Постанова 4803 № 212/2300/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/737/21 Справа № 212/2300/21 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р.В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2021 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Окрім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп. Згідно з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , 12 березня 2021 року о 18 годинні 16 хвилин, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21101», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Кропивницького в м. Кривому Розі. У встановленому законом порядку пройти медичний огляд з метою визначення стану сп`яніння відмовився у присутності двох свідків, чим вчинивши адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі щодо нього. Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 посилається на незаконність судового рішення, яке винесено з порушенням норм матеріального права. Так, апелянт, вказує, що суд не надав належної оцінки тим обставинам, що працівниками поліції він не зупинявся та транспортним засобом не керував, та за кермом його машини була інша особа ОСОБА_2 , а працівники поліції безпідставно склали на нього протокол. До того ж, апелянт зазначає, що ознаки алкогольного сп`яніння у нього були відсутні. Апелянт звертає увагу на те, що протокол має розбіжності в часі, а саме в ньому зазначено час скоєння правопорушення 18 годин 16 хвилин, в той час, як працівники поліції приїхали на місце події о 18 годині 30 хвилин, тому незрозуміло, як вони могли бачити саму подію. При цьому на відеозаписі, наданому працівникам поліції, взагалі не видно, хто та яким транспортним засобом керував, тому апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Маханько Д.Ю., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги й докази у справі, суд дійшов такого висновку. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом серії ДПР18 № 145799 від 12 березня 2021 року про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відеозаписом з боді - камери (нагрудного відеореєстратра ) АЕ 00058, що наданий до матеріалів справи тощо. Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та доведеності його вини у його вчиненні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само й за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд не враховує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вони повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, відеозаписом, з якого видно, як працівникам поліції свідок ОСОБА_5 , пояснила, що вона бачила як ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом свого транспортного засобу, паркував його до свого гаражу. Доводи ОСОБА_1 , про те що того дня за кермом транспортного засобу перебував його знайомий ОСОБА_2 , апеляційний суд розцінює критично. До того ж, вони не узгоджуються й з показами, наданими в судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідком ОСОБА_2 , та іншими доказами у справі, окрім того цей свідок, на переконання суду, є заінтересованою особою, через перебування із ОСОБА_1 в дружніх стосунках. Щодо посилань скарги ОСОБА_1 , що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння та в нього були відсутні ознаки сп`яніння, та у поліцейських не було підстав для проведення огляду на стан сп`яніння, не заслуговують на увагу та спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, які містять весь хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та з яких видно, що ОСОБА_1 було декілька разів наголошено на наявність у нього ознак алкогольного сп`яння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, які у відповідності до п. 3 розділу 1 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, є ознаками алкогольного сп`яніння. Жодних об`єктивних даних, які б вказували на упередженість працівників поліції та ставили б під сумнів наявність підстав для складання щодо ОСОБА_1 протоколу, під час апеляційного розгляду не встановлено й стороною захисту таких суду не надано. Інші доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом. При апеляційному розгляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст. 30, 33, 36 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко