Постанова 4803 № 205/2001/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/765/21 Справа № 205/2001/21 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2021 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Рижика Романа Олександровича, який дії в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Окрім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп. Згідно з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 20 січня 2021 року о 23.20 год., в м. Дніпро на пр. Івана Мазепи, 1А, керував автомобілем «ЗАЗ», д/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, що було встановлено висновком № 260 КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР від 27.01.2021 року, чим порушив п. 2.9 а ПДР України. В апеляційній скарзі захисник просить постанову скасувати, та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. Так, захисник вказує, що матеріали справи не містить жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як і не містять відеозапису із фіксуванням вказаних обставин, та складання протоколу в присутності 2 свідків. Апелянт вказує, що працівниками поліції, в порушення вимог закону, не було складено направлення на огляд водія на стан сп`яніння. Разом цим, захисник звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням строків його складення та без участі ОСОБА_1 , належним чином не повідомленого про його складення, що позбавило його можливості надати пояснення та долучити докази, а також скористатися правовою допомогою, тому постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю. Суд апеляційної інстанції, вислухавши ОСОБА_1 та його захисника Рижика Р.О., які апеляційну скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, дійшов такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 132722 від 25.02.2021, висновком медичного огляду від 27.01.2021 № 260 КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів й обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Разом з цим, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, яка настає за умови наявності відповідного медичного висновку. Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, суд розцінює критично. До того ж, факт керування повністю підтверджується матеріалами справи та відповіддю начальника Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на адвокатський запит, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 20.01.2021 було винесено постанову АЕН №3688950 за невиконання ним вимог дорожнього знаку, визначеного пп. 2.2 ПДР України, яка передувала виявленню у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та інкримінування йому вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що штраф за винесеною постановою від 20.01.2021 ним було сплачено в повному обсязі. Доводи захисника про те, що в постанові вказана адреса місця мешкання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , та це унеможливлює ним керування транспортним засобом за адресою: вул. І.Мазепи, 1А, м. Дніпро, є неспроможними, оскільки місце вчинення правопорушення, знаходиться на перетині цих двох вулиць. Твердження захисника про те, що протокол було складено з порушенням строків, передбачених ст. 254 КУпАП, не заслуговують на увагу, оскільки поліцейським після отримання висновку КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром «ДОР» № 260 від 27.01.2021, яким встановлено стан наркотичного сп`яніння водія, було викликано ОСОБА_1 на 09-00 годину 25.02.2021 до управління патрульної поліції для оформлення адміністративного матеріалу. При цьому, посилання апелянта на наявні в протоколі про адміністративне правопорушення суперечності, на переконання апеляційного суду є безпідставними, а протокол складено з дотриманням вимог ст.ст. 254, 255 КУпАП України й містить усі необхідні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735. Жодних об`єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час апеляційного розгляду не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом. При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст. 30, 33, 36 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Рижика Романа Олександровича, який дії в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко