_1 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року, необхідними та такими, що відповідають її інтересам, в тому числі з огляду на те, що цивільна справа № 369/11060/17 за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 - адвоката Юзефовича А.О. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року та касаційною скаргою представника ОСОБА_4 і ОСОБА_17 - адвоката Багрія К.В. на постанову Київського апеляційного суду від 5 квітня 2021 року перебуває на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. Заява Левицької Є.П.про відмову від клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яка подана уповноваженим на те представником - адвокатом Юзефовичем А.О., відповідає вимогам статті 206 ЦПК України і підстав для неприйняття відмови заявника від цього клопотання під час судового розгляду справи не встановлено. З урахуванням зазначеного, колегія суддів приймає відмову представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юзефовича А.О. від клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим визнає нечинною, а не скасовує, ухвалу суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову та закриває провадження у справі № 369/11060/17щодо розгляду вказаного питання. Крім того, колегія суддів роз`яснює, що з моменту постановлення ухвали судом апеляційної інстанції визнане нечинним судове рішення суду першої інстанції втрачає законну силу. Відповідно до частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. Аналогічні положення закріплені в частині четвертій статті 7 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює підстави та порядок повернення судового збору. Оскільки за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 сплатила 454,00 грн судового збору, то з державного бюджету на її користь підлягає поверненню 50 % сплачених коштів, що становить 227,00 грн. Керуючись статтями 10, 13, 49, 142, 206, 255, 256, 368, 373, 374, 381 ЦПК України, суд у х в а л и в: Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Юзефовича Артема Олексійовича про відмову від клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково. Прийняти відмову ОСОБА_2 від клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року у справі № 369/11060/17. Визнати нечинною ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року у справі № 369/11060/17. Закрити провадження у справі за клопотанням ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 369/11060/17 за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсними розпоряджень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 227,00 грн (двісті двадцять сім гривень) судового збору, сплаченого нею за подання апеляційної скарги згідно з квитанцією № 80750 від 6 червня 2021 року. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Ігнатченко Судді: С.А. Голуб Д.О. Таргоній