Постанова 4803 № 215/2828/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1201/21 Справа № 215/2828/21 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 липня 2021 року м. Дніпро Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участі ОСОБА_1 апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні. Згідно оскаржуваної постанови, 24.04.2021 о 14.30 год. в Дніпропетровській області у м. Кривому Розі по вул. І. Сірка, буд. 20, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме:звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсній обстановці, порушення мови, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя. На вимогу поліцейського у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в закладі охорони здоров`я КП КБЛПД ДОР, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Правопорушення зафіксовано на бодікамери АЕ 00244, АЕ 00141 та відеореєстратор Xiomi. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постанова є незаконною та безпідставною, так як суд не врахував те, що працівниками поліції був порушений порядок проходження на стан сп`яніння, в той час як підстав вважати, що він перебував в стані наркотичного сп`яніння не було. Не погоджується з твердженням суду апелянт і в частині висновків про те, що відсутність направлення на проведення огляду на стан сп`яніння не є порушенням порядку, визначеного Інструкцією. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що огляд за допомогою газоналізатору на місці зупинки йому не пропонували. Поряд з цим, апелянт як на доказ своєї невинуватості посилається на висновок медичного огляду, згідно якого у нього ознак сп`яніння не виявлено. При цьому, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказує на те, що йому не були роз`яснені його права, в тому числі на отримання правової допомоги. В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав, наведених в ній. Суд апеляційної інстанції, вислухавши позицію ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, дійшов такого висновку. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно необґрунтованості висновку суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що ґрунтуються на фактичних даних, наявних в матеріалах справи. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що місцевий суд, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи. Як слідує з постанови суду першої інстанції, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження встановленого законом, медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з протоколу про адміністративне правопорушення, письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , пояснень самого ОСОБА_1 , рапорту працівника поліції, висновку медичного огляду, постанови про притягнення ОСОБА_1 д відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, запису відеофіксації правопорушення. Однак, такий висновок суду є сумнівним, оскільки не узгоджується з доказами у справі. З матеріалів справи слідує, що у працівників патрульної поліції виникла підозра стосовно того, що апелянт керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння, однак це твердження апеляційний суд вважає необ`єктивним та необґрунтованим. Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсній обстановці, порушення мови, неприродна блідість шкіряного покриву обличчя). Однак, дані ознаки сп`яніння, які встановила уповноважена особа поліції та зафіксувала їх в протоколі про адміністративне правопорушення, носять сумнівний характер з огляду на переглянутий відеозапис з місця події. Так, з відеозапису не можливо однозначно вказати, що ОСОБА_1 мав порушення мови при спілкуванні з посадовою особою поліції та неприродну блідість шкіряного покриву обличчя. Крім того, з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 слідує, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та в лікаря нарколога для визначення стану сп`яніння. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що проходження огляду на стан сп"яніння за допомогою приладу Драгер ОСОБА_1 не пропонувалось, а також в поясненнях вищенаведених свідків не вказано вид сп`яніння, у якому він знаходився, та те, що водій ОСОБА_1 під час відмови від проходження відповідно до встановлено порядку медичного огляду, мав будь-які ознаки наркотичного сп`яніння. Окрім того, ОСОБА_1 , вважаючи себе законослухняним громадянином та будучи незгодним з тим, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вирішив спростувати твердження працівників поліції про те, що він під час зупинки, перебував в стані наркотичного сп`яніння і звернувся до медичного закладу, з метою добровільного проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Матеріали справи містять висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000885, виданого Комунальним підприємством Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги ДОР від 26.04.2021, з якого слідує, що у ОСОБА_1 , оглянутого 24.04.2021 о 15 годині 34 хвилини ознак наркотичного сп`яніння не виявлено. Місцевий суд залишив поза увагою, що процедура огляду була проведена в двогодинний термін, що ставить під сумнів те, що ОСОБА_1 у час та дату, вказані в протоколі, керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння. Крім того, об`єктивних даних про те, що ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби у справі, не має. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у уповноваженої особи поліції не було вагомих підстав направляти апелянта на медичний огляд щодо встановлення наркотичного сп`яніння. Вказані фактичні обставини справи свідчать про безпідставність дій уповноваженої особи поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо водія ОСОБА_1 .. Також, є слушними доводи апелянта про порушення права на захист при оформленні протоколу та матеріалів до нього, зокрема в частині не роз`яснення права мати захисника, оскільки з відеозапису слідує, що право на правому допомогу при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 роз"яснено не було. Отже, апеляційний суд, керуючись ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачить на його користь. З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовується вищенаведеними доказами, в їх сукупності. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а відтак відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 , скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.В. Коваленко